Справа № 643/3648/25
Провадження № 2/202/2887/2025
06 червня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу № 643/3648/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 14.06.2024 вони перебувають у шлюбі. Спільних дітей не мають. Протягом останнього часу спільного життя подружні стосунки між подружжям поступово погіршувались, що призвело до фактичного припиненя шлюбних відносин. Сторони спільне господарство не ведуть. Позивачка виступає проти подальшого збереження сім'ї, оскільки, на її переконання, це неможливо та суперечить її інтересам, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, в підсистемі «Електронний суд» її представником - ОСОБА_3 було подано заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги позивачка підтримала, просила розірвати шлюб.
Відповідач у судове засідання не з'явися, засобами поштового зв'язку подав відзив, згідно якого позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Час на примирення обидві сторони просили їм не надавати.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14.06.2024 року, який зареєстровано Генеральним консульством України в м. Стамбул (Турецька Республіка), актовий запис № 55.
Спільних дітей не мають, шлюбні відносини сторони припинили, спільне господарство не ведуть.
Вирішуючи позов, суд бере до уваги, що відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і не мають наміру їх відновлювати, вважають, що їх сім'я фактично розпалась, її збереження є неможливим та не відповідає інтересам подружжя, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, так як шлюбні відносини вже не підлягають збереженню.
Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 200, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Генеральним консульством України в м. Стамбул (Турецька Республіка), актовий запис № 55.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін