справа № 208/7981/24
провадження № 1-в/208/29/25
18 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 ,
у відкритому судовому засіданні, розглянувши об'єднану справу за клопотанням адвоката ОСОБА_5 поданої в інтересах засудженої:
ОСОБА_6 ,
про її умовно-дострокове звільнення, про дострокове звільнення під пробаційний нагляд, -
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.01.2024 року ОСОБА_7 засуджена за ч.2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком того ж суду та призначене остаточне покарання у від 1 року 1 місяця позбавлення волі.
Майструк-Рубцова відбуває покарання в ДУ «Кам'янська виправна колонія (№ 34)»
Адвокат засудженої звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення, яке аргументовав тим, що засуджена ОСОБА_7 довела своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Окремо, засуджена звернулася до суду з заявою про її умовно-дострокове звільнення «на пробаційний нагляд»
В судове засідання адвокат ОСОБА_8 не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Засуджена просила задовольнити клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно суперечить наявним законодавчим підставам.
Розглянувши клопотання та заяви засудженої вивчивши матеріали справи, вислухав учасників судового засідання, суд встановив наступне.
Дострокове звільнення підтверджує принцип кримінального права, згідно з яким покарання не є самоціллю, а призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є формалізована підстави як фактичне відбуття засудженим відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання, матеріальна підстава як доведеність виправлення засудженого.
Матеріальна підстава застосування ст. 81 КК України полягає у тому, що засуджений може бути достроково звільнений судом тільки у разі, якщо він довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Під сумлінним ставленням до праці звичайно розуміють чесне та повне виконання своїх трудових обов'язків, підвищення ділової кваліфікації, суворе додержання правил техніки безпеки тощо.
ОСОБА_7 будучі засудженою до покарання з іспитовим строком, протягом строку випробування вчинила інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до наданих суду установою відбуття покарання матеріалів, з 07.06.2024 року ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34»
По прибуттю до установи відбуття покарання ОСОБА_7 працевлаштована на швацьке виробництво, швачкою першого тарифного розряду де і працює по теперішній час. Коефіцієнт її трудової участі становить 0,2 - 0,3.
Відбуваючи покарання в Кам'янській ВК № 34 Майструк-Рубцова заохочень не має. Соціально-корисну ініціативу не проявляє. Залучена до програм диференційованого виховного впливу, до заходів проявляє зацікавленість.
Згідно характеристики ОСОБА_7 з працівниками установи дотримується правомірних відносин, конфліктних ситуацій у колі засуджених не створює. Хоче повернутись до родини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002
року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання…» звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто саме для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Оскільки судовий розгляд такої справи справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання.
При прийнятті рішення за ст. 81 КК України суд повинен оцінити позитивні зміни в поведінки засудженої, які можуть свідчити про можливість умовно-дострокової відміни кримінальної репресії, у тому числі ставлення до праці, навчанню, ставлення до вчиненого злочину.
В судовому засіданні доведена формальна підстава застосування до Майструк-Рубцової ст. 81 КК України умовно-дострокового її звільнення від покарання, яке до того призначено вироком суду в мінімальній санкції.
Матеріальна підстава умовно-дострокового звільнення як сумлінна поведінка засудженої та зразкове виконання вимог режиму, зіркове ставлення засудженої до праці, в судовому засіданні нічим об'єктивно не підтверджена, тобто і не доведено факт її виправлення у тій мірі яка визначає саме мету покарання - виправлення особи і відсутності необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Законодавцем визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом суду, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання і така заміна може бути застосована за певних умов.
Суд наголошує, що доцільність і необхідність заміни невідбутої частини покарання викликана тим, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути необхідним, і подальше його виправлення можливе в умовах відбування більш м'якого виду покарання, чого не встановлено в цьому провадженні для досягнення мети заходу примусу за вчинення ОСОБА_7 злочину. Засуджена просто хоче звільнитись з місця ув'язнення, але формальне ставлення до застосування ст. 81 КК України є неприпустимим.
Відбутий засудженою строк покарання, хоч і узгоджується з вимогами КК України, проте наразі застосування положень ст. 82 КК України, а саме заміна невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, пробаційним наглядом, щодо засудженого є невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також те, що процес виправлення та перевиховання засудженої має бути стабільним та послідовним, ту обставину, що пробаційний нагляд, є більш м'яким покаранням, визначеним КК України у порівнянні з покаранням у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про визначення їй пробаційного нагляду, та як це покарання не буде відповідати його меті, передбаченого статтею 50 КК - запобіганню вчинення нових злочинів, а отже є передчасною.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд -
Заяву захисту, поданої в інтересах засудженої ОСОБА_6 , про застосування ст. ст. 81, 81-1, 82 КК України, про зміну покарання на пробаційний нагляд, яке залишилось та призначене вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.01.2024 року, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через районний суд, протягом семи днів з дня оголошення, засудженою в той строк, з дня вручення їй копії рішення суду.
Суддя ОСОБА_1