04.06.2025 Справа №607/7312/25 Провадження №3/607/3235/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Білик Л.С., потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради - Чайковського В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
29.03.2025 приблизно о 19:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила стосовно свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії економічного характеру, а саме залишила його без опіки та піклування, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров'ю, чим порушила вимоги п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 29.03.2025 приблизно о 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ображала словесно свою дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдано шкоду психічному здоров'ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (ВАД 122679 від 01.10.2024).
Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №286182 від 30.03.2025, 29.03.2025 приблизно о 19:00 у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно висловлювала образи, погрози фізичною розправою та нецензурну лайку у сторону своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка спільно проживає із нею за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдано шкоду психічному здоров'ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (ВАД 122679 від 01.10.2024).
Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Беручи до уваги, що у провадженні судді знаходиться три справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.
Розгляд справи, призначений на 14.04.2025 о 11:00, було відкладено на 24.04.2025 о 09:30, у зв'язку із клопотанням захисника - адвоката Білик Л.С. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 24.04.2025 ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованих їй правопорушень не визнала. Пояснила, що 29.03.2025 о 17:00 вона з ОСОБА_5 трохи поспорила, щоб він не сидів у телефоні. У цей час вдома були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дочки не було. ОСОБА_6 пішов до доньки, а вона вийшла до магазину на 5 хв. ОСОБА_7 залишився вдома сам. Вона повернулася додому через 5 хв. Невдовзі повернулася дочка.
Захисник Білик Л.С. у судовому засіданні повідомила, що доньці ОСОБА_1 15 років, вона, тобто донька, вживає спиртні напої, є проблемною, мама проводить із нею бесіди, однак дочка викликає поліцію. Зазначила, що в час, який зазначений у протоколі, доньки вдома не було. Остання провокує маму і даремно викликає поліцію. У той час були шкільні канікули, дочки кілька днів не було вдома. Просить провадження у справі закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. За вказаних подій, діти перебувають у закладі, тому не ходять до школи. Крім того, заявила клопотання про виклик у судове засідання лише сина, оскільки дочка втекла із Центру.
Судом надсилалася повістка в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - ЦСПРД ССД ТОДА) про виклик до суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 15.05.2025 о 10:30, однак 08.05.2025 до суду надійшов лист ЦСПРД ССД ТОДА №115 від 05.05.2025, відповідно до якого ЦСПРД ССД ТОДА повідомляє, що 28.04.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету ТМР №266 від 25.04.2025 «Про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 стосовно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » повернено в сім'ю.
Судове засідання, яке відбулося 15.05.2025 о 10:30, було відкладено на 04.06.2025 о 15:30 для забезпечення прибуття до суду представника Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради.
У судовому засіданні 04.06.2025 потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Пояснила суду, що в день події вона була не вдома, а на вулиці. Увечері, коли вже стемніло, їй зателефонував її брат ОСОБА_6 та сказав, що мама його вигнала з дому. Після цього він прийшов до неї і вона, тобто потерпіла, не знаючи як далі бути й куди йти з ОСОБА_5 , викликала поліцію. ОСОБА_6 їй розповів, що мама нетвереза і ОСОБА_7 , їх молодший брат, вдома сам спить. Також ОСОБА_6 сказав, що мама його шарпала. Спочатку ОСОБА_6 був з нею, потім пішов. Вже коли вона цього ж вечора повернулась додому, то він вже спав вдома. Коли вона прийшла додому, мама запитала, чого вона прийшла. Заперечила, що мама о 17:00 цього дня виражалась до неї нецензурно. Вважає, що ці події на неї, тобто потерпілу, не вплинули. На даний час проживає з мамою і остання добре до них відноситься.
У судовому засіданні 04.06.2025 потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП.Пояснив суду, що він у вказаний день посварився з мамою у зв'язку із тим, що вона робила зауваження йому через те, що він багато часу проводить з телефоном. Мама не виражалась до нього нецензурно. Але він відчував образу на неї через те, що вона його ображала. Він подзвонив ОСОБА_8 і вона сказала, щоб він йшов до неї до «Універсаму». Приблизно о 18:00 він вийшов з дому, разом з ним вийшла і мама, яка пішла в магазин. Вона завжди йде в магазин ненадовго, ОСОБА_7 сам вдома залишається. Зараз мама добре до нього відноситься.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та доводи її захисника, пояснення потерпілих, дослідивши матеріали справ, суд приходить до таких висновків:
згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд зазначає, що особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
За своїм змістом домашнє насильство, як адміністративне правопорушення, полягає в тому, що особа, яка чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи. Тоді як ситуація, в якій кожна із сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій це конфлікт.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дії, визначені у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, становлять склад правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, лише за умови, що внаслідок їх вчинення така шкода настала (що може підтверджуватись відповідними медичними документами, висновком експерта). В іншому ж випадку (за відсутності таких даних) доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи) і, відповідно, відображені у постанові судді.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Керуючись наведеними положеннями, винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, стосовно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №122967 від 30.03.2025, серії ВАД №286181 від 30.03.2025; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.03.2025; рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 30.03.2025, згідно з яким 29.03.2025 о 23:23 у АДРЕСА_2 , отримано завдання на службовий планшет «Домашнє насильство». Прибувши за вказаною адресою, було виявлено заявницю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що її мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняла відносно неї та її братів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, що виражається у погрозах фізичною розправою та виловлюваннях нецензурної лайки, а також ОСОБА_1 вигнала зі спільного місця проживання ( АДРЕСА_1 ) заявницю та ОСОБА_3 . Прибувши за місцем спільного проживання останніх, було виявлено ОСОБА_1 , яка перебувала у п'яному вигляді. Дітей було вилучено та передано у дитячий притулок по вул. Стрімка у м. Тернопіль; електронним рапортом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ЄО №14900 від 29.03.2025, відповідно до якого 29.03.2025 о 23:22 надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що по АДРЕСА_2 на майданчику мама, перебуваючи в стані сп'яніння, спить з неповнолітнім сином (попередньо вигнала заявницю з братом). Прибувши за вказаною адресою, було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її мати ОСОБА_1 вчиняє відносно неї та її братів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, що виражається у погрозах фізичною розправою та висловлюванням нецензурної лайки, а також ОСОБА_1 вигнала зі спільного місця проживання по АДРЕСА_3 заявницю та брата ОСОБА_3 . ОСОБА_1 перебувала в п'яному вигляді, проведено оцінку ризиків, ОСОБА_2 рівень ризику: високий, було складено ТЗП серії АА 438106, також проведено форму оцінки ризиків з ОСОБА_3 , рівень середній, ТЗП не складалось; ОСОБА_4 рівень ризику: низький, відносно кривдника було складено протоколи ВАД 286182, ВАД 286181, ВАД 122967 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за ч. 3 ст. 184 КУпАП ВАД 138330, за ч. 1 ст. 184 ВАД 122966; витягом з ЄДРСР - постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2024 у справі №607/20909/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення; витягом з ЄДРСР - постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.10.2024 у справі №607/22363/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
Крім цього, переглянуто DVD-R диски, на яких містяться три відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, зі змісту яких вбачаються події, які мали місце після приїзду працівників поліції на виклик. ОСОБА_2 повідомила таке: у понеділок та вівторок вона перебувала вдома. Вдень у вівторок до неї подзвонили друзі та повідомили, що бачили її маму в «Універсамі», яка купувала 0,5 «Гараж» та пішла до дядька із наймолодшим братом. Ключі від хати вона не має, мама вигнала її з братом з хати та сказала, що ключі не віддасть. ОСОБА_10 подряпала її, кусала, натомість вона один раз вдарила маму по голові. Її брат зараз перебуває у нетверезому стані, брова роздряпана, мама подряпала його. Мама також перебуває у нетверезому стані. Вона дзвонила наймолодшому братові, який повідомив, що він сам вдома. Іншого брата ОСОБА_5 мама вигнала з дому, бо він не хотів йти з нею в магазин. ОСОБА_6 подзвонив до неї та спитав, що йому робити, куди йти. Вона ж 4 дні не ночує вдома, оскільки мама починає до неї «скакати», натомість вона може схопити маму за волосся, щоб вона до неї не лізла. Також мама викликає на неї поліцію та висловлює образи. Крім того, повідомила, що вона вже була у притулку, не раз ходила у синцях, оскільки мама дряпає та б'є її, а в школі вона стоїть на обліку. Вдома знаходиться мала дитина, а мама спить, від неї перегар на всю хату. Вона за ці всі дні прийшла додому переодягнутися. Чула, як мама сказала наймолодшому братові ставати на коліна, бо він наказаний. Мама п'є цілий тиждень. Вона, тобто потерпіла, два дні ночувала у сестри, а цієї ночі ночувала у друга. Мама дзвонить до затриманих, які перебувають у Чорткові, та просить їх навчити її дитину, як правильно жити. Також мама дзвонить родичам та каже, щоб із нею, тобто потерпілою, не спілкувалися. Крім того, пояснила, що вона, тобто потерпіла, може напитися, бо не знає, що їй ще робити. Вдома вона не ночує, бо мама починає кидатися на неї. Марк не п'є, лише сьогодні напився. Одного разу мама і її знайомий з «Універсаму» били її та брата. Вона свою матір мамою не називає. Останнього разу мама вчиняла домашнє насильство щодо неї 9-10 жовтня 2024 року, після чого вона місяць знаходилася у притулку. Згадує, як мама не давала їй їсти цілий день, а лише в школі вона могла поїсти. Також мама може піти кудись ночувати і 3 дні не ночувати вдома. Після чого, працівники поліції та ОСОБА_2 приїхали на службовому автомобілі на АДРЕСА_1 , де проживає її матір із братами. ОСОБА_2 демонструє пляшки з-під пива та горілки. Мати ОСОБА_1 повідомляє, що ОСОБА_2 викрала у неї гроші та тиждень доньки не було вдома. На що ОСОБА_2 відповіла, що у вівторок приблизно о 14:00 мама вигнала її та ОСОБА_5 з дому, оскільки він був п'яний. Під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 пояснює, що її доньку кожного разу забирають на вул. Стрімку, а потім привозять. Тиждень часу дочки не було вдома, а тому вона не могла її вигнати, оскільки не бачила її. Стверджує, що домашнього насильства не було. Також зафіксовано приїзд карети швидкої допомоги до ОСОБА_1 , оскільки остання виявляє бажання покінчити життя самогубством. Крім того, усіх дітей було вилучено та передано у дитячий притулок по вул. Стрімка у м. Тернополі.
Також судом досліджені характеристики на потерпілих, надані стороною захисту у судовому засіданні.
Зокрема, як вбачається із характеристики, наданої Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №27 ім. В.Гурняка за підписом класного керівника Л.Подзігун та директора ОСОБА_11 , на ОСОБА_4 , учня 1-Б класу, ОСОБА_12 навчається в школі з 01.09.2024 у 1-Б класі. Хлопчик рухливий, недостатньо активний на уроках. Завдання виконує не завжди. Старається бути дисциплінованим. Виявляє зацікавленість до рухливих ігор, конструювання. Любить розмальовувати, гратися машинками. Навчальний матеріал засвоює повільно, так як багато пропускає. Про відсутність дитини мама завжди повідомляє. Коли ОСОБА_7 хворіє, приносить довідку від лікаря про причину відсутності в школі. Має усі необхідні підручники та друковані посібники. У їдальні харчується з усіма дітьми класу. Носить ланч бокс з перекусами. ОСОБА_13 носить чистий одяг та взуття, вчасно пострижений. Любить спортивні ігри. З дітьми знаходить спільну мову. У спілкуванні з учителями скований, боязкий. Мати, ОСОБА_1 , деколи телефонує, щоб повідомити про відсутність дитини в школі. На батьківських зборах була відсутня. Відгукується на прохання вчителя щодо забезпечення дитини необхідним шкільним приладдям та поведінки сина.
Згідно з характеристикою, наданою Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №27 ім. В.Гурняка за підписом класного керівника ОСОБА_14 , на ОСОБА_3 , учня 8-В класу, ОСОБА_15 за час навчання у школі зарекомендував себе старанним, сумлінним, дисциплінованим та працелюбним учнем. Володіє навчальним матеріалом на достатньому і середньому рівні. Навчається в повну міру своїх можливостей. Має хорошу зорову і слухову пам'ять, добре розвинене логічне мислення, гарно здатний запам'ятовувати навчальний матеріал. Особливу зацікавленість проявляє на уроках фізичної культури та трудового навчання. Хлопець фізично розвинений, вчасно відвідує школу. Бере активну участь у суспільно-корисній праці. Доручення учнівського колективу, класного керівника виконує вчасно та добросовісно. Вміє оцінити ситуацію, яка склалася, та знайти правильний вихід із неї. Стриманий, врівноважений, скромний. ОСОБА_6 товариський, щирий, доброзичливий, чесний, мало емоційний. Користується авторитетом серед однокласників та учнів школи. Вміє знаходити спільну мову із людьми різного віку. Мати завжди вчасно повідомляє про інформацію про сина. Виявляє інтерес до навчального процесу. ОСОБА_6 виявляє бажання проживати із мамою та добре про неї відзивається.
Відповідно до характеристики, наданої Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №27 ім. В.Гурняка за підписом класного керівника І.Ситник та директора ОСОБА_11 , на ОСОБА_16 , ученицю 9-Б класу, Аврора-Софія навчається у школі з першого класу. Учениця зарекомендувала себе з позитивної сторони. Має навчальні досягнення середнього рівня. Навчається не в повну міру своїх сил. Не завжди готується до уроків вдома, часто буває незібраною та неорганізованою, через що не встигає вчасно виконати поставлені завдання. Рівень мотивації до навчання - середній. За характером Аврора-Софія добра, вразлива, не конфліктна, не відзначається цілеспрямованістю та наполегливістю. Шкільні правила поведінки не завжди свідомо виконує і тому потребує контролю з боку вчителя. У колективі однокласників користується повагою. Виявляє активність тільки під час тієї роботи, яка їй подобається. В учениці спостерігається середній рівень довільної уваги та середній рівень розвитку мислення. До школи Аврора-Софія приходить охайно одягнена, забезпечена необхідним шкільним приладдям. Мати завчасно повідомляє класного керівника про відсутність дитини. Не завжди цікавиться успішністю в навчанні.
Крім того, рішенням комісії з питань захисту прав людини виконавчого комітету ТМР від 25.04.2025 №266 ««Про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 стосовно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » вирішено: повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації для спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; попередити ОСОБА_1 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків стосовно дітей; зобов'язати ОСОБА_1 не допускати вчинення конфліктних ситуацій, домашнього насильства в присутності дітей та по відношенню до них; рекомендувати ОСОБА_1 пройти навчальний курс «Школа батьківської компетентності» в денному центрі соціально-психологічної допомоги за адресою: вулиця Максима Кривоноса, 14, місто Тернопіль; комунальному закладу Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб провести оцінювання потреб дітей та їх сім'ї за місцем проживання, при потребі та за зверненням здійснювати соціальний супровід з метою надання необхідних соціальних послуг та психологічної підтримки.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
З огляду на наведені вище положення Закону, дані відеозаписів, які долучені до протоколів, узгоджуються зі змістом: протоколів щодо потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; наданих безпосередньо у судовому засіданні пояснень потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо дати, часу та місця події. Також дані відеозаписів узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах.
За результатами дослідження доказів у справі, у тому числі показань потерпілого ОСОБА_3 , які він надав безпосередньо у судовому засіданні, судом встановлено, що 29.03.2025 о 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ображала словесно свою дитину ОСОБА_3 , що призвело до наслідків у вигляді шкоди його психічному здоров'ю, а саме дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди психічному здоров'ю особи, оскільки потерпілий повідомив суду, що після таких дій мами відчував на неї образу та, як стверджують інші матеріали справи, був вигнаний нею з дому, внаслідок чого подзвонив своїй сестрі, бо не знав, що йому робити.
Водночас у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 ствердив, що мама не виражалася до нього нецензурно, як про це зазначено у протоколі, іншими доказами у справі вказане також беззаперечно не підтвердилося.
Крім того, перевіркою матеріалів справи під час судового розгляду встановлено, що 29.03.2025 о 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 залишила свого сина ОСОБА_4 без опіки та піклування, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров'ю, адже як вбачається із відеозапису, потерпіла ОСОБА_2 , зі слів брата ОСОБА_3 , пояснила, що мама перебуває у нетверезому стані та по телефону ОСОБА_4 повідомив сестру, що сам знаходиться вдома. Вказане підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілих, до того ж сама ОСОБА_1 не заперечила, що того дня залишила сина ОСОБА_4 самого вдома.
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 вже вчиняла домашнє насильство стосовно своїх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується долученою до адміністративних матеріалів постановою суду від 01.10.2024 у справі 607/20909/24, яка не скасована та набрала законної сили.
Таким чином, такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають повторюваний характер в часі, при цьому, в силу віку потерпілих вони нездатні захистити себе самостійно, звертаються за допомогою до старшої сестри, а зі свого боку кривдник має повну владу та контроль над постраждалими особами, значну перевагу у своїх можливостях, що у своїй сукупності свідчить про вчинення особою саме домашнього насильства, а не про конфлікт чи сварку.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, стосовно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного та економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а тому її слід притягнути до відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, однак належних висновків для себе не зробила та на шлях виправлення не стала, з метою комплексного підходу до вирішення проблеми вчинення нею домашнього насильства стосовно її дітей, суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 , в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 місяці.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Натомість інкримінована ОСОБА_1 подія адміністративного правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки, як вбачається із показань самої потерпілої, показань сторони захисту та даних відеозаписів, ОСОБА_2 29.03.2025 приблизно о 19:00 не перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак ОСОБА_1 не могла в цей час висловлювати образи, погрози фізичною розправою та нецензурну лайку у сторону своєї доньки. Як видно із відеозапису, висловлювання словесних образ та нецензурної лайки зі сторони ОСОБА_1 до своєї доньки мали місце після прибуття працівників поліції за адресою спільного проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої. Водночас допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 ствердила, що ці події на неї ніяк не вплинули, тобто відсутні наслідки у вигляді заподіяння відповідної шкоди.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Суд зазначає, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє, достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або на шкоду особі уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Самі по собі форма оцінки ризиків, терміновий заборонний припис, протокол про адміністративне правопорушення, без їх належного правового аналізу, не можуть бути визнані належними доказами у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
Інших доказів, які б підтверджували як вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , так і наявність події адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи немає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 7, 9, 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
об'єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 607/7312/25, провадження № 3/607/3235/2025), передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 607/7315/25, провадження № 3/607/3238/2025), передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 607/7317/25, провадження № 3/607/3240/2025), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер - 607/7312/25, провадження № 3/607/3235/2025.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (щодо потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень, який стягнути в дохід держави.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП щодо потерпілої ОСОБА_2 , - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040,00 грн (дві тисячі сорок гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Направити ОСОБА_1 на строк три місяці на проходження програми для кривдників до провідного спеціаліста Сектору у справах сім'ї Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради за адресою: м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 1.
Роз'яснити, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель