Справа № 606/889/25
05 червня 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчука В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Теребовлі в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просить видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців, а саме:
заборонити ОСОБА_2 , наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ;
заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця частого відвідування ОСОБА_1 , а саме дитячого садочку «Казка»;
заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс -повідомлення) з ОСОБА_1 , або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб без її згоди.
В обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що її батько ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насилля відносно неї, своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричиняє непоправну шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_1 .
Заявниця заяву підтримала та просила її задоволити.
Заінтересовані особи в судове не з'явилися. Однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
З врахуванням зібраних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до переконання про підставність заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017№2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоровю особи.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби звязку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмов у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з положеннями п. 1,2 ч. 22 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 22 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із своїми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_5 . Вказане, підтверджується копією довідки про склад сім'ї зареєстрованих у житловому будинку, виданою Іванівською сільською радою від 02.06.2025 року за № 153.
Власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чинить відносно ОСОБА_1 та її дітей психологічне насильство, висловлюється нецензурною лайкою, ображає, погрожує фізичною розправою.
З приводу вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 протиправних дій, були прийняті відповідні процесуальні рішення, складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які направлені для розгляду до суду та відповідно прийнято останнім рішення.
Згідно листа повідомлення від 24 лютого 2025 року, виданого відділенням поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, зареєстровано вісім звернень ОСОБА_1 щодо вчинення насильства відносно неї, зокрема: 05 березня 2024 року за № 962, 03 травня 2024 року за № 1762, 02 червня 2024 року за № 2216, 07 червня 2024 за №2224, 2225, 18 вересня 2024 за №3708, 25 жовтня 2024 року за №4267, 4268.
Постановою № 606/1000/24 Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою № 606/2114/24 Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Постановою № 606/2227/24 Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2024 року ОСОБА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у 2025 році з дітьми та матір'ю переїхала жити в орендований житловий будинок за АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_2 продовжує чинити відносно ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру.
26 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась довідділенням поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНИ в Тернопільській області із заявою про систематичне вчинення відносно неї домашнього насильствабатьком ОСОБА_2 психологічного характеру за місцем її проживання, за наслідком звернення 27 травня 2025 року відкрите кримінальне провадження за № 12025211080000134 за ст. 126-1 КК України.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
З врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що вжиті заявником розумні заходи для її захисту та покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника. Тому заяву слід задоволити.
Суд погоджується із доводами заявниці, що саме наведені нею у заяві види обмежувальних приписів будуть забезпечувати дієвий та ефективний захист від кривдника.
Керуючись ст.ст. 19, 76-77, 265, 273, 293, 294, 350-5 350-6 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про видачу обмежувального припису задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців, а саме:
заборонити ОСОБА_2 , наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ;
заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця частого відвідування ОСОБА_1 , а саме дитячого садочку «Казка»;
заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс -повідомлення) з ОСОБА_1 , або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб без її згоди.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Копію рішення суду направити до відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області та до Теребовлянської міської ради Тернопільської області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Головуючий Малярчук В.В.