Справа №932/5225/25
Провадження №2 /9321988/25
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
05 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Ярощук О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу дізнання-
установила:
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра 23.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу дізнання залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
Копія ухвали направлялась представнику позивача ОСОБА_2 , який і підписав позовну заяву, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету 23.05.2025 року 21:19:35, отже, наданий судом строк сплинув 03.06.2025.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Клопотання про поновлення такого строку позивач до суду не подавав.
У таких висновках Верховний Суд керується тим, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України); учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України); учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Обставини справи підтверджують, що позивач мав більше ніж достатньо часу для усунення недоліків позовної заяви, проте, розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, не вчиняв жодних дій, які б підтверджували, що він має наміри виконати вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, проте існують перешкоди у вчиненні таких дій, які не залежать від нього.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Тож суд, розглядаючи справу, не може надавати перевагу одній зі сторін та має забезпечувати рівність прав та обов'язків учасників справи.
У тому разі, коли позивач, розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, не вчиняє жодних дій з виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, він має розуміти невідворотність настання для нього негативних процесуальних наслідків, а протилежна сторона вправі очікувати на дотримання судом вимог процесуального закону - залишення позову без розгляду у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Процесуальний порядок здійснення провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S. A. v. Spain" (заява № 11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається передусім на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02).
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі необґрунтованого невиконання такою стороною вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання, враховуючи, що у справі, яка переглядається, позов був залишений без руху після відкриття провадження, а після постановлення відповідної ухвали суд призначав підготовчі судові засідання.
Станом на день винесення даної ухвали недоліки у позовній заяві представником позивача у десятиденний строк не усунуті, клопотань про продовження строку необхідного для усунення недоліків до суду представник позивача не подавав.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
По закінченню вказаного строку заявник вказані в ухвалі недоліки не виправив, будь-якого клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не подавав, тому вважаю, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу дізнання слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу дізнання- вважати неподаною і повернути позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Оксана ЯРОЩУК