65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2156/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (вх.№2-758/25 від 03.06.2025) про забезпечення позову по справі №916/2156/25,
за позовом: Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд.46; код ЄДРПОУ 25959784);
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 7, прим. 51; код ЄДРПОУ 43285992);
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
Суть спору: 02.06.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2-758/25) АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" до ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" про витребування з чужого незаконного володіння нерухоме майно: 3-поверхова будівля бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №GL19N1025527/1 від 18.07.2024 був розірваний у зв'язку з недотриманням відповідачем умов даного Договору, водночас відповідачем не було повернуто позивачу набуте за Договором майно.
03.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову по даній справі (вх.№2-758/25), в якій АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: 3-поверхова будівля бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25- Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101;
- заборонити відповідачу ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ 43285992) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь - яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна: 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
У якості обґрунтування підстав необхідності вжиття заходів забезпечення позову АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" зазначає, що відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна, що є предметом позову, призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, до нового власника майна.
Відповідно, у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження.
Також заявник вважає необхідним забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, дозволить відповідачу здійснити додаткові обтяження та обмеження щодо спірного об'єкту нерухомого майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Також заявник вказує, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірне нерухоме майно буде відчужено ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» на користь інших осіб, а державним реєстратором речових прав на нерухоме майно або органом державної реєстрації прав будуть вчинені нові реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у даній справі.
Крім того, на думку заявника, запропоновані заходи забезпечення позову не порушують права відповідача. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача на цей час, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Також на виконання п.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" повідомляє, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (вх.№2-758/25 від 03.06.2025) про забезпечення позову по даній справі, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб а також забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23, від 11.07.2023 у справі № 917/322/23, від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Так суд зазначає, що у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 31.05.2023 у справі №906/1223/22, від 21.12.2022 у справі №911/121/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.
Так, предметом спору в даній справі витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна: 3-поверхова будівля бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
Суд вказує, що арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Також, суд зазначає, що під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме одним з обов'язків державного реєстратора є перевірка відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наявність перепон для такої реєстрації, до яких належать, зокрема, судовий арешт і заборона вчинення реєстраційних дій.
Спільною властивістю судового арешту і заборони вчинення реєстраційних дій є те, що вони зобов'язують державного реєстратора утриматися від вчинення реєстраційних дій щодо того чи іншого об'єкта нерухомого майна. Водночас, вони не є тотожними за своєю природою та мають низку відмінностей у наслідках.
Зазначені обставини доцільно враховувати не лише у разі необхідності державної реєстрації прав на нерухомість, але і під час заявлення клопотання про забезпечення позову відповідним засобом забезпечення, оскільки неврахування їх особливостей може призвести для заявника до негативних наслідків, для якого можуть виникнути у подальшому перешкоди виконання рішення суду, прийнятого на його користь.
Так, судовий арешт віднесений до різновидів обтяження прав на нерухоме майно відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).
Отже, судовий арешт, перш за все, обмежує права власника та (або) користувача об'єкта нерухомого майна на вчинення юридично значимих дій щодо нього.
Заборона вчинення реєстраційних дій, на відміну від судового арешту, прямо не віднесена Законом до обтяжень та обмежує можливості державного реєстратора проводити певні реєстраційні дії.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 Закону, наявність зареєстрованих обтяжень, зокрема, судового арешту, є підставою для відмови у державній реєстрації прав. У такому випадку розгляд заяви про державну реєстрацію прав завершується шляхом прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав.
Заборона вчинення реєстраційних дій є підставою для зупинення державної реєстрації прав (частина перша статті 25 Закону). Слід зазначити, що у разі зупинення державної реєстрації прав заява про державну реєстрацію прав залишається нерозглянутою до скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Після скасування заборони вчинення реєстраційних дій розгляд заяви про державну реєстрацію прав поновлюється.
Водночас, важливо враховувати, що частиною четвертою статті 24 Закону передбачені випадки, коли наявність зареєстрованих обтяжень, у тому числі судового арешту, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав:
- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
- державна реєстрація права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
- державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
- державна реєстрація інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);
- державна реєстрація права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
- державна реєстрація права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Таким чином, проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно за наявності арешту або звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності арешту, зареєстрованого після державної реєстрації іпотеки, не є порушенням закону з боку державного реєстратора.
В свою чергу, наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які б дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним вжити обидва заходи забезпечення позову: і арешт нерухомого майна, і заборону вчинення реєстраційних дій щодо нього.
Також суд зауважує, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.
Тобто, до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв'язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
При цьому, суд вказує, що застосований судом захід забезпечення позову не обмежує правомочність фактичного власника майна, що відповідно свідчить про забезпечення збереження збалансованості інтересів сторін.
Вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Відтак суд вказує, що накладення арешту на майно яке є предметом спору та заборона відповідачу а також іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь - яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, щодо майна яке є предметом спору, безпосередньо стосуються спірного майна у цій справі, а тому відповідають предмету позовних вимог, з якими заявник звернувся до господарського суду.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до висновку викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, у випадку подання позову про витребування майна, можливість відповідача відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Крім того, суд зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі №910/8671/22.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (вх.№2-758/25 від 03.06.2025) про забезпечення позову по справі №916/2156/25 - задовольнити.
2.Накласти арешт на 3-поверхову будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25- Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 7, прим. 51; код ЄДРПОУ 43285992).
3.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 7, прим. 51; код ЄДРПОУ 43285992) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь - яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна, а саме 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 кв.м., відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Бабаджаняна маршала, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
Стягувачем за цією ухвалою є: Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд.46; код ЄДРПОУ 25959784);
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 7, прим. 51; код ЄДРПОУ 43285992);
Ухвала суду набирає законної сили 05.06.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна