Справа № 420/27557/21
06 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.12.2021 року №00311330701 та №0311360701.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що внаслідок проведення документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення підприємством податкового законодавства, зокрема, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток станом на 30.06.2021 року на 645 420 грн., та п.198.1, п. 198.3 п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 27 451 189 грн., у тому числі у червні 2020 року на суму 27 451 189 грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ряд. 21 станом на 30.06.2021 року на суму 27 049 484 грн. Внаслідок встановлення вказаних порушень та винесення акту №26060/15-32-07-01-07/14343703 від 01.12.2021 року про результати документальної планової виїзної перевірки, 21.12.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00311330701 та №0311360701.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року по справі №420/27557/21 було задоволено адміністративний позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення від 21.12.2021 року №00311330701 та №00311360701.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі №420/27557/21 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області та залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року.
Разом з тим, постановою Верховного Суду від 12.06.2024 року по справі №420/27557/21 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було задоволено, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У постанові від 12.06.2024 року Верховний Суд зазначив, що витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. Реальність, зокрема, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього варто проаналізувати дані про існування активу, щодо якого виник спір, зокрема, чи вироблявся/імпортувався, ким і коли. Не перевірено фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим. Не досліджено достеменно судами й реальний економічний зміст оспорюваної господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Так, для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання того чи іншого активу учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції. Колегія суддів у вказаній постанові дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи суди попередніх інстанцій не забезпечили повного і всебічного розгляду адміністративної справи, не вжили визначених законом заходів, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна справа №420/27557/21 надійшла з Верховного Суду до Одеського окружного адміністративного суду 02.07.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року, адміністративна справа №420/27557/21 була передана на розгляд судді Білостоцькому О.В.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року було прийнято до розгляду адміністративну справу №420/19058/24 та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання.
Під час нового розгляду справи від представника Головного управління ДПС в Одеській області 23.07.2024 року надійшов відзив по справі (т. 2 а.с. 51-62), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до даних системи СЕА РПСЕ (Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового) за період з 30.06.2020 року - 31.08.2020 року у ПАТ «Укртатнафта» ліміт дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) складав 1 517 180,54 л, приведених до температури 15°С. Залишок пального в СЕА РПСЕ визначається відповідно до п. 232.3 ст. 232 за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Отже, суб'єктам господарювання необхідно здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в Реєстрі об'ємів резервуарів та залишків в таких резервуарах з залишками пального з даними СЕА РПСЕ. Виходячи з вищевикладеного, за даними СЕА РПСЕ у ПАТ «Укртатнафта» - постачальника товару (дизельне пальне) (код УКТ ЗЕД 2710194300) відсутні залишки такого пального у розмірі 6940 т, які б знаходились складі ПАТ «Укртатнафта» на дату складання акту від 30.06.2020 року №81732588 приймання-передачі нафтопродуктів по договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року. Враховуючи зазначене, не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних вище контрагентів та, відповідно, фінансово - господарські взаємовідносини між ПАТ «Укртатнафта» та ПРАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ" мають ознаки, які свідчать про безтоварність проведених операцій. На думку представника відповідача, фактично відбулося лише документальне оформлення операції з приймання-передачі нафтопродуктів та надання послуг зі зберігання нафтопродуктів на адресу ПРАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ". Штучне формування податкового кредиту у червні 2020 року ПРАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ" призвело до несплати в бюджет податку на додану вартість у сумі 27 451 189 грн.
30.07.2024 року від підприємства позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.62-78), в якій зазначено, що у 2020 році з метою розширення асортименту нафтопродуктів для експорту за межі України підприємство вирішило спробувати себе на міжнародному ринку палива дизельного. Для цього Договір поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року передбачав спеціальні умови, які передбачали можливість зберігання палива в резервуарах ПАТ «Укртатнафта», що надавало ПрАТ «Синтез Ойл» час для пошуку потенційного покупця. Крім того, це дозволяло підприємству вийти на ринок зі своєю пропозицією у найвигідніший момент. Враховуючи відсутність можливості у ПрАТ «Синтез Ойл» відібрати та реалізувати отримане пальне за Актом приймання-передачі нафтопродуктів №81732588 від 30.06.2020 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 31.08.2020 року, якою передбачено, що ПАТ «Укртатнафта» та ПрАТ «Синтез Ойл» дійшли згоди, що покупець повертає товар в строк по 31.08.2020 року включно, поставлений ПАТ «Укртатнафта» згідно з Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року, а саме: паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 код 2710194300 у кількості 6940 т. Повернення неоплаченого товару здійснюється на базисі поставки EXW (франкорезервуар ПАТ «Укртатнафта» м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3), згідно «Інкотермс 2010». Повернення товару засвідчується відповідним актом приймання-передачі. Покупець був зобов'язаний сплатити постачальнику вартість зберігання товару за весь час його зберігання до дати його повернення постачальнику згідно даної Додаткової угоди. На виконання Додаткової угоди №1 від 31.08.2020 року сторонами погоджено: Акт про приймання-передачі зі зберігання №1/08 від 31.08.2020 року, яким постачальник передав зі зберігання, а покупець прийняв зі зберігання на умовах EXW - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 688:2015 код 2710194300 у кількості 4 717,196 т; акт про приймання-передачі зі зберігання №2/08 від 31.08.2020 року, яким постачальник передав зі зберігання, а покупець прийняв зі зберігання на умовах EXW - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 688:2015 код 2710194300 у кількості 2 222,804 т. Відповідно, між сторонами складено акт про повернення товару №1 від 31.08.2020 року, яким ПрАТ «Синтез Ойл» повернуло, а ПАТ «Укртатнафта» прийняло товар на умовах EXW - паливо дизельне Energy-ДП-ЛЄвро5-В0 ДСТУ 688:2015 код 2710194300 у кількості 4717,196 т на суму 113 099 774,33 грн., з них ПДВ 18 849 962,39 грн; акт про повернення товару №2 від 31.08.2020 року, яким ПрАТ «Синтез Ойл» повернуло, а ПАТ «Укртатнафта» прийняло товар на умовах EXW - паливо дизельне Energy-ДП-ЛЄвро5-В0 ДСТУ 688:2015 код 2710194300 у кількості 2 222,804 т на суму 53 294 082,07 грн, з них ПДВ 8 882 347,01 грн. Вказані операції були відображені у податковому обліку ПрАТ «Синтез Ойл», про що свідчить складення: податкової накладної №14029 від 30.06.2020 року у розмірі 27 732 309,40 грн; декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (№ 9170192420 від 17.07.2020 року) та додатку №5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (№9170192398 від 17.07.2020 року); уточнюючої декларації за червень 2020 року (№9187191748 від 04.08.2020 року); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №22216 від 31.08.2020 року, яким здійснено коригування у рядку 14 «Коригування податкового кредиту» Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2020 року (№9236745803 від 18.09.2020 року) та відповідно у додатку №1 до податкової декларації - розрахунок коригування сум податку на додану вартість (№9236745715 від 18.09.2020 року) у розмірі 27 732 309,40 грн. (від'ємне значення). За час перебування належного ПрАТ «Синтез Ойл» пального на зберіганні ПАТ «Укртатнафта» нараховано плату: за липень 2020 року - на суму 24 984,00 грн. відповідно до акту №1/07 від 31.07.2020 року; за серпень 2020 року - на суму 749 520,00 грн. відповідно до акту №1/08 від 31.08.2020 року. За фактом надання послуги ПАТ «Укртатнафта» складено податкові накладні №16951 від 31.07.2020 та №20071 від 31.08.2020 року, які зареєстровано у ЄРПН. Таким чином, за твердженням сторони позивача, у межах виконання Договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року, з урахуванням фактичних обставин, з боку ПрАТ «Синтез Ойл» було належним чином складено усі необхідні для цих господарських відносин первинні документи. Інші документи, що передбачені Інструкцією від 20.05.2008 року №281/171/578/155 та пов'язані з відвантаженням товару, ПрАТ «Синтез Ойл» від ПАТ «Укртатнафта» не отримувались з огляду на відсутність потреби у зв'язку з невідібранням товару з резервуарів та його повернення під час зберігання у резервуарах ПАТ «Укртатнафта».
Також у відповіді на відзив представник позивача зазначив, що на час укладення та виконання Договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року у ПрАТ «Синтез Ойл» не було жодних сумнівів у наявності ПАТ «Укртатнафта» можливості поставити пальне, яке було предметом договору, та забезпечити можливість його відвантаження зі зберігання у резервуарах на вимогу ПрАТ «Синтез Ойл». Беручи до уваги, що відвантаження пального не було здійснено у зв'язку зі складністю подальшої реалізації ПрАТ «Синтез Ойл» та несплатою його вартості, додаткові документи та відомості, що підтверджують наявність отриманого пального у резервуарах, від ПАТ «Укртатнафта» не запитувались. Податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них, складені ПАТ «Укртатнафта», були зареєстровані податковим органом у ЄРПН, а відтак наявна сукупність первинних документів була достатньою для підтвердження господарських операцій. Листом ПАТ «Укртатнафта» від 24.11.2021 року за №38/10-9518 підтверджено наявність палива дизельного у кількості 6 940 т на дату складання акту передачі (від 30.06.2020 року) за Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року. Попри відсутність здійснення фізичної передачі товару як підстави для висновку про реалізацію пального у розумінні п.14.1.212 ст.14 ПК України, саме на ПАТ «Укртатнафта» покладено обов'язок щодо належного оформлення господарських операцій з підакцизними товарами, здійснення обліку товару, звітування у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Отже, у разі відсутності в обліку залишків такого пального у розмірі 6940 т, які знаходились на складі ПАТ «Укртатнафта» на дату складання Акту від 30.06.2020 №81732588 приймання-передачі нафтопродуктів по Договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року, відповідальність та відповідні негативні наслідки повинно нести саме ПАТ «Укртатнафта».
31.07.2024 року, 01.10.2024 року, 04.11.2024 року, 27.11.2024 року та 02.04.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких представники сторін надавали пояснення по суті спірних правовідносин, а також судом долучались додаткові матеріали по справі (т.3 а.с.16-28, 29-94, 131-157, 158-178, 179-209).
Ухвалою суду від 04.11.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання сторін по справі про зупинення провадження по справі №420/27557/21 на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/2979/22.
Ухвалами суду від 31.07.2024 року, 27.11.2024 року провадження по справі №420/27557/21 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та поновлено, відповідно, після виконання доручення суду ухвалами від 04.11.2024 року, 02.04.2025 року.
02.04.2025 року підготовче провадження у справі №420/27557/21 було закрито та призначено розгляд справи по суті на 16.04.2025 року.
16.04.2025 року було проведено судове засідання, в якому представники позивача Некрасов О.В., Яровий Є.І., Ломига І.А. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та виступили із вступними словами. Зокрема, в судовому засіданні із вступним словом виступили як представники позивача директор та бухгалтер приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» Яровий Є.І. і Ломига І.А., які зазначили, що господарська операція з відвантаження та продажу дизельного пального хоча не досягла економічного результату, водночас була направлена на отримання такого результату, що підтверджується відповідними первинними документами в матеріалах справи. Представник відповідача Аветюк С.В. також виступив із вступним словом в судовому засіданні та заперечував проти задоволення позовних у повному обсязі.
Також 16.04.2025 року було оголошено перерву у судовому засіданні для підготовки сторін до судових дебатів.
Сторони до судового засідання 26.05.2025 року не з'явились, представником позивача було надано клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» (далі - ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 14343703.
30.06.2020 року між приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» (як покупцем) та публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі - ПАТ «Укртатнафта») (як постачальником) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №507/2/2118 (далі - Договір №507/2/2118) (т. 1 а.с. 43-45), за п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості згідно Таблицям.
Відповідно до Таблиці 1 зазначено наступні відомості відносно товару - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015, код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6 940,00 т (т.1 а.с.43).
Згідно п.п.2.1-2.3 Договору №507/2/2118 визначено базис поставки - EXW (франко-резервуар ПАТ «Укртатнафта» м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3), згідно «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі».
Передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі нафтопродуктів.
Строк поставки: червень 2020 року - грудень 2020 року.
Згідно п.2.7 Договору №507/2/2118 повернення товару зі зберігання здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання. Сторони дійшли згоди, що оформлення вищевказаних актів приймання-передачі нафтопродуктів з зберігання не буде ними здійснюватися, якщо постачальник за дорученням покупця буде здійснювати реалізацію товару покупця у відповідності до укладеного між сторонами Договору комісії. В такому випадку, документ, оформлений сторонами відповідно до Договору комісії та який підтверджує факт приймання постачальником від покупця товару для його реалізації в рамках такого Договору комісії, буде документом, який також підтверджує і факт повернення постачальником покупцеві такого товару зі зберігання.
За п.3.2 Договору №507/2/2118 вартість товару за Договором на момент його укладання становить: 138 661 547,00 грн., крім того ПДВ - 27 732 309,40 грн., всього з ПДВ - 166 393 856,40 грн.
На виконання умов Договору №507/2/2118 було складено Акт приймання-передачі нафтопродуктів №81732588 від 30.06.2020 року (т.1 а.с.46), відповідно до якого постачальник (ПАТ «Укртатнафта») передав, а покупець (ПрАТ «Синтез Ойл») прийняв на умовах EXW (франко-резервуар ПАТ «Укртатнафта» м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3) нафтопродукти в наступному асортименті за цінами: паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015, код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6 940,00 т, загальною сумою 166 393 856,40 грн., де ПДВ - 27 732 309,40 грн.
На підтвердження наявності в резервуарах ПАТ «Укртатнафта» (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3) палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 6 940,00 т на момент укладення Договору №507/2/2118 від 30.06.2020 року, до суду надано лист ПАТ «Укртатнафта» від 24.11.2021 року (т.1 а.с.47).
Водночас, у зв'язку з неможливістю здійснення покупцем оплати товару, сторони дійшли згоди, що покупець повертає товар (дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015, код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6 940,00 т) в строк по 31.08.2020 року включно, поставленого постачальником згідно з Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 31.08.2020 року (далі - Додаткова угода №1) (т.1 а.с.42).
За п.3 Додаткової угоди №1 покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість зберігання вищевказаного товару за весь період зберігання до дати його повернення постачальнику згідно даної Додаткової угоди.
На виконання Додаткової угоди №1 сторонами погоджено:
- акт приймання-передачі зі зберігання №1/08 від 31.08.2020 року, яким постачальник передав зі зберігання, а покупець прийняв зі зберігання паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 4717,196 т (т.1 зворотній бік а.с.40);
- акт приймання-передачі зі зберігання №2/08 від 31.08.2020 року, яким постачальник передав зі зберігання, а покупець прийняв зі зберігання паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 2222,804 т (т.1 а.с.40).
Також між сторонами складено наступні документи:
- акт повернення товару №1 від 31.08.2020 року, яким ПрАТ «Синтез Ойл» повернуло, а ПАТ «Укртатнафта» прийняло товар - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 4 717,196 т на суму 113 099 774,33 грн, з них ПДВ - 18 849 962,39 грн. (т.1 а.с.41);
- акт повернення товару №2 від 31.08.2020 року, яким ПрАТ «Синтез Ойл» повернуло, а ПАТ «Укртатнафта» прийняло товар - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 2 222,804 т на суму 53 294 082,07 грн, з них ПДВ - 8 882 347,01 грн. (т.1 зворотній бік а.с.41).
Вказані операції було відображено у податковому обліку ПрАТ «Синтез Ойл», що відповідачем під час розгляду справи спростовано не було, а саме:
- податкова накладна №14029 від 30.06.2020 у розмірі 27 732 309,40 грн.;
- декларація з податку на додану вартість за червень 2020 року (№9170192420 від 17.07.2020 року) та додатку № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (№9170192398 від 17.07.2020 року);
- уточнююча декларація за червень 2020 року (№9187191748 від 04.08.2020 року);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №22216 від 31.08.2020 року, яким здійснено коригування у рядку 14 «Коригування податкового кредиту» Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2020 року (№9236745803 від 18.09.2020 року) та відповідно у додатку №1 до податкової декларації - розрахунок коригування сум податку на додану вартість (№9236745715 від 18.09.2020 року) у розмірі 27 732 309,40 грн (від'ємне значення).
Також відповідачем не було спростовано, що за час перебування належного ПрАТ «Синтез Ойл» пального на зберіганні ПАТ «Укртатнафта» нараховано плату:
за липень 2020 року - на суму 24 984,00 грн. відповідно до акту №1/07 від 31.07.2020 року;
за серпень 2020 року - на суму 749 520,00 грн. відповідно до акту №1/08 від 31.08.2020 року
За фактом надання послуги ПАТ «Укртатнафта» складено податкові накладні №16951 від 31.07.2020 року та №20071 від 31.08.2020 року, які зареєстровано у ЄРПН, що відповідачем також спростовано не було.
Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено планову виїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року, валютного - за період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки №26060/15-32-07-01-07/14343703 від 01.12.2021 року (далі - Акт) (т.1 а.с.12-37).
Як вбачається з вищевказаного Акту, відповідно до даних системи СЕА РПСЕ (Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового) за період з 30.06.2020 року - 31.08.2020 року у ПАТ «Укртатнафта» ліміт дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) складав 1 517 180,54 л, приведених до температури 15 градусів Цельсія. Водночас, за даними СЕА РПСЕ у ПАТ «Укртатнафта» - постачальника дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) відсутні залишки такого пального у розмірі 6 940 т, які б знаходились складі ПАТ «Укртатнафта» на дату складання Акту від 30.06.2020 року №81732588 приймання-передачі нафтопродуктів по договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року. Враховуючи зазначене, неможливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних вище контрагентів та, відповідно, фінансово-господарські взаємовідносини між ПАТ «Укртатнафта» та ПрАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ" мають ознаки, які свідчать про безтоварність проведених операцій. Фактично відбулося лише документальне оформлення операції з приймання-передачі нафтопродуктів та надання послуг зі зберігання нафтопродуктів на адресу ПрАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ".
Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою, серед іншого, були встановлені порушення ПрАТ "СИНТЕЗ ОЙЛ", а саме:
- п.п.134.1.1 п.134.1 cт.134, п.135.1 cт.135 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування станом на 30.06.2021 року на 645 420,00 грн.;
- п.198.1, 198.3 п.198.5 cт.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 27 451 189 грн., у тому числі у червні 2020 року на суму 27 451 189 грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ряд. 21 станом на 30.06.2021 року на суму 27 049 484 грн.
Враховуючи вищевказане, контролюючим органом були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021 року:
№00311360701, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 645 420 грн. (т.1 а.с.10);
№00311330701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 34 313 986 грн., з яких 27 451 189 грн. за податковим зобов'язанням, 6 862 797 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 зворотній бік а.с.10).
Позивач не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними, а тому просив задовольнити позовні вимоги підприємства про їх скасування і під час нового розгляду справи №420/27557/21.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції від 01.04.2024 року).
Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
За п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ст.3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.
Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону №996-XIV керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що між ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ» (як покупцем) та ПАТ «Укртатнафта») (як постачальником) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року задля поставки покупцю наступного товару - паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015, код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6 940,00 т загальною сумою 166 393 856,40 грн., з яких ПДВ - 27 732 309,40 грн.
Суд також зазначає, що в межах провадження по справі №420/2979/22 розглядався позов Головного управління ДПС в Одеській області до ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» та ПАТ «УКРТАТНАФТА», в якому позивач просив суд визнати недійсним договір поставки №507/2/2118 від 30.06.2020 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року по справі №420/2979/22 було відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено підстав визнання договору поставки недійсним, а відповідачами у свою чергу доведено з посиланням на відповіді докази реальність правочину.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд у справі №420/2979/22 дійшов висновку, що Договір поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року містить всі істотні умови, які передбачені чинним законодавством, є чинними, а вчинення дій з метою його виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи, відомості в яких також стороною відповідача за час розгляду справи спростовані не були.
Разом з тим, на виконання умов вищевказаного Договору №507/2/2118 від 30.06.2020 року дизельне паливо зберігалось в резервуарах ПАТ «Укртатнафта», що надавало ПрАТ «Синтез Ойл» час для пошуку потенційного покупця на міжнародному ринку, що підтверджується відповідною первинною документацією - акт приймання-передачі нафтопродуктів №81732588 від 30.06.2020 року. На підтвердження наявності в резервуарах ПАТ «Укртатнафта» палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 6 940,00 т на момент укладення Договору №507/2/2118 від 30.06.2020 року, до суду надавався лист ПАТ «Укртатнафта» від 24.11.2021 року. Суд також враховує, що податковим органом за час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження того, що ПАТ «Укртатнафта» не мало належну кількість палива на час укладання вищевказаного Договору.
Судом у справі №420/2979/22 був також зроблений висновок, що твердження податкового органу щодо того, що наявність залишків пального у розмірі 6940 тон мала відображатись відповідачем у довідці від 01.07.2020 року є хибними, адже відображення вказаної інформації має бути здійснено саме в добу реалізації такого товару.
Судом також було встановлено, що через відсутність можливості подальшої реалізації дизельного пального Energy-ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 6 940,00 т між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 31.08.2020 року, якою було передбачено повернення ПАТ «Укртатнафта» дизельного палива в строк по 31.08.2020 року включно у кількості 6940 т, та сплату вартості зберігання товару за весь час його фактичного перебування в резервуарах ПАТ «Укртатнафта». На підтвердження здійснення такого повернення товару до суду надавались акти про приймання-передачі зі зберігання №1/08 від 31.08.2020 року та №2/08 від 31.08.2020 року, яким постачальник передав зі зберігання, а покупець прийняв зі зберігання паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 4 717,196 т та 2 222,804 т, а також акти про повернення товару №1 та №2 від 31.08.2020 року, яким ПрАТ «Синтез Ойл» повернуло, а ПАТ «Укртатнафта» прийняло товар у кількості 4717,196 т на суму 113 099 774,33 грн., з них ПДВ 18 849 962,39 грн. та у кількості 2 222,804 т на суму 53 294 082,07 грн, з них ПДВ 8 882 347,01 грн. Суд враховує також той факт, що відомості, зазначені у вищевказаній первинній документації, також не були спростовані відповідачем за час розгляду справи.
Судом з урахуванням висновків і мотивів, викладених в постанові Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі 420/27557/21, в судовому засіданні, проведеному 16.04.2025 року, було заслухано як представників підприємства директора та бухгалтера ПрАТ «Синтез Ойл», які посилались на те, що хоча господарська операція з відвантаження та продажу дизельного пального на міжнародному ринку не досягла економічного результату (оскільки підприємство не знайшло потенційного покупця на дизельне пальне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 6 940,00 т, придбане за Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року у ПАТ «Укртатнафта»), водночас така господарська операція фактично була направлена на отримання такого результату, що підтверджується відповідними первинними документами в матеріалах справи. Відповідачем за час розгляду справи не було надано достатніх доказів для підтвердження того факту, що позивач не мав на меті отримання економічного результату під час спроби реалізації товару, придбаного за Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року. Крім того, відповідачем за час розгляду справи також не було доведено, що позивачем було формально оформлено первинні документи для формування даних податкового обліку через отримання штучного податкового кредиту в розмірі 27 732 309,40 грн.
Отже, на думку суду, контролюючим органом за час розгляду справи не було спростовано реального економічного змісту оспорюваної господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту, та не було надано доказів, що підтверджують той факт, що ПрАТ «Синтез Ойл» в момент зберігання придбаного дизельного пального в резервуарах ПАТ «Укртатнафта» на умовах Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року, діяв не з метою фактичного приросту (зміни вартості) активів, який повинен був настати в результаті здійснення відповідної господарської операції.
Під час розгляду справи відповідач посилався лише на те, що відповідно до даних системи СЕА РПСЕ у ПАТ «Укртатнафта» ліміт дизельного пального складав 1 517 180.54 літрів приведених до температури 15 градусів Цельсія, та в останнього були відсутні залишки такого пального у розмірі 6 940 тон, які б знаходились складі ПАТ «Укртатнафта» на дату складання акту від 30.06.2020 року №81732588 приймання-передачі нафтопродуктів по Договору поставки нафтопродуктів №507/2/2118 від 30.06.2020 року.
Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний склад - це а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Пунктом 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України).
Розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. (пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України).
Таким чином, приписами ПК України передбачено, що підприємства, які виконують повний технологічний цикл з переробки нафтопродуктів тощо в готову продукцію (пальне), яким є Публічне акціонерне товариство «УКРТАТНАФТА», зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. (пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України).
Враховуючи викладене, факт відсутності у бази даних «Єдине вікно поданої електронної звітності» конкретної операції з відвантаження палива на користь ПрАТ «Синтез ОЙЛ», не доводить відсутність у Публічного акціонерного товариства «УКРТАТНАФТА» належної кількості палива на час укладання оспорюваного правочину.
У свою чергу, контролюючим органом не було надано інших доказів на підтвердження того, що ПАТ «УКРТАТНАФТА» не мало належну кількість палива на час укладання оспорюваного правочину.
Такого висновку дійшов і П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.01.2023 року по справі №420/2979/22.
Крім того суд враховує той факт, що ст.83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарноматеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Згідно з п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган може також отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписом п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.
Згідно ст.233 ПК України для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення). При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Синтез Ойл» контролюючий орган в контексті господарських правовідносин позивача з ПАТ «Укртатнафта» мав повноваження для встановлення обставин здійснення господарських операцій за Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року, зокрема, шляхом проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей ПАТ «Укртатнафта»; здійснення зустрічної звірки ПАТ «Укртатнафта» та ПрАТ «Синтез Ойл» в контексті спірних правовідносин; проведення зіставлення щодо показників обсягів обігу та залишків пального ПАТ «Укртатнафта». Водночас, податковий орган для з'ясування наявності порушень податкового законодавства з боку позивача лише використав інформацію, наявною у СЕА РПСЕ, яка стосується ПАТ «Укртатнафта». З цього приводу суд зауважує, що використання лише податкової інформації у СЕА РПСЕ не є єдиним та достатнім способом встановлення факту непроведення відповідної господарської операції, що свідчить про неповну оцінку контролюючим органом всіх обставин виконання контрагентами вимог за Договором №507/2/2118 від 30.06.2020 року, та, як наслідок, позбавлення ПрАТ «Синтез Ойл» права на податковий кредит внаслідок проведення господарських операцій за вказаним Договором.
Так, постановами Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №813/7081/14, та від 03.10.2019 року по справі №813/4079/15 визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, суд зазначає, що обставини, встановлені перевіркою, не є безумовною підставою для висновків про нереальність господарських операцій, за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
У постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 року по справі №420/14183/22 було зазначено, що при вирішенні податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що податковий орган за час нового розгляду справи не довів обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 року №00311330701 та №0311360701, а тому суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (т. 1 а.с. 9).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.12.2021 року №00311330701 та №0311360701.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 22 700,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ»(68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, 2, код ЄДРПОУ 14343703).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166)
Суддя О.В. Білостоцький