Справа № 420/9307/25
06 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати необґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у врахуванні при вирішенні питання призначення пенсії ОСОБА_1 , наданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» для пред'явлення органу Пенсійного фонду України довідок про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 з 24.10.2022 року пенсії, з урахуванням інформації, яка міститься у наданих ТОВ «Лукойл - Західна Сибір» для пред'явлення органу Пенсійного фонду України, довідках № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2- 1-337 від 06.09.2022 року про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 24.10.2022 року він досяг пенсійного віку, у зв'язку з чим 19.12.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницької області. Проте, у її призначенні було відмовлено з огляду на відсутність достатньо страхового стажу 29 років.
Як зазначено у позові, 25.08.2023 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській та у Вінницькій областях із заявою про здійснення перерахунку обчислення страхового стажу за періоди роботи з 02 жовтня 1984 року по 22 листопада 1989 року, що складає 07 років 08 місяців 16 днів, з 24 листопада 1989 року по 25 листопада 1995 року, що складає 09 років 01 дня, з 26 листопада 1995 року по 08 грудня 1998 року, 04 роки 18 днів, з 09 листопада 1998 року по 22 липня 2003 року, що складає 07 років 19 днів, зарахувавши рік роботи у ці періоди за один рік і шість місяців та призначити пенсію за віком з 24.10.2022 року. Проте, листами від 11.09.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області та від 15.09.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу відмовлено.
Вважаючи, що підстави для відмови в призначені йому пенсії за віком були відсутні, оскільки періоди роботи в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі повинні бути зараховані відповідачем у розмірі один рік і шість місяців за один рік, як передбачено законодавством, позивач оскаржив таку відмову пенсійного органу до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, періоди роботи з 02.10.1984 по 22.11.1989 рр. та з 24.11.1989 по 01.01.1991 рр. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, а саме один рік як один рік і шість місяців.
Позивач вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 155450003974 від 07.11.2024 року йому призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.10.2022 року (довічно). Разом з тим пенсія призначена у розмірі мінімальної пенсійної виплати з доплатою до неї, виходячи з середньомісячного заробітку у сумі 6751.32000, незважаючи на наявність довідок про заробіток, в яких зазначена більш висока заробітна плата.
Не погоджуючись з розміром пенсії, 24.04.2024 року позивач звернувся до Головних управлінь ПФУ в Одеській області та у Вінницькій області із письмовою заявою в якої просив повідомити, чи враховані при вирішенні питання про призначення його пенсії довідки про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», та які були надані разом з заявою про призначення пенсії від 19.12.2022 року, й якщо ні, просив здійснити перерахунок та виплату призначеної з 24.10.2022 року пенсії, з урахуванням інформації, яка міститься у наданих.
Проте, листом від 04.02.2025 року Головним управлінням в Одеської області надано відповідь, якою відмовлено в обчислення пенсії з їх (довідок) урахуванням, оскільки дані у зазначених довідках не підтвердженні первинними документами. Окрім того, зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Дії відповідача щодо відмови у врахуванні при визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії довідок про заробітну плату № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року, про заробіток роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року, які видані ТОВ «Лукойл - Західна Сибір», позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Позиція позивача обґрунтована тим, що довідки про заробітну плату № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року, про заробіток роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року, видані відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містить всі необхідні реквізити, інформацію про роботодавця та особу працівника, підписана уповноваженою особою, скріплена печаткою, отримані доходи, з зазначенням що страхові внески проводилися повністю у відповідності з законодавством та містить посилання на підставу видачі з назвою первинних документів особові розрахунки за 1984-1988 роки, 1980-1993 роки, 1994-1998 роки, 1999-2001 роки. Водночас, ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
21.04.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У відзиві відповідач підтвердив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заперечуючи щодо можливості перерахунку пенсії за наданими позивачем довідками, відповідач зазначив, що на теперішній час припинене будь-яке листування з російською федерацією, тому підтвердити довідки про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року, немає можливості. Починаючи з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. На момент звернення Позивача до пенсійного органу із заявою щодо врахування для обчислення пенсії заробітної плати Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення є нечинною.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, відповідач вважає, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України, а відтак позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
25.04.2025 року на виконання ухвали суду відповідачем подано копії матеріалів пенсійної справи позивача.
12.05.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив.
У відповіді на відзив, у противагу доводам відповідача позивач зазначив, що Пенсійний фонд України здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014). Обов'язок отримання інформації від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків за періоди роботи особи після 01 січня 2004 в силу приписів Порядку №22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію. Нездійснення такого обов'язку або неотримання інформації з причин, які не залежать від волі пенсіонера, не є належною підставою для неврахування як стажу роботи за спірні періоди, так і заробітної плати (доходу), отриманої за періоди такої роботи. Будь-яких належних доказів невідповідності змісту довідок, доказів їх недостовірності Відповідачем не надано. Водночас, відсутність або ненадання документів підприємства, на якому працював пенсіонер, не може бути підставою для настання для останнього несприятливих наслідків за відсутності його вини у неможливості їх одержання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від21.11.2019 у справі №348/463/17 та від 13.02.2020 у справі №523/19088/16-a.
За таких обставин, вважаючи безпідставним доводи відзиву на адміністративний позов, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та 25.10.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Пенсія призначена позивачу на підставі рішення суду.
Так, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року у справі №420/30057/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено частково:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 у страховий стаж у пільговому обчисленні періодів його роботи з 02.10.1984 по 22.11.1989 рр. та з 24.11.1989 по 01.01.1991 рр. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, періоди роботи з 02.10.1984 по 22.11.1989 рр. та з 24.11.1989 по 01.01.1991 рр. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, а саме один рік як один рік і шість місяців.
У решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до протоколу про призначення пенсії з 25.10.2022 року розмір пенсії позивача складав 2027,00 грн. З 01.03.2025 року позивач отримує пенсію, обчислену при страховому стажі 29 років 6 місяців (враховано по 04.07.2013), середньомісячній заробітній платі 6751,32 грн, визначеній за період 01.07.2000 по 31.07.2013 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 2361,00 грн, де: розмір пенсії за віком - 1991,64 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати 2361 грн - 369,36 грн.
Вважаючи, що має право на отримання пенсії у більшому розмірі, позивач звернувся, у тому числі, до Головного управління ПФУ в Одеській області із письмовою заявою, в якій просив повідомити, чи враховані при вирішенні питання про призначення пенсії довідки про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», та які були надані разом з заявою про призначення пенсії від 19.12.2022 року, й якщо ні просив здійснити перерахунок та виплату призначеної з 24.10.2022 року пенсії, з урахуванням інформації, яка міститься у наданих довідках.
До заяви долучені: копія довідки Арцизького об'єднаного управління ПФУ; копії довідок № 67/2-1-334 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-335 від 06.09.2022 року, № 67/2-1-336 від 06.09.2022 року. № 67/2-1-337 від 06.09.2022 року.
У відповідь на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданих позивачем довідок, оскільки вони не підтверджені первинними документами. Також зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та припиненням російською федерацією участі в Угоді листування з російською федерацією припинено. На підставі вищезазначеного направити запит та підтвердити довідки за первинними документами не можливо.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати під час роботи в ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» за період жовтня 1984 по грудень 2001 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Як встановлено судом, з 25.10.2022 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Стаття 40 Закону № 1058-IV визначає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У вказаній редакцій абзац перший частини першої статті 40 Закону №1058-IV діяв і на момент призначення позивачу пенсії.
У відповідності з абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з пунктами 1-2 статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
З зазначених приписів ст. 41 Закону № 1058-IV вбачається, що у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01 липня 2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
В п.п. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абз. 2).
Згідно п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Суд зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 25.10.2022 отримує пенсію за віком обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.01.2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача та просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок від 06.09.2022 року про заробітну плату за 1984-2001 роки, виданих ТОВ «Лукойл - Західна Сибір»:
№ 67/2-1-334 про заробітну плату ОСОБА_1 з жовтня 1984 по грудень 1988;
№ 67/2-1-335 про заробітну плату ОСОБА_1 за 1989-1993 роки;
№ 67/2-1-336 про заробітну плату ОСОБА_1 за 19994-1998 роки;
№ 67/2-1-335 про заробітну плату ОСОБА_1 за 1999-2001 року.
Суд зазначає, що період роботи позивача з 02 жовтня 1984 року по 22 листопада 1989 року водієм, машиністом автокрана в Управлінні технологічного транспорту НГДУ «Повхнафта», з 24 листопада 1989 року по 25 листопада 1995 року водієм в Когалимському управлінні технологічного транспорту №4, з 26 листопада 1995 року по 08 грудня 1998 року водієм автомобіля в Управлінні технологічного транспорту №3, з 09 листопада 1998 року по 22 липня 2003 року машиністом пересувного компресора в особливих умовах праці список № 2 в Управлінні технологічного транспорту №3, які в подальшому були реорганізовані ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», підтверджуються Довідками уточнюючими особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі №16/2-12/3-1444 та №16/2-12/3-1444 від 05.09.2022 року, а також записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 .
Суд звертає увагу, що при призначенні пенсії усі періоди, щодо яких містяться відомості про заробітну плату у довідках від 06.09.2022 року, зараховані до страхового стажу позивача, що підтверджується Розрахунком стажу - Форма РС-право.
З досліджених судом довідок ТОВ «Лукойл - Західна Сибір» від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337 про заробітну плату позивача, встановлено, що вони видана на підставі розрахункових відомостей про нарахування заробітної плати, особових рахунків за 1984 - 2001 роки. Довідка містить адресу місцезнаходження товариства, який видав вказану довідку. Вказана довідка підписана відповідальною особою установи та підпис засвідчено печаткою.
Суд зазначає, що довідки від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337 про заробітну плату позивача відповідають вимогам законодавства, оскільки видані на підставі розрахункових відомостей по заробітній платі та особових рахунків за 1984 - 2001 роки, містять визначений період роботи, за який здійснювалася виплата заробітної плати позивачу, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу установи, якою видано таку довідку.
Згідно з вимогами ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла в період виникнення спірних правовідносин та в період роботи позивача на території рф, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Приписами ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року (діючої в період роботи позивача на території рф), трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
З аналіз наведених положень вбачається, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві.
Вказана постанова набрала чинності 02 грудня 2022 року.
Слід зазначити, що відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з Угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023 року.
У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, на час звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії Угода була чинною. Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
Так само не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.
З урахуванням вище викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відмову провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337 з посиланням на те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Крім того, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
" посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
Суд вважає вказаний висновок релевантним до спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 127/8001/17, від 24.03.2021 року у справі № 233/179/17.
Крім цього, суд зауважує, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється, шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Відтак, неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату.
Враховуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» про заробітну плату від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2025 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» про заробітну плату від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337.
Листом від 04.02.2025 відповідач, з посиланням на ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повідомив позивача, що заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року враховується для обчислення пенсії за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Підстави для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданих позивачем довідок відсутні, оскільки вони не підтверджені первинними документами.
Відтак, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року з урахуванням довідок, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» про заробітну плату від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337, оскільки позивач звернувся із заявою про перерахунок та виплату пенсії до 15 числа відповідного місяця.
При цьому, доказів того, що довідки від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-336, № 67/2-1-337 були подані разом з заявою про призначення пенсії у 2022 році у матеріалах справи відсутні. Обставини щодо подання даних довідок пенсійному органу 19.12.2022 року також не встановлена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року у справі №420/30057/23.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 06.09.2022 року №№ 67/2-1-334, № 67/2-1-335, № 67/2-1-336, № 67/2-1-337, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук