Справа № 420/37945/24
про залишення позовної заяви без розгляду
05 червня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОЛ ЛТД" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРОЛ ЛТД" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 10629945/22477145 від 27.02.2024р., № 10629936/22477145 від 27.02.2024 р., № 10629877/22477145 від 27.02.2024 р.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2770 від 05.01.2024 р., № 2922 від 12.01.2024 р., № 2557 від 04.12.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних первинною датою їх подання на реєстрацію.
Ухвалою від 10.12.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 27.12.2024 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 22.05.2025 р. клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено частково, визнано неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРОЛ ЛТД" строку звернення до суду, які викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху.
На виконання вказаної ухвали, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що з дати початку військової агресії, що є фарс-мажорною обставиною, яка підтверджується довідкою Торгово-промислової падати від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, існують обставини непереборної сили, що призвело до виїзду за межі міста та країни частини працівників і зменшення діючих та потенційних контрагентів позивача. Враховуючи наведене, а також те, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, просить поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.
Суд зауважує, що в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що в Україні запроваджено воєнний стан, а право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства.
Аналізуючи наведені підстави, суд зазначає, що дійсно, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і безперервно діє донині.
Правовий режим воєнного стану визначається Законом України від 12.05.2015 р. № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За змістом ст.9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст.12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Приписами ст.26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р., Одеський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Одеської області, могло об'єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах.
Втім, як видно зі змісту поданої до суду заяви, позивач лише обмежився загальним посиланням на введення в країні воєнного стану та загальновідомий факт періодичних вибухів, в тому числі в окремих районах м.Одеси, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення позивача до суду з мотивів введення в країні воєнного стану та наявності вищезазначених обставин.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 р. у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
На сьогодні Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 990/115/22, постанови Верховного Суду від 25.10.2022 р. у справі № 620/7233/21, від 24.10.2022 р. у справі № 160/175/22 та від 22.09.2022 р. у справі № 140/13772/21).
Отже, введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.
Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що наведені у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду дійсно пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, оскільки позивач не навів обставин, які виникли внаслідок збройної агресії рф проти України та запровадження воєнного стану, що унеможливили його своєчасне звернення до суду з позовом, то сам факт збройної агресії рф проти України у цьому разі не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку.
Враховуючи, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суд визнає наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Положеннями ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду можуть бути застосовані судом на будь-якій стадії судового розгляді навіть після визнання судом поважними причин пропуску строку звернення.
Згідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст.123 цього Кодексу.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОЛ ЛТД" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко