Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 червня 2025 року Справа№640/21198/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протравним та скасування наказу,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.11.2022 №5227/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні доступ доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Позов обґрунтований тим, що 23.11.2022 комісією Міністерства Юстиції України за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Меженської Кароліни Сергіївни, складено акт №3955/19.1.1/22, яким було виявлено порушення, вимог ст. 10, 22, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 42, 81 Порядку №1127, за заявою ОСОБА_2 про внесення змін №42236114 від 30.06.2020, на підставі якої ПН КМНО Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52894293 від 30.06.2020 на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №2111595180000 на об'єкт нерухомого майна - садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та внесено запис про право власності №37102695, оскільки приватному нотаріусу для проведення державної реєстрації змін подано не оригінал, а ксерокопію Довідки яка не містить відомостей про внесення членом коперативу пайового внеску в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 81 Порядку №1127 та ч.1 ст.22, п.3) ч.1 ст.24 Закону.
Зазначає, що 23.11.2022 першим заступником міністра Міністерства Юстиції України Євгенієм Горовцем був прийнятий наказ №5227/5 яким тимчасово блоковано ОСОБА_1 доступ доступ до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Позивач вважає наказ від 23.11.2022 №5227/5 та акт від 23.11.2022 №3955/19.1.1/22 складений за результатами проведення камеральної перевірки, що стала підставою для прийняття відповідного наказу, протиправними, та такими що підлягають скасуванню, виходячи з того що висновки перевірки, які зазначені у акті, є необгрунтованими, оскільки нотаріусом під час здійснення реєстраційних дій дотримано положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1127.
Зауважила, що відповідальність за достовірність поданих до державного реєстратора - нотаріуса документів несе заявник, реєстратор не наділений знаннями, якими міг би встановити, що поданий пакет документів для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень є таким, що виготовлений на неіснуючі об'єкти нерухомості. Крім того, законодавець не зобов'язав державного реєстратора здійснювати огляд об'єктів нерухомого майна перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позивач вважає дії відповідача з приводу прийняття оскаржуваного наказу протиправними, вчиненими з порушенням норм діючого законодавства та такими, що призвели до порушення прав позивача як приватного нотаріуса.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13.12.2022 року № 2825-IX).
26.09.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16.07.2024 року № 3863-IX).
На виконання вимог зазначеного Закону дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відм 14 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача, комісією було виявлено порушення у сфері державної реєстрації прав, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до позивача протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, Міністерством юстиції України було прийнято рішення про тимчасове блокування Позивачу доступу до Державного реєстру прав строком на 3 місяці, оформлене Наказом № 5227/5.
Вказує, на те, що при проведенні реєстраційних дій позивачем порушено вимоги пунктів 12, 42, 81 Порядку № 1127, статей 10, 22, 23, 24 Закону, оскільки: для проведення державної реєстрації прав подано не оригінал, а ксерокопію Довідки; Довідка не містить відомостей про внесення членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; для проведення державної реєстрації прав не подано документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Відтак, на думку відповідача, твердження позивача про відсутність порушень з її боку при здійсненні реєстраційних дій спростовується нормами чинного законодавства та встановленими фактами, а відтак позовні вимоги відносно оскаржуваного наказу є необґрунтованими та такими, що мають бути залишені без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що підтверджується реєстраційним посвідченням №1471 від 28 жовтня 2014 року.
За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 30.06.2020 № 40236114, поданою ОСОБА_3 , позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.06.2020 № 52894293, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 2111595180000 на об'єкт нерухомого майна - садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та внесено запис про право власності № 37102695 за Заявником.
До заяви від 30.06.2020№ 40236114 заявником додано:
технічний паспорт від 13.10.2006, виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна;
лист комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2020 № 062/14-6456(И-2020) (щодо надання копій документів з матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна);
копію довідки про членство в садовому товаристві «Дніпро» від 04.10.2006 № 125, видану об'єднанням садівничих товариств масиву «Сади Нижні-2» Дарницького району м.Києва (додаток до листа);
довідку комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 25.06.2020 № СБ-2020 № 362 (про відсутність реєстрації права власності).
Наказом Міністерства юстиції України від 03.11.2022 № 2791/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » призначено проведення камеральної перевірки щодо реєстраційних дій за об'єктом нерухомого майна з реєстраційним №2111595180000.
Підставою для прийняття наказу від 03.11.2022 № 2791/7 стали звернення ОСОБА_4 (від 23.08.2022, від 02.09.2022, від 07.09.2022, від 16.09.2022, від 16.09.2022, від 26.09.2022, від 29.09.2022) та лист Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 29.09.2022 № 13011/125/48/01-2022 стосовно перевірки законності реєстраційних дій Позивача.
В межах камеральної перевірки, призначеної на підставі наказу від 03.11.2022 № 2791/7, Міністерством юстиції України 23.11.2022 складено акт №3955/19.1.1/22, в якому зафіксовано порушення приватним нотаріусом Меженською Кароліною Сергіївною статей 10, 22, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 42, 81 Порядку №1127, оскільки: для проведення державної реєстрації прав подано не оригінал, а ксерокопію Довідки; Довідка не містить відомостей про внесення членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; для проведення державної реєстрації прав не подано документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
23.11.2022 першим заступником міністра Міністерства Юстиції України Євгенієм Горовцем був прийнятий наказ №5227/5 яким тимчасово блоковано ОСОБА_1 доступ доступ до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Позивач, не погоджуючись із вказаним спірним наказом від 23.11.2022 №5227/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», звернулась до суду даним адміністративним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.
Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність: розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав та приймають обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; приймають рішення про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 37-1 Закону № 1952-IV визначено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.
Так, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи су'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 затверджено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок № 990), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Згідно з п. 3 цього Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз'яснень.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; 3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб'єкта державної реєстрації; 7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб'єкта державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 9-11 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У рішенні Мін'юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін'юсту.
Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про проведення такої перевірки.
За правилами п.п. 12-16 Порядку № 990 Мін'юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб'єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін'юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб'єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб'єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін'юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб'єкта, нотаріуса.
Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту.
Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації мають право подавати Мін'юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.
Результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.
У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акту); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акту).
В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акту комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або п. 2 ч. 2 ст. 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Судом встановлено, що на адресу Міністерства юстиції України надійшли звернення ОСОБА_4 (від 23.08.2022, від 02.09.2022, від 07.09.2022, від 16.09.2022, від 16.09.2022, від 26.09.2022, від 29.09.2022) та лист Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 29.09.2022 №13011/125/48/01-2022 стосовно перевірки законності реєстраційних дій Позивача.
На підставі статті 37-1 Закону № 1952-IV, підпункту 4 пункту 4 Порядку № 990 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за результатом розгляду вищевказаних листів, Міністерством юстиції України було прийнято рішення про проведення камеральної перевірки щодо реєстраційних дій за об'єктом нерухомого майна з реєстраційним № 2111595180000, оформлене наказом Міністерства юстиції України від 03.11.2022 № 2791/7.
На виконання пункту 12, 13 Порядку № 990, Міністерством юстиції України на поштову та електронну адресу Позивача було направлено лист від 03.11.2022 № 102277/СК-1958- 22/19.1.1. разом з копією наказу від 03.11.2022 № 2791/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни» та запропоновано надати пояснення та документи, що стосуються предмета перевірки.
Вказане підтверджується списком поштових відправлень від 07.11.2022, трекінгом поштових відправлень за № 0100104572906 та роздруківкою із електронної пошти Міністерства юстиції України, що свідчить про отримання позивачем копії наказу від 03.11.2022 № 2791/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни».
Разом з тим, позивач не скористалася своїм правом щодо надання пояснень та/або матеріалів що стосуються камеральної перевірки.
Також, листом від 03.11.2022 № 102363/СК-1958-22/19.1.1 Міністерством юстиції України на адресу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» було направлено вказаний наказ для подальшого оприлюднення на офіційному веб-сайті Мін'юсту у рубриці «Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки» - розділі «Накази Міністерства юстиції України про проведення камеральних перевірок».
Враховуючи вищенаведене, Міністерством юстиції України було належним чином повідомлено позивача про проведення камеральної перевірки.
Таким чином, суд вважає, що Міністерство юстиції України при проведенні камеральної перевірки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни діяло у порядку, способом та на підставі наданих йому повноважень.
Щодо результатів перевірки, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та цим Порядком.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV, пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/ отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 1 статті 22 Закону № 1952-IV передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.
У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону № 1952-IV визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову вдержавній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (частина 2 статті 24 Закону).
Враховуючи зазначене, позивач була зобов'язана перевірити та встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій, чим спростовується твердження позивача про відсутність у неї такого обов'язку.
Згідно з пунктом 81 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Відповідно до пункту 42 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об'єкта нерухомого майна.
У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону № 1952-IV.
Тимчасовим порядком реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (далі - Тимчасовий порядок) визначено процедуру присвоєння та зміни адреси об'єкта будівництва та об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку рішення про присвоєння або зміну адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).
Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації; місцева державна адміністрація - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону, зокрема, заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Аналогічні вимоги щодо необхідності подання оригіналів документів для проведення державної реєстрації прав містить пункт 7 Порядку № 1127.
Водночас, згідно з відомостями Державного реєстру прав встановлено, що позивачем реєстраційні дії проведено за наявності підстав для відмови (згідно частини 2 статті 24 Закону) у проведенні державної реєстрації прав, оскільки подано не оригінал, а ксерокопію Довідки, яка не містить відомостей про внесення членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, чим порушено вимоги пункту 81 Порядку № 1127, частини 1 статті 22, пункту 3 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV.
Крім того, в порушення вимог пункту 42 Порядку № 1127, пункту 1 частини 1 статті 23 Закону № 1952-IV для проведення державної реєстрації прав не подано документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі прав відсутні).
Згідно з п. 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому ст. 332 ЦК України - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
У разі коли закінчений будівництвом об'єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об'єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.
В свою чергу, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Отже, з аналізу наведених норм випливає, що для здійснення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державному реєстратору необхідно отримати відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: про йото технічну інвентаризацію, про прийняття йото в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 78 Порядку № 1127 документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992.
З приводу висновків Міністерства юстиції України щодо проведення приватним нотаріусом державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна без отримання відомостей про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 79 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об'єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб'єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, як вже зазначалося раніше, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, п. 12 Порядку № 1127).
У пункті 77 Порядку № 1127 зазначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 261 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, па яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, па яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
Матеріали справи не містять доказів, що позивачка зверталась до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за отриманням документа, що підтверджує присвоєння Об'єкту адреси.
Частиною 1 статті 22 Закону № 1952-IV передбачено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав (абз. 3 п. 14 Порядок № 1127).
Отже, позивачка зобов'язана була встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій вимогам законодавства та перевірити документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав власності.
Таким чином, зважаючи на вищевказані порушення, а також беручи до уваги неодноразовість, систематичність та повторюваність порушень, а також неодноразове застосування до позивача протягом останніх 12 місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням (з урахуванням попередніх наказів Міністерства юстиції України, якими позивачці тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав, а саме: наказ Мін'юсту від 29.06.2022 № 2714/5, наказ від 01.08.2022 № 3225/5 та наказ від 07.11.2022 № 4972/5, суд вважає, що дії відповідача і, як наслідок, спірний наказ є правомірними.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 320/31652/23 адміністративний позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.04.2023 №1349/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 01.05.2023 №1551/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні - до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.07.2024 у справі №320/31652/23 дійшов висновку про правовірність дій Міністерства юстиції України щодо прийняття наказу від 14.04.2023 №1349/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни» та наказу від 01.05.2023 №1551/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни», яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні - до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №320/31652/23 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року - скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд уважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.11.2022 №5227/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні доступ доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці- відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Е. Абдукадирова