Рішення від 06.06.2025 по справі 160/12017/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 рокуСправа № 160/12017/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просила визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 18523-12474/А-01/8-0400/24 від 27.03.2024 у призначенні, нарахуванні та виплаті їй пенсії за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки на підставі її заяви від 21.08.2023.

Ухвалою суду від 14.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.05.2024 у встановлений судом строк в порядку усунення недоліків надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18523-12474/А-01/8-0400/24 від 27.03.2024 у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі її заяви від 21.08.2023, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2020-2022 роки;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести призначення, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі її заяви від 21.08.2023, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 03.10.2016 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. 21.08.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. На підставі зазначеної заяви позивача було переведено на пенсію за віком, однак при розрахунку пенсії відповідачем не враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 рр. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача.

Ухвалою суду від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 24.06.2024, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Витребувані докази від відповідача до суду не надходили, як і повідомлення про неможливість їх подання.

За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, не заперечував проти позовних вимог та обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.11.2023, розрахунку стажу позивача та відомостями з ППВП ПФУ про перерахунок пенсії від 04.12.2023.

У формі РС-право зазначено, що пенсію призначено з 03.10.2016, до страхового стажу зараховано, зокрема, періоди роботи: 23.08.1982-07.07.1989, 22.01.1990-13.07.1992, 01.09.1992-30.09.2004, 23.08.2007-11.05.2009, 13.05.2010-30.09.2016 (прац. освіти, соцзабезпечення).

Статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Вказаним пунктом статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Згідно з відомостями з ППВП ПФУ Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 21.08.2023 здійснено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з уточненням даних в ЕПС.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18523-12474/А-01/8-0400/24 від 27.03.2024 на звернення позивача від 11.03.2024 (вх. № 12474/А-0400-24 від 11.03.2024) повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж становить 42 роки 05 місяців 29 днів (зарахований до 31.07.2023). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,42417. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058-IV, виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1995 до 31.12.1999 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 30.09.2016. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,47680. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197 становить 10935,75 грн. Загальний розмір пенсії станом на 21.08.2023 - 4774,22 грн, з яких: 4638,62 грн - основний розмір пенсії (10935,75 грн х 0,42417), 135,60 грн - доплата за 12 років понаднормового стажу (1130,00 грн х 12%).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно з ч. 1 ст. 27 цього Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу положень ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV вбачається, що нею врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-IV, на інший вид пенсії, визначеної Законом № 1058-IV.

Тобто показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначила у позовній заяві позивач, та не заперечував цієї обставини відповідач, позивачу з 03.10.2016 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991, з 21.08.2023 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною другою статті 7 Закону № 1788-ХІІ було встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

У розрахунку стажу позивача (форма РС-право) містяться відомості про зарахування до її загального страхового стажу періодів роботи з 01.10.2016 до 31.07.2023. Дата призначення пенсії - 03.10.2016.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 11 цього Порядку (у редакції постанови Пенсійного фонду України № 27-7 від 07.12.2009) пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV (постанова від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі № 264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі № 591/5266/16-а).

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.

При цьому статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Для визначення розміру пенсії за віком позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за Законом № 1058-IV, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за Законом № 1058-IV, на інший.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.

Враховуючи викладене, після звернення позивача 21.08.2023 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідач повинен був призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не вирішувати питання щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та при обчисленні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021 та 2022 роки.

Суд відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при переведенні ОСОБА_1 з 21.08.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язання відповідача здійснити з 21.08.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше проведених виплат.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.

Позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 45044791 від 06.05.2024.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 з 21.08.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.08.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 06.06.2025.

Суддя В.В. Рянська

Попередній документ
127947812
Наступний документ
127947814
Інформація про рішення:
№ рішення: 127947813
№ справи: 160/12017/24
Дата рішення: 06.06.2025
Дата публікації: 09.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.06.2025)
Дата надходження: 09.05.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії