Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1043/20
02 червня 2025року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Войнарівського М.М.,за участю секретаря судових засідань Будак К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання заступника керівника Миколаївської окружної прокуратори про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у справі № 945/1043/20 за позовом Миколаївської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про витребування земельної ділянки, -
Заступником керівника Миколаївської окружної прокуратори сформовано в системі «Електронний суд» заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Миколаївського районного суду Миклаївської області від 02.07.2020року у цивільній справі № 945/1043/20 за позовом Миколаївської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про витребування земельної ділянки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М. та отримана суддею 07.05.2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, що не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а тому суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши письмові докази у матеріалах справи, дійшов висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід задовольнити, виходячи з наступного.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.07.2020 року заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову задовольно частково. Накладено арешт на земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 4824280900:04:000:0102, розташовану в межах території Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, та заборонено органам,які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Заборонено ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824280900:04:000:0102 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29.01.2025року, яке набрало законної сили задоволено позов Миколаївської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про витребування земельної ділянки задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 у власність держави в особі Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4824280900:04:000:0102) вартістю 54 076 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території колишньої Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Розподілено судові витрати.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28.04.2025року рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2025 року змінено в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1ст.158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За правилами ч.ч. 9, 10 ст.158 ЦПКУкраїни у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови узадоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод йбуде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно п.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Суд враховує, що подана заява про скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з тим, що рішення суду набрало законної сили та відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.
Розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що не існує реальної загрози у скасуванні відповідного арешту.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, у відповідності з нормами процесуального права, є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання заступника керівника Миколаївської окружної прокуратори про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у справі № 945/1043/20 за позовом Миколаївської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про витребування земельної ділянки -задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.07.2020 року у справі № 945/1043/20 за позовом Миколаївської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , третя особа Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про витребування земельної ділянки, шляхом скасування арешту, накладеного на земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 4824280900:04:000:0102, розташовану в межах території Кир'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області; заборони органам,які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки; заборони ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824280900:04:000:0102 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.
Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М. М. Войнарівський