05 червня 2025 року
м. Київ
справа №320/12757/23
адміністративне провадження № К/990/16202/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 320/12757/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсан ЮА" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсан ЮА" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної казначейської служби України, в якому просить суд (з урахуванням збільшення (уточнення) позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність податкового органу, що полягає у неподанні висновку (подання) про повернення ТОВ "Арсан ЮА" з Державного бюджету України коштів у розмірі 12 975 979,42 гривень, що знаходилися в системі електронного адміністрування ПДВ на розрахунковий рахунок;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну Казначейську службу України (ЄДРПОУ: 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь компанії ТОВ "Арсан ЮА" заборгованість в загальній сумі 22 552 757,62 гривень (двадцять два мільйони п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 62 копійок), з яких: 12 975 979,42 гривень - сума основного боргу, 7 857 549,80 гривень - інфляційні витрати та 1 719 228,40 гривень - штрафні санкції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Арсан ЮА" грошові кошти у розмірі 12 975 979 гривень 42 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року скасовано, адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 09.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсан ЮА" задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасовано, а справу № 320/12757/23 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишено без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №320/12757/23 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для надання документу про сплату судового збору та касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Верховний Суд звернув увагу, що посилаючись у касаційній скарзі на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржником не зазначено конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми.
На виконання вимог цієї ухвали суду скаржник направив касаційну скаргу та документ про сплату судового збору.
Проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, колегія суддів встановила, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналогічно попередній редакції касаційної скарги у поданій вдруге міститься посилання на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, Державна казначейська служба України зазначає, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, саме п. 4 ч. 1 ст. 238, ч. 1, 3 ст. 378, ст. 382, 383 КАС України.
В подальшому скаржник виклав обставини справи і висновки про проведення з Державного бюджету України коштів у розмірі 12 975 979 гривень 42 копійки.
Проте, оскарження судових рішень з підстав, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
У касаційній скарзі лише викладено обставини справи та процитовано низку норм без жодного обґрунтування, яке б узгоджувалося із висновками суддів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогами касаційної скарги щодо скасування судових рішень про задоволення позовних вимог і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини 4 ст. 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені в достатній мірі передбачені п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав в повному обсязі.
За таких обставин за правилами п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись ст. 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 320/12757/23 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов