05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 280/8136/21
адміністративне провадження № К/990/17870/25
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно у розмірі 18 258,47 грн., та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156 403,28 грн., у загальному розмірі 174 661,75 грн.
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 було подано до суду зустрічний позов, у якому вона просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач за зустрічним позовом) форми "Ф" № 55474-902-0808 від 25 червня 2018 року на суму 39 100,82 грн., № 13950-5907-0808 від 13 березня 2019 року на суму 39 100,82 грн., № 13951-5907-0808 від 27 лютого 2019 року на суму 39 100,82 грн., № 9093-6005-0808 від 07 квітня 2020 року на суму 39 100,82 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки у розмірі 18 258,47 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156 403,28 грн.
У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу в прохальній частині якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року відмовлено у задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21 залишено без руху, для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності, документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі, касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 КАС України підстави (підстав) (п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано касаційну скаргу, в якій вона просить поновити строк на касаційне оскарження повторно посилаючись на введення воєнного стану в Україні, зазначивши, що її місце проживання знаходиться на території бойових дій. Також, знову звертає увагу на те, що вона проходила тривале лікування, на підтвердження цього нею додано копії виписок з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, № 34969 від 21 листопада 2023 року, № 2395 від 06 лютого 2024 року, № 25016 від 22 липня 2024 року.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 25 серпня 2022 року, повне судове рішення складено 25 серпня 2022 року, оприлюднено 29 серпня 2022 року, відповідно до копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, вперше скаржник проходила лікування лише через дев'ять місяців після винесення оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.
Суд повторно звертає увагу відповідача, що згідно з доданих копій виписок з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, № 34969 від 21 листопада 2023 року, № 2395 від 06 лютого 2024 року, № 25016 від 22 липня 2024 року, протягом періоду між перебуванням на стаціонарному лікуванні у скаржника було достатньо часу для звернення до суду з касаційною скаргою на оскаржувані рішення.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд звернув увагу скаржника, що його доводи спростовуються і не свідчать про те, що строк на касаційне оскарження не є пропущеним. Тому скаржникові було запропоновано подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
На пропозицію суду скаржник хоча і подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, не зазначив об'єктивних причин, які перешкоджали звернутися до суду з касаційною скаргою у більш стислий строк.
Щодо посилання скаржника на обставину введення на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов