ф
Іменем України
06 червня 2025 року
м. Київ
справа № 340/10367/23
адміністративне провадження № К/990/9112/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 340/10367/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.А. Енерджі» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 340/10367/23 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишено без задоволення: рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «С.А. Енерджі» звернулося до Верховного Суду з заявою, у якій просило ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області витрати на професійну правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи у розмірі 20000 грн.
Колегія суддів, перевіривши доводи заяви та наявні матеріали справи, дійшла таких висновків.
За змістом частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у такому розмірі, зазначивши, що вони є неспівмірними із складністю цієї справи та не відповідають принципу розумності.
Колегія суддів, перевіривши доводи заяви позивача та з урахуванням позиції відповідача, дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача заявив вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом касаційної скарги. Протягом п'яти днів після ухвалення постанови Верховного Суду, представник позивача відповідно до вимог частини сьомої статті 139 КАС України подав до суду остаточний розмір понесених витрат та документи на їх підтвердження, а саме: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно договору про надання правничої допомоги між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Джастлікторз" від 17 січня 2025 року № 298/1/25, додаткової угоди від 17 березня 2025 року № 1, рахунок на оплату від 25 березня 2025 року № 1-298/1/25, акт про надання правничої допомоги № 1 від 31 березня 2025 року.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Застосовуючи такі висновки, колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн не відповідає критеріям співмірності, необхідності та розумності в розумінні правових позицій Великої Палати Верховного Суду. Судове засідання під час касаційного розгляду не проводилося, а доводи, викладені представником позивача у відзиві на касаційну скаргу, загалом повторюють аргументи позовної заяви і не містять нових правових позицій чи аналітичної роботи, що свідчила б про значні зусилля або складність виконаних адвокатом процесуальних дій. З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених витрат обсягу реально наданої правничої допомоги у касаційному провадженні та вважає за доцільне зменшити суму таких витрат до 10000,00 грн як таку, що є обґрунтованою, необхідною для захисту інтересів позивача та співмірною предмету спору й складності справи.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 139, 252, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний номер 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.А. Енерджі» (вул. Заміська, 2А, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний номер 38693108) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Додаткова постанова є невід'ємною частиною постанови Верховного Суду від 28 травня 2025 року у цій справі, набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко