05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 380/28336/23
адміністративне провадження № К/990/22137/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 380/28336/23 за а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 9355195/44477518 від 15 серпня 2023 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №100 від 25 серпня 2022 року;
- зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №100 від 25 серпня 2022 року, датою її первинного подання на реєстрацію.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12 червня 2024 року до суду надійшла заява скаржника про продовження строку для усунення зазначених недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №380/28336/23 продовжено на 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 червня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» lv.official@tax.gov.ua, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Скаржник повторно подав заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просив продовжити строк для сплати судового збору щонайменше на 30 днів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто скаржнику
15 квітня 2025 року Головне управління ДПС у Львівській області вдруге подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Суд установив, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; вказану ухвалу відповідач отримав 06 грудня 2023 року через електронний кабінет. Крім того, 05 березня 2024 року відповідач подав відзив на позов, що свідчить про його обізнаність із розглядом справи. Рішення суду першої інстанції ухвалено 01 квітня 2024 року, а апеляційну скаргу подано лише 15 квітня 2025 року, тобто з пропуском річного строку.
Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Отже, за умови подання суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 01 квітня 2024 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 15 квітня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Верховний Суд констатує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд вірно застосував положення частини другої статті 299 КАС України.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 380/28336/23 за а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко