27.05.2025м. СумиСправа № 920/11/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Ляскевич М.О.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/11/25
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивачів:
1) Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Берестовська, буд. 1, м. Суми, 40000),
2) Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000)
до відповідача Комунального підприємства “Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009)
про стягнення 1 309 646 грн 88 коп.,
представники учасників справи:
прокурор - Карпенко Д.В.;
від першого позивача - не з'явився;
від другого позивача - не з'явився;
від відповідача - Черненко Д.О.;
слухач - Руденко Т.І.;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 309 646 грн 88 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме 392 894 грн 06 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 261 929 грн 38 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 654 823 грн 44 коп. - до спеціального фонду бюджету Сумської міської ради (50%).
Ухвалою від 13.01.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/11/25; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 11.02.2025, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.01.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.
27.01.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 343/25 від 27.01.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є сукупна наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка винної особи, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення винною особою зобов'язання, а не якихось інших обставин; вина. Акт позапланової перевірки від 15.05.2024 № 14/04 підписаний із зауваженнями від 20.05.2024 № 4683/22, які підприємство просило врахувати за наслідками проведення позапланової перевірки. У зауваженнях викладені обставини щодо: кількості та складу показників забруднюючих речовин в стічних водах споживачів, що надходять на очисні споруди підприємства; граничних показників потужностей роботи очисних споруд міста; систематичного впливу на технологічний процес біологічної очистки стічних вод відключення об'єктів підприємства від електричної енергії; впливу на забруднення р. Псел несанкціонованого потрапляння до неї стічних вод з району колишнього Червонозоряного рафінадного заводу, а також потрапляння стічних вод на поверхню ґрунту, а потім до р. Псел в районі с. Барвінково Н.Сироватської територіальної громади, а також скид нечистот із садиб приватного сектору, які не забезпечені централізованим водовідведенням; відведення поверхневих зливових вод та талих стічних вод, які майже зі всієї території міської забудови скидаються до річки; відсутність упродовж багатьох років фінансування капітальних видів робіт по реконструкції очисних споруд. Підприємство за рахунок коштів передбачених НКРЕКП в тарифі на централізоване водовідведення має можливість здійснювати поточний ремонт обладнання очисних споруд, переважно стабільне очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод м. Суми. Жодних аварійних ситуацій, які призвели б до скиду неочищених стічних вод, не було. Відповідач зазначає, що інспекцією не зафіксовано доказів масового мору риби та засихання дерев на берегах річки Псел в районі скиду зворотніх стічних вод з очисних споруд міста. Результати вимірювання проб стічних вод вище та нижче скиду зворотніх вод з очисних споруд за показниками зазначеними у вимозі, знаходяться в межах нормативних значень ГДК, що також підтверджує відсутність завдання шкоди навколишньому природному середовищу. Відповідач зазначає, що на роботу підприємства мають вплив чинники, які не залежить від волевиявлення підприємства і можуть бути усунуті лише шляхом втручання в ситуацію власника майна - Сумської міської ради. Як вбачається з претензій, об'єм стічних вод по кожній речовині визначений екологічною інспекцією на підставі витратоміра акустичного ЕХО-Р-02 згідно з даними Журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням, який ведеться станцією очисних споруд підприємства. Даний прилад обліку та журнал не відображає фактичний об'єм здійсненого скиду зворотних вод в р. Псел. Екологічною інспекцією не враховано, що даний прилад обліку встановлений на вводі в очисні споруди та обліковує об'єм неочищених стічних вод, які надходять на очисні споруди підприємства, та не обліковує фактичну витрату зворотніх вод на годину часу (t). Таким чином, екологічною інспекцією при здійсненні розрахунку розміру завданих державі збитків не визначений показник фактичних витрат зворотних вод (Qіф), оскільки враховуючи положення Технологічного регламенту каналізаційних очисних споруд, об'єм зворотних вод на виході з очисних споруд є меншим ніж об'єм стічних вод на вході очисних споруд. Відповідач зазначає, що документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, є акт перевірки. Акт перевірки має містити опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства. Маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт, фактичні витрати зворотних вод мають зазначатись державними інспекторами за результатами перевірки у акті перевірки. Разом з тим, як вбачається з акту, розмір збитків, маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт та фактичні витрати зворотних вод в ньому не зазначено, відтак інспектором достовірно не встановлено. Відповідно, акт перевірки хоча і є джерелом інформації про факт проведення відповідної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, але не може вважатися належним доказом на підтвердження вчинення порушення. В акті позапланової перевірки № 14/04 від 15.05.2024 в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» в п.1 зазначається, що перевіркою був зафіксований факт скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС встановлених в дозволі на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 з терміном дії до 06.04.2024 по наступним речовинам: азот амонійний, нітрати, ХСК, БСК5, фосфати (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод протокол № 30-05-24 від 13.05.2024) та по азоту амонійному, нітратам, нітритам, ХСК, БСК5, фосфатам (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод протокол № 28-05-24 від 07.05.2024). Відповідно до вказаного акту перевірки, факт скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС був встановлений 15.05.2024. При цьому, в претензіях за номерами 15/13-24/Пр, 16/13-24/Пр та 17/13-24/Пр від 07.06.2024 зазначається, що перевіркою від 01.05.2024 по 15.05.2024 були зафіксовані факти скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС в період листопада-грудня 2021 року, 2022 та 2023 років. Тобто Державна екологічна інспекція у Сумській області в травні 2024 року виявила та зафіксувала ймовірні факти скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС, які були здійснені у 2021 -2023 роках, що автоматично виключає факт їх здійснення та фіксації у травні 2024 році. У п. 1 Розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту позапланової перевірки за № 14/04 від 15.05.2024 взагалі відсутня інформація про встановлення саме факту скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС в період листопада-грудня 2021 року, 2022 та 2023 років у травні 2024 року, що в свою чергу унеможливлює здійснення розрахування збитків за вказані періоди. При цьому, в акті позапланової перевірки № 14/04 від 15.05.2024 є посилання на результати вимірювань показників складу та властивостей вод в протоколі № 30-05-24 від 13.05.2024 та протоколі № 28-05-24 від 07.05.2024. Разом з цим в акті перевірки взагалі відсутні будь-які посилання на результати вимірювань показників складу та властивостей вод зафіксованих в протоколах у період листопада-грудня 2021 року, 2022 та 2023 років, що підтверджує факт не здійснення наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами у вказаних періодах. В акті позапланової перевірки № 14/04 від 15.05.2024 відсутні посилання на акти відбори проб води за період листопад-грудень 2021 року, 2022 та 2023 роки, а у 2024 році є посилання на 2 (два) відбори проб, що в свою чергу суперечить вимогам пунктів 2.2., 2.4. Методики № 389. Відповідно до листа від 14.05.2024 № 1354/04-14 Державна екологічна інспекція у Сумській області, керуючись ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища" просила визначити та направити у термін до 14.05.2024 до інспекції відповідальну особу для притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного природоохоронного законодавства. Відповідальна особа за якість очистки стічних вод на підприємстві чи еколог не притягалися до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо скиду в р. Псел зворотніх стічних вод з перевищенням нормативів ГДС, що свідчить про невстановлення в ході позапланової перевірки факту завдання збитків, на які посилається інспекція. Факт необґрунтованого розрахунку підтверджується листом Сумського державного університету №51.16/01-05/2839 від 11.09.2024, висновком експерта № 868, складеним 28.11.2024 за результатами проведеного економічного дослідження за листом директора КП "Міськводоканал" СМР від 16.09.2024 № 9321/22. Відповідач зазначає, що інспекцією не доведено факту заподіяння діями підприємства порушення норм природоохоронного законодавства та наявності в діях підприємства складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді збитків.
03.02.2025 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 472 від 03.02.2025), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Прокурор зазначає, що у відзиві відповідач заперечує лише факт протиправної поведінки КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, посилаючись на зношеність очисних споруд та відсутність оборотних коштів підприємства для фінансування робіт з їх ремонту, наголошуючи, що комплекс очисних споруд перебуває у власності Сумської міської ради. Відповідачем впродовж тривалого часу не вжито дієвих заходів щодо налагодження роботи очисних споруд, що підтверджується самим відповідачем у зауваженнях до акту від 15.05.2024 №13/04 Державної екологічної інспекції у Сумській області. Відповідач є суб'єктом господарювання, який на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність пов'язану з водопостачанням, водовідведенням з метою отримання прибутку та несе повну відповідальність за її результати. Діяльність відповідача має відповідати вимогам Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30. З метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку відповідачем 06.04.2021 отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21, в якому зазначено перелік природоохоронних заходів, які необхідно вжити відповідачу. Зокрема, відповідач зобов'язаний не допускати забруднення поверхневих та підземних вод (п.2); дотримуватись розроблених нормативів ГДС, не менше ніж один раз на квартал здійснювати вимірювання показників якості стічних вод (п.5); налагодити ефективну роботу очисних споруд, з терміном виконання 2021 рік (п.7). Отримавши вказаний дозвіл та подавши документи для його надання саме відповідач, а не Сумська міська рада, взяв на себе обов'язок налагодити роботу очисних споруд. Відповідачем не надано жодного документу, яким підтверджується вжиття реальних заходів для проведення ремонту очисних споруд з часу видачі ДЕІ в Сумській області припису №13/04 від 15.05.2024. Факт віднесення підприємства до об'єктів критичної інфраструктури не позбавляє його можливості налагодити прибуткову господарську діяльність та залучити додаткові кошти. Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про неможливість проведення повного комплексу ремонтних робіт очисних споруд, у зв'язку з перебуванням їх у власності Сумської міської ради. Відповідач не позбавлений права та можливості провести реконструкцію та налагодження роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення навколишнього природного середовища. Відповідач протягом тривалого часу, будучи обізнаним про незадовільну роботу очисних споруд, внаслідок чого здійснюється скид забруднюючих речовин з перевищенням нормативів ГДС, що є порушенням вимог природоохоронного законодавства та дозволу на спеціальне водокористування, не вжив дієвих заходів щодо усунення порушень. Прокурор зазначає, що припис №13/04 від 15.05.2024 є актом індивідуальної дії, що виданий суб'єктом владних повноважень, а тому у разі незгоди з його змістом у відповідача була наявна можливість його оскаржити в судовому порядку. Відсутність факту притягнення службових осіб підприємства до адміністративної відповідальності не є обставиною, яка свідчить про відсутність вини підприємства та підстав для стягнення збитків, оскільки за положеннями ст. 110 Водного кодексу України адміністративна та цивільно-правова відповідальність це різні види відповідальності за порушення водного законодавства, які не є взаємовиключними у разі застосування. Відповідно до висновку експерта №868 від 28.11.2024 дослідження здійснено завідувачем сектору економічних та товарознавчих досліджень центру, який має свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності»; 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій»; 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів». Відповідно до переліку визначеного Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом МЮУ 03.03.2015 № 301/5, судовий експерт з експертними спеціальностями 11.1, 11.2, 11.3, 12.1 має право на проведення лише економічних та товарознавчих судових експертиз. Таким чином, визначення збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, тобто збитків завданих навколишньому природному середовищу, та встановлення їх розміру, не належить до завдань економічної чи товарознавчої судових експертиз, право на проведення яких мав судовий експерт, яким складено висновок №868. Пунктом 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами) експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права. Отже, висновок експерта №868 є неналежним доказом у справі, оскільки складений експертом, який не володіє спеціальними знаннями щодо предмету доказування у справі, не містить розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами чи будь-яких даних та висновків щодо спростування розрахунків розміру збитків державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області. Лист СумДУ від 11.09.2024 також є неналежним доказом, оскільки у вказаному листі зазначено лише про те, що наведені розрахунки Державної екологічної інспекції у Сумській області не є об'єктивними і потребують перевірки, але самого розрахунку розміру збитків не наведено. Зазначена в листі інформація щодо відсутності екологічного впливу на р. Псел при здійсненні господарської діяльності КП «Міськводоканал» не стосується предмету доказування у цій справі. На підтвердження позовних вимог прокурор подав висновки експерта № СЕ-19/119-24/10474-ФХЕД від 09.08.2024 та СЕ-19/119-24/13240-ФХЕД від 23.09.2024, складені за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз експертом Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, який має свідоцтво про присвоєння експертної спеціалізації 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об'єкти довкілля». В ході проведення інженерно-екологічних експертиз судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями щодо предмету доказування у цій справі, підтверджено наявність збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами збитків, а також їх розмір в сумі 1309646,88 грн.
04.02.2025 перший позивач подав відповідь на відзив (вх. № 498 від 04.02.2025), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що його посадовими особами у період з 02.05.2024 по 15.05.2024 проведено позапланову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, за наслідками якої був складений акт позапланової перевірки № 14/04 від 15.05.2024. В розділі VI (опис виявлених порушень) акту позапланової перевірки від 15.05.2024 № 14/04 зафіксований факт скидання недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 по наступним періодам та речовинам: 2021 рік по фосфатам, зваженим речовинам; 2022 рік по фосфатам, нітратам, нітритам, зваженим речовинам, залізу, БСК5; 2023 рік по БСК5, нітритам, азоту амонійному, зваженим речовинам; 2024 рік по фосфатам, БСК5, нітратам, нітритам, зваженим речовинам, що є порушенням вимог ст. 44, 70, 95 Водного кодексу України. Ліміти гранично-допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин із стічними водами (т/рік) для відповідача починаючи з 06.04.2021 були визначені умовами Дозволу на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021. Позивач здійснив розрахунок збитків на підставі пункту 7.1. (формула 12) Методики № 389, яка входить до VII Розділу «Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами». Факт наднормативного скиду відповідачем забруднюючих речовин визначених в розрахунках розміру заподіяних збитків у водний об'єкт зі зворотними водами у річку Псел встановлений актом позапланової перевірки № 14/04 від 15.05.2024, умовами дозволу на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021, журналом обліку результатів досліджень стічних вод КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, журналом обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням, що спростовує доводи відповідача про зворотнє. Щодо твердження відповідача про порушення позивачем п. 2.4. Методики в частині не здійснення відбору проб води не менше трьох разів, позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що вказаний відбір повинен проводитись, якщо збитки визначаються за результатами інструментально-лабораторних вимірювань в порядку вимог пунктів 2.2. та 2.3. Методики. Позивач здійснював розрахунок збитків за допомогою розрахункового методу. Позивачем в порядку вимог п. 5.7. Методики № 389 цілком правомірно було визначену масу наднормативного скиду забруднюючих речовин на підставі відомостей первинного обліку, а саме: журналу обліку результатів досліджень стічних вод КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням КП «Міськводоканал» Сумської міської ради та лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021. Позивач зазначає, що відповідно до умов Дозволу на спеціальне водокористування № 26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 виданого відповідачу, скид стічних вод (господарсько-побутові та виробничі) по випуск № 1 здійснюється у межах м. Суми в р. Псел. Вказана обставина спростовує інформацію викладену у листі Сумського державного університету від 11.09.2024 № 51.16/01-05/2839 про фактичне місце скиду за межами території м. Суми. Сумський державний університет в листі від 11.09.2024 № 51.16/01-05/2839, на який в якості доказу посилається відповідач, містить посилання на листи Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 31.05.2024 № 06.01-18/3337 та від 13.06.2024 № 06.01-18/6338, які підтверджують вказану обставину. Відповідачем до відзиву не були додані відповідні листи. Щодо висновку судового експерта № 868 позивач зазначає, що таке твердження як «розрахунки зроблені некоректно і викликають сумніви» не відповідає вимогам ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», оскільки фактично не є висновком з конкретного питання, а є лише припущенням, що не відповідає завданням судової експертизи. Висновок експерта в частині твердження «підприємством не порушені норми природоохоронного законодавства» виходить за межі спеціальних знань та повноважень судового експерта, оскільки до повноважень останнього не відноситься здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері з дотримання вимог природоохоронного законодавства та надання правової оцінки по виявленим порушенням вимог природоохоронного законодавства. Фактично у висновку судового експерта № 868 відсутні будь-які посилання про дослідження документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, які використовувалися представниками позивача при визначені розміру заподіяних навколишньому природному середовищу збитків.
18.02.2025 відповідач подав заяву (вх. № 567 від 11.02.2025), в якій просить суд відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю його представника.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 08 год. 22 хв. до 12 год. 06 хв. 11.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.02.2025 не відбулось.
Ухвалою від 11.02.2025 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 06.03.2025, 12:30.
У судовому засіданні 06.03.2025, за участю представників першого позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 01.04.2025, 14-30; протокольну ухвалу про повідомлення прокурора та другого позивача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
У судовому засіданні 01.04.2025, за участю прокурора, представників першого позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.04.2025, 16:00.
17.04.2025 відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 1792 від 17.04.2025), в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що зворотна вода та стічна вода це різні поняття. При визначені розмірів відшкодування збитків ДЕІ в Сумській області повинна була використовувати дані щодо зворотніх вод, а не стічних вод (представник в судових засіданнях повідомив, що використовувалися дані щодо стічних вод), і як наслідок розрахунки є некоректними та такими, що підлягають сумніву, оскільки в них відсутній елемент формули для визначення Мі - маси наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами , зокрема Qiф - фактичні витрати зворотних вод. Також обов'язковим елементом відповідно до Методики для визначення Мі є елемент t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год. У розрахунках шкоди елемент t відсутній.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 14 год. 35 хв. до 16 год. 20 хв. 17.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.04.2025 не відбулось.
Ухвалою від 18.04.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.05.2025, 12:00.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 09 год. 22 хв. до 12 год. 54 хв. 08.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 08.05.2025 не відбулось.
Ухвалою від 09.05.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 27.05.2025, 14:30.
Прокурор підтримує позовні вимоги.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
06.04.2021 відповідачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21.
У період з 02.05.2024 до 15.05.2025 на підставі наказу від 01.05.2024 № 14-П, направлення № 14/04-06 від 01.05.2024, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт від 15.05.2024 № 14/04.
Згідно з актом перевіркою виявлено порушення вимог законодавства:
1) Ст. 44 п. 3, ст. 70 п. 6, ст. 95 Водного Кодексу України, ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема скид недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 з терміном дії до 06.04.2024 по наступним речовинам: азот амонійний, нітрати, ХСК, БСК5, фосфати (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод, протокол № 30-05-24 від 13.05.2024) та по азоту амонійному, нітратам, нітритам, ХСК, БСК5, фосфатам (що підтверджується результатами вимірювань показників складу та властивостей вод, протокол № 28-05-24 від 07.05.2024);
2) Ст. 44 п. 3, ст. 70 п. 6, ст. 95 Водного Кодексу України, ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема відповідно до даних журналу обліку результатів досліджень стічних вод розпочатого 23.09.2019 по 29.12.2023 та журналу обліку результатів досліджень стічних вод розпочатого 01.01.2024, які ведуться у відповідності до даних хімічної лабораторії очисних споруд КП «Міськводоканал» Сумської міської ради (свідоцтво про атестацію №РУ-0320/23 від 22.02.2023, попереднє №РУ-0109/18 від 22.02.2018), встановлено систематичний скид недостатньо очищених стічних вод після загальноміських очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 з терміном дії до 06.04.2024: 2021 рік по фосфатам, зваженим речовинам; 2022 рік по фосфатам, нітратам, нітритам, зваженим речовинам, залізу, БСК5; 2023 рік по БСК5, нітритам, азоту амонійному, зваженим речовинам; 2024 рік по фосфатам, БСК5, нітратам, нітритам, зваженим речовинам.
Акт підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області, а також директором КП «Міськводоканал» Сумської міської ради із зауваженнями.
Згідно із зауваженнями відповідача від 20.05.2024 № 4683/22 КП “Міськводоканал» СМР відноситься до критичної інфраструктури, в умовах воєнного часу цілодобово забезпечує підприємства, установи, організації та населення Сумської міської територіальної громади питною водою, здійснює відведення та очистку стічних вод. У господарському віданні КП “Міськводоканал» СМР, як основні засоби, перебувають очисні споруди, які належать Сумській міській територіальній громаді. Контроль складу очищених стічних вод і якості води річки-водоприймача постійно здійснюється атестованою хімічною лабораторією очисних споруд служби лабораторного контролю за якістю питної води та скидом стічних вод КП “Міськводоканал» СМР по всьому належному переліку показників. Внаслідок масованих ракетних та дронових атак з боку російської федерації пошкоджено об'єкти енергетичної інфраструктури Об'єднаної енергетичної системи України та розподільчих мереж м. Суми. Після таких атак на енергосистему та упродовж кілька днів у подальшому виникають чисельні перепади (стрибки) напруги живлючої мережі та аварійні вимкнення. Для недопущення пошкодження підключеного електричного та електронного обладнання на підприємстві встановлені системи аварійного захисту. В умовах системної незбалансованості енергосистеми проходять часті спрацювання систем аварійного захисту технологічного обладнання КП Міськводоканал СМР, що призводить до порушення сталої роботи усіх складових водопостачання, водовідведення та очистки стоків, у тому числі очисних споруд підприємства. Раптові відключення електроенергії, а також постійна зміна напруги в енергосистемі призводить до нестабільності в роботі очисних споруд. Зокрема з причин раптових відключень електроенергії та перепадів напруги порушується процес біологічної очистки, що призводить до негативних змін у біоценозі мікроорганізмів активного мулу. Внаслідок цього стресована біомаса не виконує свою функцію щодо деградації забруднюючих речовин та в результаті відбувається перевищення ГДС по забруднюючим речовинам в очищених стічних водах на скиді. Протягом всього часу експлуатації міських очисних споруд (з 1968 року) не було жодного комплексного підходу з метою їх капітального ремонту або реконструкції. Заміна обладнання або ремонт споруд та мереж відбувались вибірково, що лише давало можливість частково покращити ефективність роботи окремих вузлів. Постійне недофінансування цих робіт з кожним роком призводило ще до більшого зносу основних фондів станції очистки. При існуючій застарілій технології біологічного очищення, а саме: відсутності процесів денітрифікації та дефосфатизації, а також в умовах навантаження великими концентраціями азоту амонійного та фосфатів на вході очисних споруд, стає неможливим досягти зниження остаточного вмісту розчинених сполук фосфору та азоту, а також техногенних сполук, які не підлягають біологічному розкладу, в очищених стічних водах. Оскільки в тарифах на централізоване водопостачання та водовідведення не закладені витрати на проведення капітального ремонту та реконструкції очисних споруд, то за час їхньої експлуатації здійснювалися лише часткова заміна обладнання та вибірковий ремонт споруд і мереж, що надавало можливість покращити ефективність роботи лише окремих вузлів. КП “Міськводоканал» СМР продовжує працювати над удосконаленням технології і підвищенням ефективності очищення стічних вод, а саме планує: реконструкцію та заміну застарілого і аварійного обладнання на очисних спорудах; визначення дійсних (реальних) навантажень на станцію (по продуктивності і концентраціям забруднювачів), в тому числі, їх зміни по годинах та підбір на цій основі відповідного сучасного насосного обладнання; розробку і впровадження удосконалених методик підбору технологічного обладнання для станцій очищення стічних вод, зокрема, насосного і аераційного; впровадження нових методів і технологічних схем очищення або удосконалення вже існуючих з метою створення технології, яка б суттєво не залежала від коливання витрат і складу стічних вод; вивчення складу і властивостей токсичних речовин для мікроорганізмів активного мулу та їх впливу на етапі біологічного очищення ОС; можливість використання новітніх біотехнологій очищення промислових і побутових стічних вод. Придбання того, чи іншого обладнання, поточний ремонт окремих складових очисних споруд підвищувало ефективність роботи очисних споруд, однак не вирішує проблему очисних споруд підприємства в цілому. Станція очисних споруд КП “Міськводоканал» СМР, працюючи з дотриманням затвердженого технологічного регламенту, забезпечує переважно стабільне очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод м. Суми. Жодних аварійних та позаштатних ситуацій, які призвели б до скиду неочищених стічних вод, не було. Робота каналізаційних очисних споруд м. Суми наразі є відносно стабільною, однак без повної реконструкції очисних споруд та запровадження новітніх технологій, загальна проблема очисних споруд вирішена бути не може. КП “Міськводоканал» СМР систематично інформує населення про загальний обсяг та якісний склад скиду зворотних вод шляхом розміщення інформації на власному вебсайті та оприлюднення її у засобах масової інформації.
15.05.2024 директору Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради внесений припис №13/04, яким зобов'язано відповідача провести роботи щодо налагодження роботи очисних споруд для недопущення скиду стічних вод з перевищенням нормативів ГДС у строк до 01.07.2024.
Листом від 20.05.2024 відповідач у відповідь на припис зазначив, що орієнтовна вартість повної реконструкції очисних споруд складає 1,6 млрд. грн. Такої суми коштів підприємство не має; з метою виконання припису підприємство до 01.07.2024 має можливість розробити лише план заходів по усуненню виявлених порушень, надавши його до Державної екологічної інспекції у Сумській області.
За результатами проведення заходу контролю Державною екологічною інспекцією у Сумській області здійснено чотири розрахунки розміру збитків (за окремі періоди), заподіяних Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради водному об'єкту (р.Псел) на території Сумської міської територіальної громади, внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, відповідно до Методики розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства природи України №389 від 20.07.2009 (зі змінами та доповненнями). Сума шкоди, заподіяної державі внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, становить 1 309 646,90 грн., в тому числі: 1) за період з 24.11.2021 по 23.12.2021 - 20 066,51 грн; 2) за окремі періоди 2022 року - 576 948,24 грн; 3) за окремі періоди 2023 року - 457 148,32 грн; 4) за окремі періоди 2024 рік (до 24.04.2024) - 255 483,83 грн.
07.06.2024 перший позивач звернувся до відповідача із претензіями про відшкодування завданої шкоди.
20.06.2024 відповідач надав відповідь на претензії, в яких зазначив, що інспекцією не доведено факту заподіяння діями відповідача порушення норм природоохоронного законодавства та наявності в діях відповідача складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді збитків.
Відповідно до висновків експерта № СЕ-19/119-24/10474-ФХЕД від 09.08.2024 та СЕ-19/119-24/13240-ФХЕД від 23.09.2024, складеними за результатами проведених Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України інженерно-екологічних експертиз в ході досудового розслідування кримінального провадження №42024202510000006, у межах наданих документів, розрахунок розміру шкоди, завданий навколишньому природному середовищу внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №26/СМ/49д-21 від 06.04.2021 в сумі 457 148,32 грн, в сумі 20 066,51 грн, в сумі 255 483,83 грн. підтверджується, в сумі 576 948,24 грн підтверджується на суму 576948,22 грн (розбіжність становить 0,02 грн).
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 309 646 грн 88 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, яка не була відшкодована відповідачем. Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів; внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища. Органами, уповноваженими у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області, з урахуванням ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, а також Сумська міська рада, як орган, який на своїй території і в межах своєї компетенції здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок забруднення водних ресурсів, з урахуванням положень ст. 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 69-1 Бюджетного кодексу України. Прокуратурою на адресу позивачів спрямовано листи щодо звернення до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди від 21.08.2024, від 10.12.2024. У відповідь Державна екологічна інспекція у Сумській області повідомила, що самостійно звертатись з позовом до суду не буде через відсутність коштів для сплати судового збору. У відповідь Сумська міська рада повідомила, що інформація про проведений захід державного нагляду (контролю) від Державної екологічної інспекції у Сумській області на адресу ради не надходила, тому відповідні заходи цивільно-правового характеру не вживались. Листами від 07.01.2025 прокурор повідомив позивачів на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення з позовом до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області та Сумської міської ради, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) та Водного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів (ст. 38 Закону).
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно із статтями 68, 69 Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 41 Закону встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 44 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Частиною 1 ст. 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
За змістом статті 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
За приписами ст. 70 ВК України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, в тому числі, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
Статтею 110 ВК України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 111 Водного кодексу України).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
Наявність усіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача (прокурора) покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Суд встановив, що протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що підприємство здійснювало скиди у водний об'єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 06.04.2021 №26/СМ/49д-21 нормативів ГДС, що підтверджується актом №14/04 від 15.05.2024 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), журналами обліку результатів досліджень стічних вод Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, журналами обліку водовідведення Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради за спірний період.
Скид у водний об'єкт забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 06.04.2021 №26/СМ/49д-21 нормативів ГДС відповідачем не спростований.
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, в тому числі, забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у разі перевищення лімітів забору води, лімітів використання води, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, або в ході проведення правоохоронними органами слідчих дій (п. 1.4.).
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) проводиться, в тому числі, внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.
У пункті 1.7 Методики наведені визначення таких термінів:
водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);
вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;
вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;
скид зворотних вод у водний об'єкт - обсяг зворотних вод, відведених у водний об'єкт;
спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
За змістом п. 2.2-2.3 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Міндовкілля; суб'єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин.
Такі результати вимірювань мають відповідати Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод, або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.
Формула розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, визначена у п. 7.1. Методики, і передбачає врахування коефіцієнта, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2; регіонального коефіцієнта дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3; коефіцієнта ураженості водної екосистеми; кількості забруднюючих речовин у зворотних водах; маси наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; питомого економічного збитку від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою.
Відповідно до п. 5.1., 5.7 Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою Мі = (Сіф- Сід) х Qіф х t х 10-6, де
Мі - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;
Сіф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини iф у зворотних водах, г/м-3
Сід - дозволена для скиду концентрація і-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м-3;
Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год;
t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;
10-6- коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.
Фактичні витрати, обсяг та тривалість скиду зворотних вод визначаються на основі даних первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), податкової декларації екологічного податку (додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти»), ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Суд встановив, що позивач розрахував шкоду в загальній сумі 1 309 646 грн 88 коп. у відповідності до вимог Методики, на підставі даних щодо обсягів зворотніх вод за конкретні періоди, зафіксованих відповідачем у журналах обліку водовідведення, а також перевищень встановлених у дозволі нормативів ГДС, з урахуванням показників зафіксованих відповідачем у журналах обліку результатів досліджень стічних води та встановлених у дозволі на спеціальне водокористування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Твердження відповідача про некоректність розрахунків (використання даних щодо стічних вод замість зворотніх вод, відсутність в розрахунках даних за елементом t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год, невірне застосування коефіцієнта, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2 Методики) суд вважає необґрунтованими.
Суд зазначає, що відповідно до наведених термінів, стічна вода, в тому числі, є зворотною водою, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки. У розрахунках, як вже зазначив суд, використані дані відповідача за конкретні періоди, зафіксовані останнім у журналах обліку водовідведення, які містять інформацію не тільки про обсяг використаної води, а й про час роботи водовимірювальних приладів - 24 год. Та обставина, що водовідведення здійснюється в межах міста Суми підтверджується належним доказом, зокрема дозволом на спеціальне водокористування від 06.04.2021 № 26/СМ/49д-21. Крім цього, фактичне місце розташування виходу колектору після каналізаційних очисних споруд, по якому спускаються зворотні води, визначене за координатами спеціалістом-геодезистом у межах міста Суми, відповідні координати позначені на план-схемі межі міста Суми від 28.05.2025. Ці обставини не спростовані відповідачем належними доказами.
Суд також зазначає, що розрахунки шкоди, проведені інспекцією, на суму 1 309 646 грн 88 коп., підтверджені висновками експерта № СЕ-19/119-24/10474-ФХЕД від 09.08.2024 та СЕ-19/119-24/13240-ФХЕД від 23.09.2024, складеними за результатами інженерно-екологічних експертиз.
Щодо висновку судового експерта Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 868 від 28.11.2024, на якій посилається відповідач, суд зазначає, що судовим експертом було проведене виключно економічне дослідження. Судовий експерт прямо зазначив, що відповідь на питання чи визначений розмір збитків відповідно до Методики виходить за межі компетенції судового експерта та не належить до завдань судової економічної експертизи.
Щодо посилань відповідача на відсутність його вини, суд зазначає, що відповідач є суб'єктом господарювання, який на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність пов'язану з водопостачанням, водовідведенням з метою отримання прибутку та несе повну відповідальність за її результати.
Діяльність відповідача має відповідати вимогам Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30 (далі - Правила), за змістом п. 2.1.3 яких технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.
Відповідно пункту 2.1.6. Правил до функцій відповідача входять розробка планів ремонту споруд і устаткування згідно із системою планово-попереджувального ремонту (ППР); отримання дозволу на спецводокористування із затвердженими нормативами гранично допустимих скидів (надалі - ГДС), забезпечення виконання заходів щодо досягнення ГДС, контроль за якістю води водоприймача вище та нижче місця скиду стічних вод; розрахунок і вчасне внесення платежів за забруднення навколишнього природного середовища.
З метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування, в якому визначені нормативи ГДС та умови спеціального водокористування, а також перелік природоохоронних заходів, згідно з якими відповідач зобов'язаний дотримуватись розроблених нормативів ГДС.
Щодо посилань відповідача на ракетні та дронові атаки з боку російської федерації і як наслідок порушення сталої роботи складових водовідведення, очистки стоків, суд зазначає, що вказуючи на ці обставин у зауваженнях до акту, відповідач сам підтверджує, що жодних аварійних та позаштатних ситуацій, які призвели б до скиду неочищених стічних вод, не було.
З урахування викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив відсутність своєї вини у завданні шкоди.
Суд вважає правомірними вимоги прокурора, у зв'язку із доведеністю наявності всіх складових складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об'єкт (р. Псел) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів; самої шкоди, розрахованої на підставі та у відповідності до Методики; причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства.
За встановлених судом обставин, суд задовольняє позов шляхом стягнення з відповідача шкоди у розмірі 1 309 646 грн 88 коп.
За приписами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455) 1 309 646 грн 88 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 2383253) р/р UA858999980333129331000018540 (код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»), з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 392 894,06 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 261 929,38 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 654 823,44 грн - до спеціального фонду бюджету Сумської міської ради (50%).
3. Стягнути з Комунального підприємства “Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 15715 грн 76 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 06.06.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко