адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.06.2025 м. Полтава Справа № 917/8/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С. при секретарі судового засідання Сахно А. В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА КЕЙС" (код ЄДРПОУ 35441776, вул. Юрківська, 37, офіс 3, м. Київ, 04080)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПАНЦИР" (код ЄДРПОУ 44297328, вул. Польська, 11, м. Полтава, 36008)
про розірвання договору та стягнення 188 338,36 грн;
за участю представників сторін:
від позивача: Криворученко Д. П.;
від відповідача: Немченко В. М.;
ухвалив рішення про наступне:
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Даний спір виник через відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАНЦИР» (відповідача у справі) розірвати договір підряду, що був укладений між сторонами та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА КЕЙС» (позивачу у справі) сплачений ним аванс за цим договором.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Сторони даного спору 01.03.2024 уклали Договір № 09-02/24 на проведення проектних робіт (надалі - Договір), відповідно до якого відповідач (Підрядник за Договором) зобов'язався своїми силами і засобами, за завданням позивача (Замовник за Договором) і за його рахунок, розробити та узгодити із усіма дозвільними та контролюючими органами влади комплект проектної документації (надалі за текстом - Проектна документація), необхідний для виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту: «Нове будівництво виробничо-складської будівлі з побутовими приміщеннями в с. Св'ятопетрівське Бучанського району Київської області, кадастровий номер 3222485800:02:004:0031 (надалі - Об'єкт), а позивач зобов'язався прийняти Проектну документацію і оплатити її (п. 1.1. Договору).
Крім предмету, у пункті 1.1. Договору сторони спору узгодили Розділи Проектної документації, зокрема: містобудівний розрахунок (ескізний проект); пояснювальна записка (ПЗ); генеральний план (ГП); конструкції бетонні (залізобетонні) (КБ); конструкції металеві (КМ); архітектурно-будівельні рішення (АБ); електротехнічні рішення (ЕТР); блискавкозахист та заземлення (БЗ); проект організації будівництва (ПОБ); оцінка впливів на навколишнє середовище; кошторисна документація (КД); інженерні рішення протипожежних заходів.
А також - роботи, зокрема:
- містобудівні умови та обмеження - подання заявки від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
- подача повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на будівництво від Замовника (в залежності від класу наслідків);
- ведення технічного нагляду за об'єктом будівництва;
- ведення авторського нагляду за об'єктом будівництва;
- виконання технічного паспорту об'єку будівництва (за наявності інших будівель на земельній ділянці, вартість виконання зміниться в залежності від обсягів);
- декларація про готовність об'єкту або акт готовності (в залежності від класу наслідків);
- внесення поштової адреси в реєстр ЄДЕССБ;
- реєстрація права власності на об'єкт.
2.2. Окрім зазначених, сторони також узгодили такі умови Договору.
2.2.1. Замовник передає Підряднику вихідні дані, необхідні для розробки документації згідно ДБН А.2.2-3-2014 в повному обсязі або в обсязі необхідному для виконання окремих розділів проекту та іншу інформацію щодо об'єкта в наступному складі: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; Витяг з державного земельного кадастру; Інженерно-геологічні вишукування (В) та інженерно-геодезичні вишукування (В) в масштабі 1:500 та в масштабі 1:2000; Завдання на проектування; Технічні умови для підключення електричних мереж (п. 1.2. Договору).
2.2.2. Зміст і строки виконання основних етапів визначаються календарним планом (Додаток № 3) та кошторисом (Додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.5. Договору).
2.2.3. Здавання-приймання робіт за Договором сторонами спору врегульовано наступним чином.
Підрядник зобов'язується не пізніше настання кінцевого строку, визначеного у п. 1.5. цього Договору, передати результати проектних робіт (документацію) Замовникові разом з актом здавання-приймання робіт в двох екземплярах (п. 1.6. Договору).
В свою чергу замовник протягом 10 календарних днів від дня одержання проектної документації та акту здавання-приймання робіт зобов'язаний направити підряднику підписаний акт здавання-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.
2.2.4. Ціна робіт за Договором включає оплату за фактично виконаний відповідачем об'єм проектної документації і становить 580 000,00 грн (п. 2.1. Договору), яка сплачується в наступному порядку:
- аванс 10% ціни проектної документації, що складає 58 000,00 грн, для виконання містобудівного розрахунку та подання заяви для отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (п. 2.2.1. Договору);
- аванс 20% ціни проектної документації - 116 000,00 грн, для виконання проектної документації, після виконання підрядником п. 2.2.1. даного Договору (п. 2.2.2. Договору);
- 20 % ціни проектної документації - 116 000,00 грн, не пізніше 5-ти банківських днів з дня передачі Замовнику проектної документації, з одночасним підписанням Замовником акту здавання-приймання виконаних робіт без зауважень (п. 2.2.3. Договору);
- аванс в розмірі 15 % ціни проектної документації - 87 000,00 грн, для виконання технічного та авторського нагляду за об'єктом будівництва, після виконання замовником п. 2.2.3. Договору (п. 2.2.4. Договору);
- аванс в розмірі 15 % ціни проектної документації - 87 000,00 грн, для отримання дозвільної документації для початку та завершення будівництва, після виконання пункту 2.2.4. Договору (п. 2.2.5. Договору);
- оплата в розмірі 20% ціни проектної документації - 116 000,00 грн, за отримання декларації про готовність об'єкту та отримання права власності з одночасним підписанням Замовником акту здавання-приймання виконаних робіт без зауважень (п. 2.2.6. Договору).
2.2.5. При цьому, сторони спору узгодили, що в разі ненадання замовником вихідних даних, зазначених в п. 1.2. Договору, проектна документація розробляється в повному обсязі та підлягає повній оплаті (п. 2.5. Договору).
2.2.6. Перегляд Договірної ціни обґрунтовується розрахунками й оформляється підписанням Сторонами додаткової угоди до Договору (п. 2.6. Договору).
2.2.7. Замовник зобов'язаний, зокрема, вчасно передати Підряднику передбачені п. 1.2. цього Договору документи, всіляко сприяти Підряднику у виконанні проектних робіт (п. 3.1. Договору).
Підрядник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та якісно виконувати роботи, згідно з завданням на проектування та календарним планом робіт і передавати роботи Замовнику по накладній на отримання документації (п. 3.2. Договору).
2.2.8. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 4.1. Договору).
Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору (п. 4.1.2., п. 4.1.3. Договору).
У випадку порушення зобов'язання, що виникає за цим Договором, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Зокрема, у разі затримки з вини Виконавця виконання робіт у строки, передбачені цим Договором, Виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості невиконаних Робіт за кожен день прострочення (п. 4.4. Договору).
У випадку невиконання Підрядником робіт в повному обсязі, Підрядник зобов'язаний повернути Замовнику всі грошові кошти, сплачені Замовником за роботи. Вартість робіт визначається відповідно до умов даного Договору (п. 4.7. ).
2.2.9. Договір діє з моменту його підписання сторонами до повного виконання сторонами умов Договору (п. 6.2. Договору).
Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 6.6. Договору).
2.3. Так, з матеріалів даної справи вбачається, що позивач затвердив, а відповідач погодив Завдання на проектування № 09-02.1/24 на розробку проектно-кошторисної документації, що є Додатком № 1 до Договору. Відповідно до якого сторони визначили розробку розділів згідно ДБН А2.2-3-2014.
2.4. Згідно Зведеного кошторису № 821 від 01.03.2024, підписаного сторонами спору (додаток № 2 до Договору), вартість Проектної документації становить 580 000,00 грн та включає в себе: 300 000,00 грн за проектні роботи; 50 000,00 грн - містобудівний розрахунок; 110 000,00 грн - технічний та авторський нагляд за об'єктом будівництва; 120 000,00 грн - дозвільна документація для будівництва.
2.5. Згідно календарного плану (додаток № 3 до Договору), строк виконання робіт складає, зокрема:
- 40 днів, для розробки розділів проектної документації визначених у пункті 1.1. Договору;
- до завершення будівництва - виконання авторського та технічного нагляду за об'єктом будівництва;
- 15 днів для містобудівного розрахунку, містобудівні умови та обмеження, а саме: подання заяви від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
- 20 днів для подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на будівництво від Замовника (в залежності від класу наслідків); виконання технічного паспорту об'єкту будівництва (за наявності інших будівель на земельній ділянці, вартість виконання зміниться в залежності від обсягів); декларації про готовність об'єкту або акту готовності (в залежності від класу наслідків); внесення поштової адреси в реєстр ЄДЕССБ; реєстрація права власності на об'єкт.
2.6. З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок від 04.03.2024 за № 6/1 на суму 58 000, 00 грн, який був оплачений позивачем тією ж датою згідно з платіжною інструкцією від 04.03.2024 за № 11124 відповідно до п. 2.2.1. Договору.
2.7. Після отримання зазначеної суми авансу відповідач фактично приступив до виконання підрядних робіт за Договором, що вбачається зі скріншотів переписки представників сторін у меседжері, зокрема від 06.03.2024, від 12.03.2024, від 14.03.2024, від 15.03.2024, від 21.03.2024, від 22.03.2024, від 26.03.2024, які позивачем у справі не спростовувалися.
2.8. В подальшому відповідач виставив позивачу наступний рахунок від 01.04.2024 за № 6/2 на суму 116 000, 00 грн, який був оплачений позивачем 15.04.2024 згідно з інструкцією № 11148 відповідно до п. 2.2.2. Договору.
2.9. В свою чергу, встановити обставину передання позивачем відповідачу визначених вихідних даних, згідно з пунктом 1.2. Договору, судом не можливо, оскільки відповідні докази на підтвердження визначених обставин сторонами суду не надавалися.
2.10. Проте, з наявних матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, відповідач 12.04.2024 подав заявку від замовника, позивача у справі, для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
2.11. Проте, Рішенням від 30.04.2024 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-КЕЙС» було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: неподання визначених частиною третьої цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема - в пакеті документів надана копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка не має безпосереднього прилягання до вулиці або під?їзду і згідно з відомостями з Державного земельного кадастру межує із земельними ділянками, що перебувають у приватній власності інших осіб і на які на даних час не встановлено обмеження у вигляді земельного сервітуту.
Тобто, підставою для прийняття даного рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень було неподання позивачем копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 27).
2.12. З матеріалів справи також вбачається, що в подальшому відповідачем від імені позивача були повторно подані заявки для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема від 15.05.2024, від 17.07.2024, від 02.08.2024, за результатом розгляду яких позивачу було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень.
При цьому, підставами відмов були:
- невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема: у зв?язку з виявленням невідповідності цільового призначення земельних ділянок та намірів забудови земельної ділянки функціональному призначенню території згідно з положенням містобудівної документації на місцевому рівні (Рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 27.05.2024);
- невідповідність цільового призначення земельної ділянки під запланованим об?єктом будівництва - для іншої забудови (02.07) функціональному призначенню території згідно з положеннями містобудівної документації на місцевому рівні та намірам забудови земельної ділянки, як наслідок, вищевказана земельна ділянка без зміни цільового призначення не може бути використана для розміщення об?єкта будівництва - виробничо-складської будівлі з побутовими приміщеннями без зміни цільового призначення (Рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 26.07.2024);
- неподання визначених частиною третьої цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, зокрема - в пакеті документів надана копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка не має безпосереднього прилягання до вулиці або під?їзду і згідно з відомостями з Державного земельного кадастру межує із земельними ділянками, що перебувають у приватній власності інших осіб і на які на даних час не встановлено обмеження у вигляді земельного сервітуту (Рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 14.08.2024).
2.13. Отже, з матеріалів справи вбачається що відповідачем від імені позивача, на виконання умов Договору, чотири рази подавалися заявки для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, за результатами розгляду яких позивачу було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у зв?язку з неподанням копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, для розміщення об?єкта будівництва, невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та невідповідністю цільового призначення земельної ділянки під запланованим об?єктом будівництва.
Обставини зазначених відмов судом не досліджувалися скільки вони не є предметом дослідження у цій справі.
2.14. Викладені обставини свідчать про те, що позивач так і не надав відповідачу містобудівні умови та обмеження, в зв'язку з їх неотриманням.
2.15. Як наслідок, відповідач розробив проектну документацію без урахування містобудівних умов та обмежень.
В результаті виконаних робіт за Договором відповідач склав та направив на адресу позивача Акт № 09-02/24-2 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 16.08.2024, вартість яких склала 340 000,00 грн.
2.16. З дослідженого під час судового розгляду Робочого проєкту вбачається, що відповідач здав позивачу частину виконаних робіт за Договором, зокрема Робочий проєкт, що складається з трьох томів, які включають в себе наступні розділи:
- Том 1: 09-02/24-ПЗ Пояснювальна записка, яка, крім іншого, включає в себе розділи: Протипожежні заходи, Оцінка впливів на навколишнє середовище, Містобудівні умови та обмеження; 09-02/24-ГП Генеральний план; 09-02/24-ЗВК Зовнішні мережі водопостачання і каналізації; 09-02/24-ЕП Електропостачання;
- Том 2: 09-02/24-АР Архітектурні рішення, 09-02/24-КБ Конструкції залізобетонні, 09-02/24-КМ Конструкції металеві, 09-02/24-ВК Водопостачання і каналізація, 09-02/24-ОВ Опалення і вентиляція, 09-02/24-ЕТР Електротехнічні рішення, 09-02/24-БЗ Близкавкозахист;
- Том 3: Проєкт організації будівництва.
2.17. Внаслідок отримання зазначеного акту позивач направив на адресу відповідача Претензію від 26 серпня 2024 з приводу неналежного виконання договірних зобов?язань та мотивовану відмову від прийняття робіт, з вимогою про погодження розірвання Договору шляхом підписання додаткової угоди до Договору та повернення сплачених ним коштів у розмірі 174 000,00 грн за Договором, у зв'язку з тим, що Проектна документація не відповідає істотним умовам Договору, зокрема: Підрядник не пройшов етап: «Містобудівні умови і обмеження - подання заяви від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», грубо порушив строки виконання узятих на себе зобов'язань за Договором, а також виконав проектну документацію з порушенням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її Замовнику.
2.18. Після надіслання зазначеної претензії позивач направив на адресу відповідача Зауваження ТОВ «Укрекспертиза Груп», експерта з заберпечення механічного опору та стійкості Філінського Л. В. за підписом директора ТОВ «Альфа кейс» Гузій С. Б., які датовані 27.08.2024, тобто датою після направлення претензії про розірвання Договору та повернення сплачених коштів (а. с. 40-41).
Обставини отримання зазначених зауважень відповідачем 27.08.2024 вбачаються з Відповіді на претензію відповідача від 25.09.2024 за вих. № 78 (а. с. 42-44).
2.19. З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем після складення Акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 16.08.2024 № 09-02/24-2 вносилися зміни в Проектну документацію з урахуванням отриманих від позивача зауважень щодо проектної документації, що вбачається з відповіді ТОВ «АГРО ПАНЦИР» від 30.08.2024 за № 62, наданої до матеріалів справи позивачем (а. с. 45-46).
2.20. В подальшому, відповіддю на претензію від 25.09.2024 за вих. № 78 відповідач відмовився від підписання додаткової угоди про розірвання Договору та відмовив у поверненні сплачених йому коштів, обґрунтовуючи недотримання ним строків виконання робіт за Договором ненаданням позивачем в повному обсязі вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, а також недопущенням ними істотного порушення умов Договору.
2.21. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить розірвати Договір підряду на проведення проектних робіт від 01.03.2024 за № 09-02/24, стягнути з ТОВ «АГРО ПАНЦИР» на його користь суму завданих збитків у розмірі 174 000,00 грн, що становлять сплачену ним передплату за Договором, а також пеню у розмірі 14 338,36 грн за порушення строків виконання робіт за Договором та відшкодувати йому понесені судові витрати.
3.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконані відповідачем роботи за Договором проведені з затримкою виконання у 114 календарних днів (з 25.04.2024 по 16.08.2024), здані відповідачем роботи не відповідають умовам Договору, оскільки проектна документація виконана без урахування містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог діючого містобудівного законодавства.
Крім того, відповідачу 27.08.2025 були скеровані зауваження експерта щодо розробленої проектної документації, які в повному обсязі усунені не були. В зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до іншої організації.
Отже, виготовлена проектна документація не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та нормам ДБН, які вказані у експертній оцінці, Договору, і не є проектною документацією у розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва.
Вказані обставини позивач кваліфікує як істотні недоліки в роботі, які не можуть бути ним використані для реалізації об'єкта будівництва.
3.3. Юридичними підставами позову є статті 11, 526, 611, 857, 858 ЦК України.
3.4. Фактичними підставами позову є відмова відповідача від розірвання укладеного між сторонами Договору та повернення позивачу сплаченої ним передплати за Договором.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що затримання початку виконання робіт за Договором та їх завершення сталося з вини позивача у справі, який не надав відповідачу своєчасно і в повному обсязі вихідні дані за Договором, зокрема визначені п. 1.2. Договору.
Щодо виконання самого етапу «Містобудівні умови і обмеження - подання заяви від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки» відповідач зазначає, що згідно з Договором він гарантував лише подання заявки, а не отримання самих містобудівних умов та обмежень, які позивач так і не отримав.
Проте, саме через відсутність містобудівних умов та обмежень, які є необхідними вихідними даними для розробки проектної документації, що не залежало від дій відповідача, відбулося прострочення виконання робіт за Договором.
4.2. Також відповідач стверджує, що розроблення ним Проектної документації відбувалося без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у відповідності до п. 2.5. Договору, відповідно до якого сторони домовилися, що в разі ненадання замовником вихідних даних, зазначених в п. 1.2., проектна документація розробляється в повному обсязі та підлягає повній оплаті. Оскільки позивач так і не надав відповідачу містобудівну документацію, розроблення проектної документації здійснювалося без неї.
4.3. Крім того, відповідач зазначає, що передана відповідачем позивачу в електронному вигляді та роздрукована на папері документація, яка була виготовлена ТОВ «АГРО ПАНЦИР» на виконання умов Договору не є проектною документацією в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а є лише предпроектними рішеннями, які надавались замовнику з метою погодження, оскільки вона не внесена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з тих же підстав - ненадання позивачем в повному обсязі вихідних даних (містобудівних умов та обмежень).
Однак, на питання суду відповідач також зазначив, що за умови надання містобудівної документації ця проектна документація може бути використана для реалізації об'єкта будівництва, в тому числі іншими проектними організаціями для подальшого її розроблення.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2024 відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче засідання на 13.02.2025. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання суду: відзиву на позов - 15 днів з дня вручення цієї ухвали; заперечень - 5 днів з дати отримання відповіді на відзив. Позивачу встановлено строк для подання суду відповіді на відзив - 10 днів з дати отримання відзиву.
5.2. Позивач отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 23.01.2025 о 13:47 год. згідно довідки про доставку електронного листа, а відповідач у письмовому вигляді - 28.01.2025 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
5.3. Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов до суду через електронний кабінет системи Електронний суд 13.02.2025.
5.4. У підготовчому засіданні 13.02.2025 судом за клопотанням позивача долучено до матеріалів справи оригінали проектної документації, що були розроблені за Договором відповідачем у справі. А також оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2025 для надання сторонам можливості скористатися їхніми процесуальними правами на обмін процесуальними документами у справі.
5.5. Від позивача у справі 24.02.2025 до суду через електронний кабінет системи Електронний суд надійшла відповідь на відзив.
5.6. Ухвалою від 11.03.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.04.2025.
5.7. В подальшому, 14.04.2025 на адресу суду через Електронний кабінет системи Електронний суд від представника позивача Криворученка Дмитра Парфентійовича надійшла заява про відшкодування судових витрат.
5.8. Ухвалою суду від 17.04.2025 судове засідання у справі відкладалося до 29.04.2025 у зв?язку з неявкою представника позивача.
5.9. Під час розгляду справи по суті 29.04.2025 у судовому засіданні була оголошена перерва до 15.05.2025, а в подальшому ухвалою від 16.05.2025 судове засідання було перенесено на 05.06.2025 у зв?язку з перебуванням судді на лікарняному.
5.10. В судовому засіданні 05.06.2025 суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши виступи учасників справи у судових дебатах, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час ухвалення судового рішення - 15:45 год. 05.06.2025.
5.10. Після перерви, оголошеної для ухвалення судом рішення по справі, представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на зв'язок не вийшов.
5.11. В судовому засіданні 05.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 14 338,36 грн за порушення строків виконання робіт за Договором, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що ключовим питанням, на яке суд має знайти ствердну відповідь у контексті зазначеного предмету позову, є питання
- чи порушені відповідачем строки виконання Договору укладеного між сторонами спору та чи сталося таке порушення строків з вини відповідача (в разі порушення)?
6.2. При визначенні кола питань, на які суд має отримати ствердну відповідь для прийняття рішення по справі у межах предмету позову про розірвання Договору підряду на проведення проектних робіт від 01.03.2024 за № 09-02/24 та стягнення з ТОВ «АГРО ПАНЦИР» на користь позивача суми завданих збитків у розмірі 174 000,00 грн, враховуючи їх юридичні та фактичні підстави, суд виходить з наступного.
6.3. Юридичними підставами для розірвання Договору позивач зазначає наявність істотних недоліків в роботі виконаній та зданій відповідачем у справі, які не можуть бути використані позивачем у справі для реалізації об'єкта будівництва, тобто з метою, з якою укладався сам Договір між сторонами спору, що, як наслідок, спричинило позивачу збитки у вигляді сплаченого ним авансу за Договором.
6.4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, суть якого розкрита у статті 13 ГПК України.
Зокрема, він полягає у тому, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
6.5. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип змагальності передбачає, зокрема, і те, що суд у розгляді справи займає позицію об'єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами.
Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі, диспозитивності та розумності строку.
Отже, за принципом змагальності, збір та підготовка фактичного матеріалу (доказів) необхідних для вирішення спору між сторонами покладається саме на сторони, суд лише оцінює надані учасниками справи докази, проте сам їх не збирає.
6.6. З урахуванням викладених процесуальних норм, суд вважає, що ключовим питанням, на яке суд має отримати ствердну відповідь є
- чи наявні правові підстави для розірвання Договору підряду в судовому порядку?
При цьому, обставинами, встановлення та дослідження яких дадуть відповідь на питання, яке стоїть перед судом є: наявність істотних недоліків в роботі виконаній та зданій відповідачем.
Суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи містить виконана і здана відповідачем проектна документація за Договором істотні недоліки в роботі?
- якщо так, то чи завдані позивачу відповідачем збитки виконанням робіт за Договором з істотними недоліками?
6.7. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
6.8. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
6.9. Відповідно до приписів ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Водночас суд враховує, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14.
6.10. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
6.11. Також суд виходить з того, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами (ст. 104 ГПК України; правовий висновок Верховного Суду в постанові від 13.03.2020 у справі № 923/43/19).
Оцінка висновків експерта, як одного із способів доказування, поряд з іншими доказами, є виключною компетенцією суду. При цьому такі висновки мають відповідати вимогам чинного господарського процесуального законодавства України.
6.12. Разом з тим, вимоги до висновку експерта встановлені ст. 98 ГПК України. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта також має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
6.13. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
6.14. Суд ухвалюючи рішення у даній справі суд виходить з наступного.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧА НА КОРИСТЬ ПОЗИВАЧА ПЕНІ.
7.1. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, розглядаючи даний спір суд виходить з того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на виконання проектних робіт, що за своєю правовою природою є договором підряду.
7.2. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
При цьому, у статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Водночас, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
7.3. Глава 61 ЦК України у параграфах 2-4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 цього Кодексу можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених Кодексом.
Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
7.4. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
7.5. В свою чергу, відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 ЦК України).
Підрядник зобов?язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (ч. 1 ст. 890 ЦК України).
7.6. З наведених норм закону слідує, що у взаємовідносинах, які виникають між сторонами з приводу проведення проектних робіт, вбачається зобов'язання замовника з передання необхідних для складання проектної документації вихідних даних, відповідно до яких підрядник зобов'язаних розробляти проектну документацію.
7.7. Поза тим, з умов укладеного між сторонами Договору також вбачається, що виконанню відповідачем своїх зобов?язань за Договором передувало надання йому позивачем вихідних даних, необхідних для розробки документації згідно ДБН А.2.2-3-2014 в повному обсязі, або в обсязі необхідному для виконання окремих розділів проекту та іншу інформацію щодо об?єкта в наступному складі: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; Витяг з державного земельного кадастру; Інженерно-геологічні вишукування (В) та інженерно-геодезичні вишукування (В) в масштабі 1:500 та в масштабі 1:2000; Завдання на проектування; Технічні умови для підключення електричних мереж (п. 1. 2. Договору).
7.8. Так, з метою визначення обсягу необхідних для розроблення проектної документації вихідних даних суд виходить з того, що, відповідно до пунктів 4.1, 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, обов'язковість використання яких встановлено законодавством.
При цьому, складовими вихідних даних є:
- містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (окрім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються);
- технічні умови;
- завдання на проектування (додаток Б);
- інші вихідні дані (додаток А).
7.9. Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
7.10. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
7.11. Також, відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 (надалі - Порядок № 45) для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
7.12. Таким чином, з аналізу зазначених норм суд констатує, що для розроблення проектної документації за Договором містобудівні умови та обмеження є необхідними вихідними даними.
І зобов'язання надати вихідні дані саме замовником підряднику прямо випливає зі змісту актів цивільного законодавства, а також зі змісту правовідносин, що виникли між сторонами на підставі Договору.
7.13. Крім того, суд погоджується з думкою відповідача про те, що зі змісту укладеного Договору обов'язок отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень сторонами не визначався.
Насамперед, як вже зазначалося судом, зобов'язання по наданню містобудівних умов та обмежень, які необхідних для розробки документації згідно ДБН А.2.2-3-2014, покладається на позивача у справі відповідно до норм закону, а також п. 1.2. Договору.
Водночас, враховуючи наведені законодавчі норми, відсутність вихідних даних, зокрема: містобудівних умов та обмежень, є перешкодою для повного виконання підрядником проектних робіт, оскільки розроблення проектної документації у іншому випадку буде виконано без додержання містобудівних умов та обмежень.
7.14. Так, статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
7.15. Проте, зі змісту укладеного між сторонами Договору та календарного плану, який є Додатком № 3 до Договору, вбачається, що сторонами у Договорі не було погоджено терміну початку проведення проектних робіт Підрядником, втім було погоджено строки виконання певних етапів робіт за Договором.
7.16. Як вбачається зі скріншотів наданих відповідачем у справі, між представниками сторін, зокрема, Сергієм Гузієм зі сторони позивача, велася робоча переписка у меседжері з приводу розробки проектної документації, в тому числі, погоджувалися ескізи, розміри та місця розташування приміщень, склад будівельних матеріалів.
Зазначені обставини позивачем у справі не спростовувалися та не заперечувалися.
7.17. Крім того, з обставин даної справи вбачається, що відповідач, на виконання Договору, від імені позивача чотири рази подавав заявку на отримання Містобудівних умов та обмежень, проте позивачу було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень.
Отримання містобудівних умов та обмежень, на переконання суду хоч і залежало безпосередньо від дій відповідача, оскільки саме він був зобов'язаний подати заявку на їх отримання, проте це не є його обов'язком за законом та Договором.
7.18. З іншого боку, з наявних у справі матеріалів суд не вбачає за можливе встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача, які полягали у поданні зазначеної заявки та наслідками у вигляді відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень. Оскільки, по-перше, зазначені обставини, на переконання суду, не є обставинами, які підлягають встановленню у даній справі, так як до кола зобов'язання відповідача входить лише подання ним заявки, тобто без гарантування відповідного результату; по-друге, серед підстав відмов зазначалися різні обставини, зокрема: спочатку неподання копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію. В подальшому - невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Потім - невідповідність цільового призначення земельної ділянки під запланованим об?єктом будівництва. І в останнє - знову неподання копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Проте, в матеріалах справи відсутні самі заявки, які подавалися відповідачем від імені позивача, а також інформація стосовно доданих до них документів та їх копії, що не дозволяє суду встановити, чи спричинена відмова у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень саме неналежними діями відповідача.
Таким чином, суд виходить з того, що відповідач, подавши від імені позивача заявку на отримання містобудівних умов та обмежень, виконав свої зобов'язання за Договором в частині виконання робіт: містобудівні умови та обмеження - подання заявки від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
В свою чергу, позивачем своє зобов'язання з надання відповідачу вихідних даних (містобудівної документації) виконане не було.
7.19. Отже, відповідаючи на питання, що постало перед судом, стосовного того, чи порушено відповідачем строки виконання Договору, суд приходить до висновку про те, що відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання договірного зобов'язання, оскільки він був позбавлений можливості розробити проектну документацію у визначені Договором строки без необхідних вихідних даних - містобудівних умов та обмежень, обов?язок надання яких покладено саме на позивача у справі.
7.20. За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 14 338,36 грн за порушення строків виконання робіт за Договором.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ТА СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ.
8.1. Так, за загальним правилом, визначеним у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
8.2. За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
8.3. Так, відповідно до п. 2.5. Договору, сторони узгодили, що в разі ненадання замовником вихідних даних, зазначених в п. 1.2. Договору, документація розробляється в повному обсязі та підлягає повній оплаті.
8.4. Зазначене положення Договору узгоджується з положеннями статті 850 Цивільного кодексу.
Зокрема, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
При цьому, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (ч. 2 ст. 850 ЦК України).
8.5. Отже, законодавством передбачено можливість виконання роботи підрядником у неповному обсязі, якщо повне її виконання стало неможливим внаслідок дій замовника.
8.6. Як правильно зазначає позивач, відповідно до пункту 9 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, відповідно до ч. 10 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
8.7. В свою чергу статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
8.8. З обставин даної справи вбачається, що у зв'язку з ненаданням позивачем відповідачу в повному обсязі вихідних даних в частині містобудівної документації (містобудівні умови та обмеження) відповідач розробив проектну документацію за Договором без містобудівних умов та обмежень та передав виконані роботи позивачу.
Такі дії відповідача, узгоджені сторонами у пункті 2.5. Договору.
8.9. Так, з дослідженого під час судового розгляду Робочого проєкту вбачається, що відповідачем частково виконані підрядні роботи за Договором. Вартість таких частково виконаних робіт склала 340 000,00 грн, в той час як ціна робіт за Договором включає оплату за фактично виконаний відповідачем об'єм проектної документації у розмірі 580 000,00 грн.
Тобто, відповідач визначив суму виконаних робіт за Договором за вирахуванням сум, які підрядник міг одержати у випадку повного виконання ним Договору.
8.10. Разом з тим, неповне виконання відповідачем робіт за Договором суд оцінює як таке, що було спричинене об'єктивними обставинами, які виникли внаслідок дій замовника, та полягали у ненадані вихідних даних Підряднику за Договором, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості виконати підрядні роботи в повному обсязі. А відтак, в силу ч. 2 ст. 850 ЦК України відповідач має право вимагати від позивача оплати частини виконаної роботи за Договором.
8.11. Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
При цьому, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
8.12. Отже, зазначені норми визначають порядок дій замовника при прийнятті робіт, які полягають в тому числі у тому, що за наявності відступів від умов договору або інших недоліків, замовник зобов'язаний заявити про них.
Так, з обставин справи, встановлених судом, вбачається, що позивач після направлення відповідачем Акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 16.08.2024 № 09-02/24-2, відмовився від прийняття часткового виконання робіт за Договором, надавши мотивовану відмову від прийняття робіт з вимогою про погодження розірвання Договору шляхом підписання додаткової угоди до Договору та повернення сплачених ним коштів у розмірі 174 000,00 грн (п. 2.17 даного Рішення).
Тобто, першочерговими діями позивача фактично були дії спрямовані на відмову від прийняття робіт переданих йому відповідачем.
8.13. Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи претензії позивача від 26 серпня 2024р. відмова позивача від прийняття робіт вмотивована тим, що виконані роботи не відповідають тим істотним умовам, що закріплені у розділі 1 Договору, зокрема: Підрядник не пройшов етап: «Містобудівні умови і обмеження - подання заяви від замовника для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», грубо порушив строки виконання узятих на себе зобов'язань за Договором, а також виконав проектну документацію з порушенням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її Замовнику.
Проте, з наданої відмови суд не вбачає, що позивач, заявив підряднику про наявні відступи від умов Договору, які не зумовлені об'єктивними обставинами (ненадані позивачем вихідних даних за Договором).
8.14. Натомість, на наступний день після направлення претензії з вимогою про розірвання Договору та повернення коштів, позивач направив відповідачу зауваження експерта з забезпечення механічного опору та стійкості, без надання відповідних зауважень від експерта.
Проте, суд, надаючи оцінку зазначеним зауваженням, не може вважати їх такими, що надані в порядку частини 1 ст. 583 ЦК України, оскільки такі зауваження були надані позивачем після виставленої Претензії з вимогою про розірвання Договору та повернення коштів, тобто фактичної відмови позивача від прийняття виконаних робіт.
Крім того, зазначені зауваження містять посилання на зауваження експерта, які позивачем до матеріалів справи надані не були.
З викладених підстав суд вважає, що позивач не в праві посилатися на зазначені недоліки в роботі, як такі, що були заявлені під час прийняття робіт.
8.15. Також відповідно до встановлених обставин даної справи вбачається, що відповідачем після здачі-приймання частково виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за Актом № 09-02/24-2 від 16.08.2024 вносилися зміни в Проектну документацію з урахуванням направлених позивачем зауважень щодо виконаних робіт, що вбачається з відповіді ТОВ «АГРО ПАНЦИР» від 30.08.2024 за № 62, наданої до матеріалів справи позивачем.
З наданої відповіді також вбачається, що деякі зауваження позивача були спростовані відповідачем шляхом надання відповідних пояснень від 30.08.2024 (а. с. 103-104).
Проте, частково виконана відповідачем робота позивачем прийнята так і не була.
8.16. Натомість, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання Договору та стягнення збитків з відповідача в зв'язку із наявністю в проектній документації істотних відступів від умов Договору. та
8.17. Відповідаючи на наступні питання, що постали перед судом щодо наявності правових підстав для розірвання Договору в судовому порядку, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
8.18. Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
8.19. Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до частини 2 цієї статті, підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК України).
8.20. З огляду на положення статей 857 та 858 Цивільного кодексу України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач, посилаючись на наявність у виконаних відповідачем підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовами договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19).
8.21 Так, на доведення істотних відступів проектної документації від умов Договору, які зазначені в обґрунтуваннях позову, позивач надав суду Експертну оцінку щодо розгляду проектної документації у частині міцності, надійності та довговічності від 18 листопада 2024 року за № 0085-4299-24/УЕГ/ЕО, складену ТОВ «Укрекспертиза груп».
З даної експертизи вбачаються висновки про те, що зауваження, які виникли під час розгляду робочого проекту, в повному обсязі усунені не були, а саме:
- не були надані розрахунки основних несучих конструкцій будівлі згідно з вимогами п. 5.7. ДСТУ 8907:2019;
- не представлена проектна документація з вогнезахисту металевих конструкцій;
- не були надані розрахунки підкосів складської будівлі згідно з вимогами завдання проектування;
- на плані фундаментів не вказано розрахунковий тиск під підошвою фундаменту;
- проектна документація не відповідає вимогам ДСТУ Б.А.2-4-4:2019;
- в проекті відсутні рішення по влаштуванню зовнішніх стін будівлі.
З урахуванням виявлених недоліків головний експерт проєкту Леонтій Філінський прийшов до висновку про те, що робочий проєкт виконано з порушенням вимог вихідних даних на проектування та розроблений з міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва.
8.22. З огляду на викладені у пунктах 6.12, 6.13 даного рішення суду критерії оцінки доказів, надана позивачем Експертна оцінка не є висновком експерта у розумінні ГПК, тому зазначений доказ не може оцінюватися судом як висновок експерта.
8.23. Надаючи оцінку зазначеній Експерній оцінці як письмовому доказу, суд приймає до уваги, що вона складена у відповідності до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.9. ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво», про що зазначено в самій Експертній оцінці.
8.24. Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» передбачено, що перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться експертиза проектів будівництва.
8.25. Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об'єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності.
8.26. При цьому, не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, зокрема: споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації (ч. 3, ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
8.27. У проектній документації на будівництво об'єкта та результатах її експертизи зазначаються: 1) ідентифікатор об'єкта будівництва (для об'єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва до розроблення проектної документації) або ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для закінчених будівництвом об'єктів). У проектній документації на будівництво об'єкта ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта зазначається для об'єктів, яким присвоєно такий ідентифікатор до розроблення проектної документації; 2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень і технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності (ч. 8. ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
8.28. З метою забезпечення створення, перегляду, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва створено Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
8.29. Відповідно до ст. 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації є Реєстр будівельної діяльності. Який містить інформацію, зокрема:
- про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об'єктів;
- про об'єкти будівництва та закінчені будівництвом об'єкти, у тому числі: результати експертизи проектної документації на будівництво об'єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об'єктів, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет).
8.30. Водночас, відповідно до п. 4.9 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» за бажанням замовника або проектувальника для підтвердження правильності прийнятих проектних рішень може бути проведено експертизу проектної документації на будівництво об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) у цілому, за окремими напрямами, зазначеними в п. 4.2, та окремими розділами проектної документації на будівництво.
У разі такого звернення, замовник експертизи та експертна організація повинні укласти договір, умовами якого передбачити, що результатом його виконання має бути експертна оцінка щодо розгляду проектної документації (або її окремих розділів) на відповідність чи не відповідність нормативним вимогам за окремими напрямками.
Така оцінка не є підставою для затвердження (схвалення) проектної документації на будівництво та отримання документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт.
8.31. Отже, з урахуванням викладених положень, визначеного у Договорі класу наслідків об'єкту будівництва, на який відповідач розробляв проектну документацію (СС1), та враховуючи відсутність даних про те, що спорудження зазначеного об'єкта будівництва здійснюється на території із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, проведення експертизи перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадку, що виник з обставин даної справи, є не обов'язковим та не впливає на затвердження (схвалення) проектної документації.
Тобто, надана Експертна оцінка була проведена позивачем у справі з власної ініціативи на підставі відповідного договіру з ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП», який до матеріалів справи не надано.
8.32. Разом з тим, відомості про експертну організацію ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП» мають бути оприлюднені та внесені до Реєстру будівельної діяльності на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у вільному безоплатному доступі.
І як наслідок, результати проведеної експертизи мають містити дані: ідентифікатор об'єкта будівництва, реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень і технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності, а також мають бути розміщені у Реєстрі будівельної діяльності.
За відсутності зазначеного вказана експертиза, на переконання суду, не може оцінюватися як достовірний доказ.
8.33. Так, при перевірці судом даних Реєстру будівельної діяльності на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/organizations/org_type=1/filter=613_42287124) встановлено, що ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП» внесено до Реєстру будівельної діяльності, отже є організацією, що наділена правомочністю на проведення відповідних експертиз проектів будівництва.
Проте, даних щодо результатів проведеної експертизи в Реєстрі будівельної діяльності не вбачається (https://econstruction.gov.ua/document/optype=6/filter=646_2358008180211975982,360_2024-11-18_2024-11-18).
Зокрема, на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва міститься інформація про результати трьох експертиз проекту, здійснених 18.11.2024 ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП»: ЕХ01:9038-7457-2465-1258, ЕХ01:3999-0184-4950-4030 та ЕХ01:2115-2906-7239-9754, жоден з яких не можливо ідентифікувати як Експертну оцінку щодо розгляду проектної документації у частині міцності, надійності та довговічності від 18 листопада 2024 року за № 0085-4299-24/УЕГ/ЕО, складену ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП».
8.34. Крім того, висновки наведені у наданій позивачем експертній оцінці про те, що «робочий проєкт виконано з порушенням вимог вихідних даних на проектування та розроблений з міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва» на переконання суду не дає чіткої відповіді на питання щодо того, яким вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та нормам ДБН не відповідає частково виконана відповідачем робота за Договором, та чи є такі невідповідності істотними, такими що не можуть бути усунені підрядником або не були усунені у встановлений замовником розумний строк.
8.35. За наведених обставин суд вважає, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається, зокрема, не надано належних та достовірних доказів того, що здані відповідачем роботи за Договором мають істотні недоліки, які не можуть бути усунені або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, що свідчить про відсутність правових підстав для розірвання Договору в судовому порядку.
8.36. За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).
8.37. З аналізу обставин даної справи вбачається, що підставою для стягнення збитків на користь позивача має бути наявність встановлених судом обставин порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема виконання робіт з істотним порушенням, що є підставою для розірвання Договору, а також стягнення збитків.
8.38. Таким чином, враховуючи висновки суду про відсутність правових підстав для розірвання Договору в судовому порядку, суд відмовляє також у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 174 000,00 грн.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
9.2. Відповідно до ч. ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору.
9.3. У позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого планував понести 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Крім цього, 14.04.2025 до суду надійшло клопотання позивача про відшкодування судових витрат, а саме 45 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору.
9.4. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано докази: копії укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "Північна фортеця" договору про надання правової допомоги від 19.11.2024 № 74 та додатку до нього від 19.11.2024; ордер на надання правничої допомоги адвокатом АО "Північна фотеця" Криворученком Д.П. від 14.04.2025 серії СВ № 1123168; копію акта наданих послуг від 14.04.2025 на суму 45 000,00 грн ; копію рахунка-фактури від 19.11.2024 № INV-0001; копію платіжної інструкції № 11300 від 19.11.2024 про сплату на рахунок АО "Північна Фортеця" 45 000 грн згідно рахунку від 19.11.2024 № INV-0001.
Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000 грн.
Також наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 23.12.2024 № 11324 підтверджується сплата позивачем судового збору на суму 6056,00 грн за подання позову до господарського суду.
9.5. Оскільки судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Кейс" у повному обсязі, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн, а також його витрати на сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.
9.6. У свою чергу відповідач у відзиві зазначив орієнтовний розрахунок суми його судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
На підтвердження факту понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до відзиву відповідачем додано: копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 30.01.2025, укладеного між відповідачем та адвокатом Немченком В. М., та додатку до нього від 30.01.2025; ордер на надання правничої допомоги від 11.02.2025 серії ВІ № 1280276.
Крім цього, під час розгляду справи по суті представник відповідача повідомив, що додаткові докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані суду після прийняття рішення по справі у відповідності до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи це, питання щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу буде вирішуватися судом після подання відповідачем відповідних доказів.
Керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.06.2025.
СУДДЯ Юлія БАЙДУЖ