Рішення від 07.05.2025 по справі 911/3416/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. м. Київ

Справа № 911/3416/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» до Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» про стягнення 773 375,47грн та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» про стягнення 170 303,16грн, за участі представників від:

позивача - Орел Р.В. (ордер АІ №1660711 від 18.12.2024);

відповідача - Король Д.В. (ордер АА №1520830 від 20.12.2024)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» (далі - позивач, ТОВ «ВКФ «Лігена») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» (далі - відповідач, ДП «ФМ Ложістік Дніпро») про стягнення 773 375,47грн, з яких: 672 535,69грн - основний борг; 18 919,77грн - втрати від інфляції за період з червня по жовтень 2024 року; 8 457грн - 3% річні за період з 05.06.2024 по 05.11.2024; 73 463,01грн - пеня за період з 05.06.2024 по 05.11.2024 (з урахуванням уточнення ціни позову заявою від 28.12.2024).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 09.07.2021 №10 про надання послуг харчування в частині оплати послуг комплексного харчування та їх доставки за період з 26.04.2024 по 24.05.2024 в установлений договором строк (т.1 а.с.1-6, 68-69).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.01.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29.01.2025 о 15:20; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.87-89).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 06.01.2025 о 14:51, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.90-91).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам - 06.01.2025.

15.01.2025 відповідач через систему «Електронний суд», з дотриманням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.104-110).

Відповідач заперечує щодо позову, посилаючись на те, що:

- позивачем надані послуги неналежної якості, оскільки встановлено спалах гострої кишкової інфекції серед працівників, які вживали готову продукцію позивача;

- 29.05.2024 Бориспільською районною філією державної установи «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Міністерства охорони здоров'я України проведено огляд закладу ТОВ «ВКФ «Лігена», за результати якого встановлено численні порушення санітарно-гігієнічних вимог та технології приготування страв;

- при бактеріологічному дослідженні клінічного матеріалу від людей, які вживали комплексні обіди 27.05.2024, та при бактеріологічному дослідженні в зразках першої страви (суп-харчо), яку вживали всі хворі, виявлено сальмонелу ентерітідіс;

-ьорганом сертифікації ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» за період з 26.04.2024 по 27.05.2024 сертифікат відповідності на послуги харчування позивачу не видавався;

- відповідач не погоджував кількість поставлених комплексних обідів у період з 26.04.2024 по 25.05.2024, зазначену в акті здачі-приймання робіт від 27.05.2024 №60 - 4 035шт, про що повідомлено позивача, та відмовився від його підписання;

- скріншоти переписки та заяви свідка не підтверджують погодження замовлення відповідачем, оскільки позивачем не дотримано встановленого договором порядку їх погодження.

16.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» від ДП «ФМ Ложістік Дніпро» з дотриманням строку, встановленого судом для подання відзиву, надійшла зустрічна позовна заява (т.2 а.с.144-149).

У зустрічному позові відповідач просить стягнути з позивача 170 303,16грн штрафу.

В обґрунтування вимог зустрічного позову відповідач посилається на порушення позивачем зобов'язань за договором від 09.07.2021 №10 про надання послуг харчування, а саме надання послуг з комплексного харчування 27.05.2023, якість яких не відповідала гігієнічним вимогам безпечності харчових продуктів, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю працівникам відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2025 судом прийнято зустрічну позовну заяву, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, встановлено позивачу строк для подання відзиву на зустрічний позов (т.2 а.с.156-157).

Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 21.01.2025 о 23:27, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.2 а.с.158-159).

22.01.2025 позивач, до встановлення судом строку для подання відповідної заяви по суті, через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив щодо первісного позову) (т.2 а.с.160-162), у якій вказує, що:

- докази, які є додатками до відзиву (з 39 по 183) не відкриваються, що свідчить про невиконання відповідачем вимог ч.6 ст.165 ГПК України, тому не підлягають прийняттю та дослідженню судом;

- у період з 26.04.2024 по 24.05.2024 відповідач не склав жодного акту про виявлення недоліки, що підтверджувало б надання послуг неналежної якості;

- обставини, на які посилається відповідач, стосуються надання послуг у іншому розрахунковому періоду, вимоги щодо оплати яки не є предметом розгляду у справі.

22.01.2025 відповідач, до встановлення судом строку для подання відповідної заяви по суті, через систему «Електронний суд» подав заперечення (щодо первісного позову) (т.2 а.с.169-170), у якому вказує, що:

- неможливість відкрити долучені до відзиву додатки є виключно технічною проблемою самого позивача, який, у разі неможливості усунути виявлені проблеми, не позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи в суді;

- позивач не надав відповідачу документів, для проведення аудиту відповідно до п.3.3.3 договору, що свідчить про те, що відповідних документів не було і у період надання послуг.

Ухвалами від 29.01.2025, які занесені до протоколу (т.2 а.с.208-210), судом: на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами (щодо зустрічного позову) відповіді на відзив та заперечення; відмовлено у задоволені клопотання позивача, включеного до тексту відповіді на відзив; в судовому засіданні оголошено перерву до 15:20 12.02.2025.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача в частині не прийняття судом до уваги доказів (додатки з 39 по 183 відзиву), оскільки ризики технічної неможливості відкриття непошкоджених файлів несе виключно учасник справи. Так, судом здійснено перегляд та встановлено, що відповідні додатки, які надіслані до суду через систему «Електронний суд» разом з відзивом в окремих файлах, не є пошкодженими, вільно відкриваються для перегляду та завантаження.

Перерва в підготовчому засідання оголошена на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, враховуючи встановлення сторонам строків для реалізації прав на подання заяв по суті, належної підготовки справи до розгляду по суті.

03.02.2025 у строк, встановлений судом, позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву (т.2 а.с.214-215).

Заперечуючи проти задоволення вимог зустрічного позову, ТОВ «ВКФ «Лігена» посилається на те, що:

- відповідач не складав актів про виявлення недоліки та не звертався до позивача щодо якості послуг з харчування, наданих у період з 26.04.2024 по 24.05.2024;

- акт службового розслідування від 19.09.2024 №25 не може підтверджувати обставини, на які відповідач посилається у заявленому зустрічному позові, оскільки такий акт складений заінтересованими представниками відповідача, які не є компетентними, оскільки проведення такої перевірки має відбуватися відповідним державним органом, до повноважень якого відноситься контроль за якістю продуктів харчування;

- поведінка відповідача є взаємосуперечливою, оскільки відповідач заперечує факт надання послуг з харчування та одночасно нараховує на такі послуги штраф, зазначаючи про те, що після вживання працівниками відповідача наданих позивачем комплексних обідів відбувся спалах гострої кишкової інфекції;

- нарахування штрафу відповідач здійснює без дотримання умов, визначених п.4.4 договору.

У відповіді на відзив (щодо вимог зустрічного позову), яка надійшла до суду з дотриманням встановленого строку - 04.02.2025 (т.2 а.с.219-220), відповідач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:

- відповідальність позивача, у разі заподіяння шкоди здоров'ю співробітникам відповідача, встановлена п.4.4 договору, а не п.3.2.2 договору, на які позивач помилково посилається;

- після спалаху гострої кишкової інфекції, для проведення службового розслідування наказом створено комісію та запропоновано позивачу надати кандидатуру для участі у розслідуванню, водночас, пропозиція залишена без відповіді позивача;

- нарахування штрафу здійснювалося у відповідності до умов договору з використанням інформації з акту від 26.04.2024 №48, який підписаний сторонами.

Позивач у встановлений судом строк не скористався правом подати заперечення (щодо зустрічного позову).

Ухвалою від 12.02.2025, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2025 о 11:45 (т.2 а.с.223-224).

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, у зв'язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

13.03.2025 відповідачем -ДП «ФМ Ложістик Дніпро» подано заяву про розподіл судових витрат у розмірі 40 000грн, понесених відповідачем на оплату правничої допомоги, шляхом відшкодування їх за рахунок позивача (т.2 а.с.227-229).

14.03.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2025 призначено розгляд справи по суті на 07.04.2025 о 15:15 (т.2 а.с.235).

Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 25.03.2025 о 00:00, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.2 а.с.236-237).

07.04.2025 в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України оголошено перерву до 11:30 02.05.2025, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу судового засідання (т.2 а.с.248-250).

29.04.2025 позивачем - ТОВ «ВКФ «Лігена» подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 52 000грн, у якій позивач просить відшкодувати позивачу відповідні витрати за рахунок відповідача (т.3 а.с.1-3).

30.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про відмову у стягненні судових витрат, у якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну допомогу адвоката у розмірі 52 000грн, вважаючи такі витрати неспівмірними з обсягом фактично наданих послуг та витраченим часом, а також непідтвердженими доказами.

02.05.2025 ухвалою, яка занесені до протоколу судового засідання, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні.

В судовому засідання представник позивача вимоги первісного позову підтримав та просив його задовольнити, представник відповідача підтримав зустрічний позов та просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

09.07.2021 між ТОВ «ВКФ «Лігена» (далі - виконавець) та ДП «ФМ Ложістік Дніпро» (далі - замовник) укладено договір №10 про надання послуг харчування (далі - договір; т.1 а.с.8-10; 113-115).

Відповідно до п.1.1 договору його предметом є надання виконавцем замовнику (клієнтам замовника) послуг комплексного харчування та їх доставки на умовах та у терміни, визначені у тексті цього договору (далі - послуги), а також: а) видача страв через лінію роздачі; б) вивезення порожніх ланч-боксів після їх звільнення від залишків їжі на наступний день, проте не рідше, ніж один раз на день; в) доставка обідів у транспорті з холодильною установкою (рефрижиратор).

Місце надання послуг - на території замовника за адресою: 08330, Україна, Київська обл., Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності, 2/2 (п.1.2 договору).

В силу п.п.1.3-1.5 договору: замовник приймає послуги та сплачує їх вартість за цінами і тарифами, які вказані в додатку 1 до цього договору; надання послуг здійснюється на підставі попередньо погоджених сторонами замовлень, здійснених замовником на електронну адресy: ligenaoffice@gmail.com або за телефонами, які виконавець надав для замовлення, із електронної адреси замовника: vmyronenko@fmlogistic.com або іншої електронної адреси при попередній домовленості; меню узгоджується сторонами 1 раз на 2 тижні, якщо інше не погоджено сторонами.

Як визначено п.п.2.1-2.4 договору: вартість послуг за цим договором вказана в додатку 1 до договору; вартість послуг з роздачі комплексних обідів за один день надання, становить 363,80грн, в тому числі ПДВ 20%; розрахунки між сторонами за даним договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом оплати замовником виставлених виконавцем рахунків протягом 10 календарних днів від дати виставленого рахунку-фактури, проте не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним; виконавець виставляє рахунки на оплату наданих послуг один раз на місяць, не пізніше 25 числа поточного місяця, що настає за звітним.

Сторонами у п.2.5 договору визначено, що підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами є виконання всіх наступних умов:

- підписання обома сторонами акту наданих послуг (пп.2.5.1);

- надання замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури та акту наданих послуг замовника (пп.2.5.2);

- вчинення виконавцем усіх дій, передбачених чинним законодавством України, щодо оформлення та реєстрації податкових накладних відповідно до чинного законодавства України (пп.2.5.3);

- замовником отримано на електрону поштову адресу (ua-invoice@fmlogistic.com) в електронному форматі акт наданих послуг та рахунок-фактуру виконавця за відповідні надані послуги, направлені з електронних поштових адрес виконавця (ligenaoffice@gmail.com) (пп.2.5.4);

- замовник отримав оригінали акту наданих послуг, рахунку-фактури виконавця та зареєстровані податкові накладні після виставлення рахунка-фактури за відповідні надані послуги (пп.2.5.5).

Вказаним пунктом договору сторони визначили, що невиконання хоча б однієї з зазначених умов є підставою для збільшення строку оплати за послуги за даним договором пропорційно терміну, протягом якого не були виконані всі умови, визначені п.2.5 цього договору, без застосування проти замовника будь-яких штрафних санкцій.

Відповідно до п.п.2.6,2.7 договору: для забезпечення оперативності обмін актами наданих послуг може здійснюватися за допомогою засобів систем електронного документообігу «ВЧАСНО» (або аналога такої програми) в електронному вигляді з накладанням електронно-цифрового підпису; акт наданих послуг, надісланий в електронному вигляді, має таку ж юридичну силу, що і акт направлений у паперовій формі, і є первинним документом, який підтверджує факт надання послуг за договором; документи, оформлені за допомогою програми «ВЧАСНО» (або аналога такої програми) з використанням електронних цифрових підписів та електронних цифрових печаток визнаються сторонами як такі, що мають повну юридичну силу (силу оригіналу) нарівні з документами, виготовленими в паперовій формі з печатками і підписами уповноважених осіб сторін.

Пунктом 2.9. договору сторони погодили наступний порядок формування, обміну та підписання електронних документів: весь обмін електронними документами між сторонами має юридичну силу за умови надходження на електронні адреси отримувачів (пп.2.9.2) зі сторони замовника:

- ua-invoice@fmlogistic.com - для обміну актами, видатковими, рахунками;

- ua-legal@fmlogistic.com - для обміну договорами, додатковими угодами, листами, претензіями (пп.2.9.3).

Замовник має право відмовитися від оплати рахунку в разі неправильного оформлення рахунку або акту наданих послуг: відсутність необхідних реквізитів в акті, неправильно зазначені банківські реквізити або їх відсутність, невірні посилання на цей договір або його додатки, відсутність або недостатній обсяг інформації про предмет оплати, невірно вказана вартість послуг; у такому випадку термін оплати рахунку рахується від дати надання правильно оформленого рахунку на оплату і актів надання послуг (п.2.10 договору).

Як передбачено пп.3.1.1 п.3.1 договору, на виконавця покладений обов'язок надати замовнику послуги, якість яких має забезпечувати високий рівень сервісу та відповідати вимогами чинних документів, що підтверджують їх безпечність та якість (сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, посвідчення про якість тощо).

Окрім того, як передбачено пп.3.1.3, 3.1.5 п.3.1 договору: виконавець зобов'язаний за запитом замовника здійснювати доставку комплексного харчування у місце, зазначене цим договором, або попередньо погоджене з замовником; здійснювати доставку комплексного харчування в упаковці, яка забезпечує його збереження; виконавець гарантує наявність у працівників залучених до надання послуг замовнику санітарних книжок та відсутність медичних протипоказань; виконавець повинен забезпечити персонал форменим одягом, залучати для надання послуг харчування тільки кваліфікований персонал, забезпечити охайний зовнішній вигляд персоналу і дотримання ним правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки, пожежної та санітарної безпеки, що діють у замовника.

В силу пп.3.1.6 п.3.1 договору виконавець зобов'язаний використовувати для виробництва готового харчування високоякісну сировину і продукти; якість сировини повинно підтверджуватися висновками санітарно-епідеміологічної експертизи і ветеринарними свідоцтвами.

Замовник, як визначено пп.3.2.1 п.3.2 договору, зобов'язаний відповідно до актів виконаних послуг та рахунків-фактур своєчасно здійснювати оплату належним чином наданих виконавцем послуг.

У разі надання неякісних послуг (виявлення неякісних обідів, що супроводжуються специфічним запахом для зіпсованої продукції, виявлення плісняви та ін., що не передбачає його вживання), в силу пп.3.2.2 п.3.2 договору, замовник зобов'язаний того ж дня скласти «акт про виявлені недоліки» із підтверджуючими додатками (якщо такі наявні) та у складі комісії не менше 4-х осіб із представником виконавця; на підставі акту накладаються штрафи на виконавця, вказані у п.4 цього договору.

Відповідно до пп.3.3.3 п.3.3 договору: замовник має право проводити внутрішні аудити для оцінки якості надання виконавцем послуг харчування співробітникам, виявляти невідповідності, а в разі їх виявлення встановлювати терміни усунення порушень і вимагати виконання; на вимогу замовника надавати такі відомості: медичні книжки співробітників виконавця і інформацію про своєчасне проходження медичних обстежень усіма працівниками; заповнені журнали встановленої форми: щоденного огляду персоналу на гострі респіраторні гнійничкові захворювання, а також журнал обліку роботи бактерицидних ламп і інші журнали, згідно з санітарними вимогами; проведення генерального прибирання приміщення.

Згідно з п.п.4.3, 4.5 договору: виконавець несе повну відповідальність за якість наданих послуг харчування відповідно до чинного законодавства України, в тому числі за шкоду здоров'ю, завдану співробітникам замовника через використання в обідах неякісних продуктів харчування або їх неякісного приготування; якщо в результаті споживання обідів виконавця, здоров'ю співробітників замовника буде завдано шкоди (в тому числі у вигляді харчового отруєння), то на виконавця накладається штраф у розмірі 100% від загальної вартості наданих послуг за 5 робочих днів у випадку проведення службового розслідування та підтвердження цього випадку документально; при виявленні замовником неякісних обідів (із специфічним запахом для зіпсованої продукції, виявлення плісняви та ін., що не передбачає його вживання), замовник у присутності виконавця складає акт невідповідності і на виконавця накладається штраф у розмірі 8% від загальної вартості наданих послуг за 5 робочих днів; при цьому виконавець зобов'язується в найкоротший термін замінити усі порції даної страви без додаткового нарахування у вартість даного комплексного обіду.

Строк дії договору встановлений його п.8.1 - з дати підписання та скріплення печатками сторін та до 01.07.2022; договір вважається таким, що продовжений/пролонгований/ на кожний наступний рік на тих самих умовах у випадку відсутності письмово пропозиції про розірвання однією із сторін даної угоди (п.8.2 договору).

Відповідно до п.2 додатку №1 від 09.07.2021 до договору (т.1 а.с.115, зворот) сторони визначили вартість комплексних обідів на дату підписання договору, яка у подальшому змінювалась.

При цьому, п 4 додатку №1 сторони узгодили, що: доставка здійснюється щодня з понеділка по п'ятниця не пізніше 11:30; доставка комплексних обідів не здійснюється у вихідні та святкові дні, якщо не було інших домовленостей; видача обідів здійснюється силами виконавця з 11:45 до 15:00.

У відповідності до додаткової угоди від 28.11.2022 №1 (далі - додаткова угода №1; т.1 а.с.37-38, 116-117) сторони внесли зміни до п.2 додатку №1, встановивши нові ціни за комплексні обіди.

Окрім того, відповідною додатковою угодою, сторони домовились, що: для забезпечення оперативності, обмін додатковими угодами, додатками, специфікаціями, рахунками, актами виконаних робіт (наданих послуг), іншими документами за договором (далі - документи) можуть здійснюватися за допомогою засобів системи електронного документообігу «ВЧАСНО» (або аналога такої програми) в електронному вигляді з накладанням електронно-цифрового підпису; акт виконаних робіт (наданих послуг), надісланий в електронному вигляді, має таку ж юридичну силу, що і акт направлений у паперовій формі, і є первинним документом, який підтверджує факт надання послуг за договором; документи, оформлені за допомогою програми «ВЧАСНО» (або аналога такої програми) з використанням електронних цифрових підписів та електронних цифрових печаток визнаються сторонами як такі, що мають повну юридичну силу (силу оригіналу) нарівні з документами, виготовленими в паперовій формі з печатками і підписами уповноважених осіб сторін (п.2 додаткової угоди №1). Сторони поширили умови даної додаткової угоди на правовідносини сторін, які виникли до моменту її укладення - з 01.11.2022 (п.4).

Додатковою угодою від 31.03.2023 №2 (далі - додаткова угода №2; т.1 а.с.39-40; 118-119) сторони внесли зміни до п.2 додатку №1 змінивши ціну комплексних обідів; умови даної додаткової угоди сторони поширили на їх правовідносини з 26.03.2023 (п.2).

Додатковою угодою від 18.04.2023 №3 сторони внесли зміни до розділу 9 договору, виклавши у новій редакції реквізити виконавця (т.1 а.с.41-43, 120-122).

Як вбачається з положень додаткової угоди від 25.07.2023 №4 (далі - додаткова угода №4; т.1 а.с.44-46, 123-125), сторони змінили п.2.2 договору, виклавши його у наступній редакції: «вартість послуг з роздачу комплексних обідів за один день надання з 26 липня 2023 року становить 549,59грн, в тому числі ПДВ 20%». Сторони визначили, що така додаткова угода набирає чинності з 26.07.2023 (п.3 додаткової угоди №4).

Додатковою угодою від 12.01.2023 №5 (далі - додаткова угода №5; т.1 а.с.47-48, 126-127) сторони внесли зміни до п.2 додатку №1, визначивши такі ціни на комплексні обіди: 150-199 компл. - 137,25грн за один комплекс обіду; 200-249 компл. - 135,88грн за один комплекс обіду; 250-299 компл. - 134,53грн за один комплекс обіду; 300 і більше компл. - 133,19грн за один комплекс обіду. Зазначена додаткова угода, як вбачається з її п.3, набирає чинності з 15.01.2024.

Як зазначає позивач, відповідач щодня з 26.04.2024 по 25.05.2024 направляв на електронну адресу, а також у месенджер «Viber» інформацію про необхідну кількість комплексних обідів. Також, у вказаний період, за твердженнями позивача, відповідач направляв позивачу на поштову адресу меню обіду на наступний тиждень. На підтвердження вказаних обставин позивач надав скріншоти з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» та месенджера «Viber» (т.1 а.с.25-26, 29-35). Окрім того, як повідомив позивач, відповідач продовжував надсилати повідомлення щодо необхідної кількості комплексних обідів після 25.05.2024 з використанням месенджера «Viber» - з 26.05.2024-27.05.2024, на підтвердження чого долучив скріншот листування (т.1 а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання позивачем та прийняття відповідачем послуг харчування у період з 26.03.2024 по 25.04.2024 сторонами підписано акт від 26.04.2024 №48 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 783 394,54грн (т.2 а.с.152-153).

На підтвердження виконання зобов'язань з надання послуг харчування за період з 26.04.2024 по 25.05.2024, вимоги щодо оплати яких заявлені у даній справі, позивач надав акт від 27.05.2024 №60 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 672 535,69грн (т.1 а.с.49-50, 130-131), який підписано лише позивачем. Позивач стверджує, що виставив відповідачу рахунок щодо оплати таких послуг від 27.05.2024 №75 на суму 672 535,69грн (т.1 а.с.51-52, 128-129).

Відповідні документи підписані позивачем через систему «ВЧАСНО», яку сторони визначили п.п.2.6,2.7 договору як один із засобів обміну актами наданих послуг. Як вбачається, відповідні документи направленні позивачем відповідачу 11:31 31.05.2024 та отримані ДП «ФМ Ложістік Дніпро» 11:36 31.05.2024 (т.1 а.с.50, 52; 129, 131).

Листом від 29.05.2024 за вих.№758 Бориспільська районна філія ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактичних хвороб МОЗ України» звернулася до Бориспільського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо відсторонення дев'яти працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро» від виконання службових обов'язків, у зв'язку із виявленням 29.05.2024 у таких працівників клінічних проявів захворювання та з метою локалізації спалаху сальмонельозу (т.1 а.с.143).

За результатами розгляду вказаного листа, начальником управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області складено подання від 30.05.2024 про відсторонення від роботи або іншої діяльності дев'яти працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро» з дати отримання подання до надання негативних результатів лабораторних досліджень про відсутність збудників у зазначених працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро» (т.1 а.с.144).

Рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації від 29.05.2024 (протокол №8) затверджено план заходів по локалізації та ліквідації спалаху гострої кишкової інфекції в ДП «ФМ Ложістік Дніпро» (т.1 а.с.145-147).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти в ТОВ «ВКФ «Лігена» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено акт від 30.05.2024 №10-15-15.1-11/16, яким зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства, зокрема (т.1 а.с.152-165):

- простежуваність харчових продуктів, призначених для виробництва харчових продуктів, не забезпечена; відсутні товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) на харчові продукти, що були інгредієнтами готових страв; оператор ринку не запровадив системи та процедури, що дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають харчові продукти, призначені для виробництва харчових продуктів;

- потужність не підтримується в чистому стані - обладнання з ознаками іржі та бруду;

- планування виробничих, допоміжних приміщень i побутових приміщень, розміщення технологічного обладнання призводить до перехресного забруднення потоків неперероблених, частково перероблених та готових харчових продуктів, що може призвести до появи ризику прямого чи опосередкованого мікробіологічного, хімічного чи фізичного забруднення харчових продуктів, оскільки не розмежовані технологічні процеси обробки сирих та готових харчових продуктів;

- порушена цілісність покриття підлоги у виробничих та допоміжних приміщеннях потужності;

- не забезпечено результативне очищення транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням для уникнення ризику забруднення харчових продуктів;

- інвентар для обробки харчових продуктів брудний, відсутні задокументовані оператором ринку процедури щодо миття та дезінфекції інвентарю та обладнання;

- бокси з пінопласту, в яких транспортуються готові харчові продукти, виготовлені з матеріалів, що не дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію, про що свідчить накопичення бруду на них; тара для первинного пакування готових харчових продуктів зберігається в умовах, що не забезпечують захист від забруднення - без зовнішнього пакування; інвентар для чищення овочів з ознаками застарілого бруду;

- не надані відомості щодо відповідності води, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та є інгредієнтом), вимогам, встановленим до води питної;

- на потужності допускається персонал, який не пройшов у оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, відсутні відповідні записи цього оператора ринку;

- при зберіганні сухих сипучих продуктів, які є інгредієнтами готових страв (суп-харчо), не забезпечений контроль за дотриманням температури та вологості повітря;

- відсутні відомості (записи) про здійснення технологічних операцій з визначеними температурними режимами та експозицією технологічних операцій приготування готових харчових продуктів, а також їх охолодження до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживача; транспортування готових харчових продуктів здійснюється не спеціалізованим транспортним засобом та у боксах з пінопласту, що унеможливлює дотримання температурного режиму, який запобігає розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, під час доставки харчових продуктів;

- заходи з боротьби зі шкідниками проводяться не ефективно, оскільки у виробничих приміщеннях наявні мухи;

- не створені умови для окремого зберігання перероблених харчових продуктів (готові харчові продукти) та не перероблених харчових продуктів (сирі овочі);

- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, на потужності не розроблено та не запроваджено.

31.05.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області відносно ТОВ «ВКФ «Лігена» складено припис №10-15-15.1-11/8 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, яким зобов'язано ТОВ «ВКФ «Лігена» усунути виявлені порушення, що зазначені в акті від 30.05.2024 №10-15-15.1-11/16 (т.1 а.с.180-181).

За результатами проведеної перевірки перший заступник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області прийняв рішення від 03.06.2024 №10-2.2/4673-24 про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях суб'єкта господарювання (т.1 а.с.182-183).

Листом від 30.05.2024 за вих.№100-2 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про ініціювання службового розслідування, у зв'язку із спалахом гострої кишкової інфекції серед співробітників замовника, які 27.05.2024 харчувалися комплексними обідами, виготовленими виконавцем (т.1 а.с.53-54; 136). У відповідному листі, відповідач просив позивача надати йому у термін не пізніше 15.06.2024: кандидатуру представника ТОВ «ВКФ «Лігена», який буде входити до складу комісії, передбаченої п.3.2.2 договору; документи, що підтверджують безпечність та якість послуг, відповідно до п.3.1.1 договору; документи, передбачені п.3.3.3 договору.

Відповідний лист підписаний та направлений відповідачем позивачу через систему «ВЧАСНО» 14:55 11.06.2024 та отриманий ТОВ «ВКФ «Лігена» 17:30 11.06.2024 (т.1 а.с.54, 132).

Окрім того, з відповідач звернувся до позивача з листом від 31.05.2024 за вих.№101-2, у якому повідомив про відмову від підписання акту від 27.05.2024 №60 здачі-приймання робіт (надання послуг), до моменту проведення службового розслідування пов'язаного із випадком спалаху гострої кишкової інфекції серед співробітників замовника через вживання 27.05.2024 комплексних обідів, виготовлених виконавцем. Даним листом відповідач додатково повідомив позивача, що питання про можливість підписання зазначеного акту буде розглянуто після з'ясування всіх обставин (т.1 а.с.55-56, 135, 136,зворот).

Зазначений лист підписаний відповідачем та направлений позивачу через систему «ВЧАСНО» 14:56 11.06.2024 та отриманий ТОВ «ВКФ «Лігена» 17:31 11.06.2024 (т.1 а.с.56).

Поряд з цим, листи відповідача від 30.05.2024 вих.№100-2 та від 31.05.2024 вих.№101-2 направленні позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується: списком згрупованих відправлень (поштове відправлення №0503884127922), опис вкладення до відправлення, прийнятого за таким списком; фіскальний чеком від 21.06.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення (т.1 а.с.137-138). Відповідне відправлення, як свідчить інформація з вебсайту АТ «Укрпошта», 25.06.2024 вручено позивачу (т.1 а.с.139).

31.05.2024 відповідачем видано наказ №28/3 «Про створення комісії з розслідування випадку спалаху гострої кишкової інфекції серед працівників» (т.1 а.с.150). Підставою для проведення розслідування, як вказано в преамбулі зазначеного наказу, є виявлення 28.05.2024 у працівників підприємства спалаху гострої кишкової інфекції.

Листом від 01.06.2024 №797 установа «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» в особі Бориспільської районної філії звернулась до позивача щодо забезпечення явки працівників відповідача для проведення бактеріологічного обстеження на кишкову групу інфекцій (т.1 а.с.195, зворот).

Листом від 03.06.2024 за вих.№10-4.1/4704-24 Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомило відповідача про розлідування спалаху, а саме госпіталізацію: 12 хворих - в інфекційне відділення КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»; 2 хворих - в інфекційне відділення КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня»; 4 хворих - в інфекційне відділення КНП «Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»; 1 хворого - в інфекційне відділення КНП «Баришівська багатопрофільна лікарня»; 7 хворих - в інфекційне відділення КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради; 8 хворих - в інфекційне відділення КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» Полтавської області. Окрім того, відповідний орган повідомив, що: 14 хворих від госпіталізації відмовилися і перебувають на амбулаторному лікуванні; форма перебігу у 29 осіб - середнього ступеня важкості, у 19 - легка форма захворювання. Вказаним листом управління додатково повідомило відповідача, що з метою всебічного розслідування спалаху ГКІ та унеможливлення повторного спалаху хвороби, всім фахівцям, що працюють у логістичному комплексі ФМ «Ложістік Дніпро», який розташований за адресою: вул. Незалежності 2/2, с. Дударків, Бориспільський район, необхідно невідкладно пройти профілактичні обстеження на виявлення збудників кишкових інфекцій (т.1 а.с.148).

03.06.2024 за вих.№791 Бориспільська районна філія ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактичних хвороб МОЗ України» звернулась до відповідача з листом щодо направлення працівників згідно списку в мікробілогічну лабораторію Бориспільської районної філії ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ України» для проведення обстеження на кишкову групу інфекцій (т.1 а.с.149).

12.06.2024 за вих.№19 ТОВ «ВКФ «Лігена» звернулося з листом до Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бориспільського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому повідомило про усунення виявлених під час заходу державного контролю порушень законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин (т.1 а.с.179).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області повторно проведено плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти в ТОВ «ВКФ «Лігена», за результатами якого складено акт від 12.06.2024 №10-15-15.1-11/19, яким порушень вимог законодавства щодо дотримання правил про харчові продукти не виявлено (т.1 а.с.166-178).

Рішенням першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 13.06.2024 №вих-10-2.2/5252-24 «Про скасування Рішення про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів від 03.06.2024 №вих-10-2.2/4673-24», у зв'язку з усуненням виявлених недоліків рішення від 03.06.2024 №вих-10-2.2/4673-24 щодо тимчасового припинення виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях ТОВ «ВКФ «Лігена» (вул. В. Момота, 53, м.Бориспіль, Київська область, 08300; реєстраційний номер потужност r-UA-10-18-980; код за ЄДРПОУ: 24578324) скасовано з 13.06.2024 (т.1 а.с.188).

21.06.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено протокол №10-15-15.1-11/4 про порушення ТОВ «ВКФ «Лігена» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин (т.1 а.с.184-187).

Листом від 25.06.2024 за вих.№962 Державна установа «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоровя України» в особі Борисіпльської філії на запит відповідача повідомила про відібрання проб на харчоблоці та з об'єктів зовнішнього середовища та їх результати (т.1 а.с.194, зворот; а.с.195).

Листом від 08.07.2024 за №вих-10-4.2/6265-24 Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області направило до Державної служби України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів заключне повідомлення про спалах на гостру кишкову інфекцію (т.1 а.с.189-192). У такому повідомленні вказано, що:

- інформацію про виникнення спалаху отримано листом від 28.05.2024 №752 Бориспільської районної філії ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» - ГКІ серед співробітників ФМ «Ложістік Дніпро», які харчувались комплексними обідами, виготовленими ТОВ «ВКФ «Лігена» за адресою: вул. Момота, 53, м. Бориспіль, Київська область; датою початку спалаху визначено 28.05.2024, датою закінчення спалаху - 14.06.2024 (дата виявлення останнього хворого);

- кількість постраждалих осіб - 83, з них 47осіб - госпіталізовано; причиною спалаху ГКІ є вживання пацієнтами 27.05.2024 комплексних обідів, поставлених ТОВ «ВКФ «Лігена»; у 32 осіб виявлено гострий гастроентероколіт, у 17 осіб виявлено харчову токсикоінфекцію, у 29 осіб виявлено сальмонельоз, у 3 осіб виявлено сальмонельозний ентерит, у 2 осіб виявлено бактеріальну кишкову інфекцію (не уточнена); всі хворі 27.05.202 вживали в проміжку з 13:00год до 16:00год комплексні обіди в кімнаті для приймання їжі, що знаходиться в ФК «Ложістік Дніпро»; комплексні обіди виготовляла ТОВ «ВКФ «Лігена» (м. Бориспіль, вул. Момота 53);

- за результатами візиту 29.05.2024 фахівцями ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ» до закладу ТОВ «ВКФ «Лігена» (вул. Момота, 53, м. Бориспіль, Київська область) виявлено чисельні порушення санітарно-гігієнічних вимог та технології приготування справ;

- за результатами мікробіологічних досліджень 20 змивів із об'єктів довкілля у 8-ми виявлено бактерії групи кишкової палички (ванна для ополіскування посуди, фасувальний стіл, миска для овочів сирих, миска кухонна не маркована, миска кухонна не маркована, робоча поверхня ваг для фасування готових продуктів, охолоджувач страв, ручка холодильника для готової продукції), у 5-ти змивах - Enterobacter aerogenes (ванна для ополіскування посуди, миска для овочів сирих, миска кухонна не маркована, миска кухонна не маркована, охолоджувач страв), у 2-х змивах - Klebsiella pneumoniae (робоча поверхня ваг для фасування готових продуктів, ручка холодильника для готової продукції) та у 1-му змиві - E.Coli (фасувальний стіл);

- при бактеріологічному дослідженні клінічного матеріалу від людей, які вживали комплексні обіди 27.05.2024, у 18-ти обстежених виділена сальмонела ентерітідіс (Salmonella enteritidis), протоколи випробувань від 03.06.2024; обстежено 55 контактних осіб в 6 домашніх вогнищах; при бактеріологічному дослідженні у 9-ти обстежених виділена сальмонела ентерітідіс (Salmonella enteritidis); при бактеріологічному дослідженні у 57-х хворих виділена Salmonella enteritidis, y тому числі у 5 - Salmonella enteritidis var jena, у 6- обстежених виділена сальмонела ентерітідіс (Salmonella enteritidis var ratin);

- за результатами бактеріологічного дослідження в зразку першої страви (суп-харчо), яку вживали всі хворі, виділено Salmonella enteritidis;

- фактор передачі - перша страва (суп-харчо), виділено Salmonella enteritidis;

- джерело спалаху - не встановлено, основна причина - порушення санітарно-гігієнічних і технологічних режимів приготування страв в ресторані ТОВ «ВФК «Лігена» за адресою: Київської області, м. Бориспіль, вул. Момота, 53;

- обставини, що сприяли виникненню спалаху, - не дотримання в ресторані ТОВ «ВКФ Лігена» поточності технологічного процесу виробництва готових до споживання страв, не розмежовані технологічні процеси обробки сирих та готових харчових продуктів, недостатній технологічний контроль за процесом виготовлення страв, не забезпечення умов для дотримання режиму санітарної обробки посуду, роздрібного інвентарю, недостатня забезпеченість холодильним обладнанням, роздрібним інвентарем, столовим посудом, столовими приборами, не дотримання санітарно-гігієнічного та дезрежиму, не створення умови для окремого зберігання перероблених харчових продуктів (готові харчові продукти) та не перероблених харчових продуктів (сирі овочі), бокси з пінопласту, в яких транспортуються готові харчові продукти виготовлені з матеріалів, що не дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію, транспортування готових харчових продуктів (страв) здійснюється не спеціалізованим транспортом та у боксах з пінопласту, що унеможливлює дотримання температурного режиму, який запобігає розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, під час доставки харчових продуктів.

Листом ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» від 10.07.2024 за вих.№04.01/04-1037 на запит відповідача проінформовано, що в період з 28.05.2024 по 14.06.2024 зареєстровано 81 випадок захворювання на гостру кишкову інфекцію серед працівників підприємства (згідно даних термінових повідомлень про інфекційну хворобу, харчове отруєння), з них встановлено діагноз: сальмонельоз - 72 особам; сальмонельозний ентерит - 3 особам; харчова токсикоінфекція - 2 особам; бактеріальна кишкова інфекція не уточнена - 2 особам; гострий гастроентероколіт - 2 особам (т.1 а.с.193).

Відповідно до претензії від 25.07.2024 б/н позивач вимагав від відповідача сплатити борг за надані послуги харчування у розмірі 672 535,69грн за період з 26.04.2024 по 24.05.2024 (т.1 а.с.11-12).

В якості доказів направлення зазначеної претензії надано: поштову накладну №0829700003951; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною; фіскальний чек від 26.07.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення (т.1 а.с.12, зворот; а.с.74-75,76).

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією від 20.08.2024 б/н відповідно до якої, вимагав від відповідача сплатити борг за надані послуги харчування у розмірі 672 535,69грн (т.1 а.с.77-79).

В якості доказів направлення 21.08.2024 зазначеної претензії надано експрес-накладну №59001206128761 (т.1 а.с.13,80).

20.08.2024 за вих.№428/24-К на адресу позивача направлено адвокатський запит щодо ненадання відповіді на лист від 31.05.2024 за вих.№100-2, а також копій документів, що визначені пп.3.1.1, 3.3.3 договору (т.1 а.с.140).

В якості доказів направлення вказаного запиту надано: список згрупованих відправлень №20-08-24 та фіскальний чек від 20.08.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення №0600954316006 (т.1 а.с.141). Відповідне відправлення, як свідчить інформація з вебсайту АТ «Укрпошта», 11.09.2024 вручено позивачу (т.1 а.с.142).

Листом від 22.08.2024 за вих.№145 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимог претензії від 25.07.2024 (т.1 а.с.14-15; 196), посилаючись на не завершення службового розслідування за фактом спалаху ГКІ після вживання працівниками комплексних обідів, поставлених позивачем, оскільки позивачем не надано документів, вказаних у листі від 30.05.2024 вих.№100-2. На підтвердження направлення позивачу відповідного листа надано опис вкладення у відправлення №0504037545382, відповідну поштову накладну щодо прийняття відправлення, чек та список згрупованих потових відправлень (т.1 а.с.198-199). Як свідчить інформація з сайту АТ «Укрпошта», відповідне поштове відправлення вручено 05.09.2024 (т.1 а.с.200).

Як вбачається з відповіді Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 09.09.2024 за вих.№20-57/205 сертифікат відповідності на послуги харчування, який був чинним у період з 26.04.2024 по 27.05.2024, ТОВ ВФК «Лігена» не видавався (т.1 а.с.197).

За результатами проведеного службового розслідування, підставою якого є наказ відповідача №28/3 від 31.05.2024, ДП «ФМ Ложістік Дніпро» складено акт службового розслідування від 19.09.2024 №25 (т.1 а.с.201-204).

Висновки, що встановлені за фактом проведеного службового розслідування, кореспондуються з заключним повідомленням про спалах на гостру кишкову інфекцію, складеним Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області.

До вказаного акту долучено пояснення працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро», які вживали 27.05.2024 комплексні обіди, поставлені ТОВ ВФК «Лігена», зі змісту яких вбачається, що починаючи з 27.05.2025 по 28.05.2024, у відповідних осіб в різний протягом доби час проявились, такі симптоми як: температура, слабкість, болі в животі, діарея, нудота. Окрім того, до відповідного акту долучені медичні висновки, складені різними закладами охорони здоров'я, до яких звернулись працівники ДП «ФМ Ложістік Дніпро» для огляду, визначенням діагнозу та призначеним лікуванням (т.1 а.с.205-250; т.2 а.с.1-125).

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), підпис на який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. (24.10.2024 реєстровий №1354) (т.2 а.с.246), така особа повідомила, що є працівником ТОВ ВФК «Лігена» та займає посаду водія з 27.03.2014. ОСОБА_1 , у заяві повідомив, що доставляв обіди (комплексного харчування) за період з 26 квітня 2024 року по 24 травня 2024 року на територію ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та передані для видачі ОСОБА_2 , в наступній кількості: 26.04.2024 - 190шт; 29.04.2024 - 180шт; 30.04.2024 - 210шт; 01.05.2024 - 175шт; 02.05.2024 - 215шт; 03.05.2024 - 180шт; 06.05.2024 - 140шт; 07.05.2024 - 200шт; 08.05.2024 - 170шт; 09.05.2024 - 215шт; 10.05.2024 - 170шт; 13.05.2024 - 180шт; 14.05.2024 - 220шт; 15.05.2024 - 215шт; 16.05.2024 - 215шт; 17.05.2024 - 180шт; 20.05.2024 - 175шт; 21.05.2024 - 215шт; 22.05.2024 - 215шт; 23.05.2024 - 200шт; 24.05.2024 - 175шт.

Свідок ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ,) у заяві (т.2 а.с.247), підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Ткачем Є.В. (реєстровий від 06.11.2024 №494), пояснила, що у період з 02.10.2023 по 17.07.2024 працювала у ТОВ «ВКФ «Лігена» на посаді шеф-кухаря ресторану «Смерека» та безпосередньо погоджувала кількість обідів (комплексного харчування) у період з 26 квітня 2024 року по 24 травня 2024 року з представником ДП «ФМ Ложістік Дніпро» ОСОБА_4 з власного номеру через за стосунок «Viber». ОСОБА_3 повідомила, що у період з 26.04.2024 по 24.05.2024 погоджено з відповідним представником у вказаний спосіб комплексних обідів у загальній кількості 4 035шт; кількість комплексних обідів, яку як вказує свідок ОСОБА_3 , замовлено у певний день періоду - напередодні відповідає кількості обідів, які доставлені у наступний день (робочий), за показами свідка ОСОБА_1 (т.1 а.с.20-21).

Судом встановлено, що у заявлений позивачем період, відповідач з електронної адреси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на електронну адресу позивача «ІНФОРМАЦІЯ_2» надсилалися меню на наступний тиждень. При цьому, у таких відправленнях відповідач та позивач вказували номери мобільних телефонів.

У підтвердження узгодження кількості обідів у порядку, вказаному свідком ОСОБА_3 позивач надав скріншоти переписки у месенджері «Viber» за період з 26.04.2024 по 24.05.2024 (а.с.25-34), щодо замовлення обідів у загальній кількості 4 035шт., а саме: 26.04.2024 - 190шт.; 29.04.2024 - 180шт.; 30.04.2024 - 210шт.; 01.05.2024 - 175шт.; 02.05.2024 - 215шт.; 03.05.2024 - 180шт.; 06.05.2024 - 140шт.; 07.05.2024 - 200шт.; 08.05.2024 - 170шт.; 09.05.2024 - 215шт.; 10.05.2024 - 170шт.; 13.05.2024 - 180шт.; 14.05.2024 - 220шт.; 15.05.2024 - 215шт.; 16.05.2024 - 215шт.; 17.05.2024 - 180шт.; 20.05.2024 - 175шт.; 21.05.2024 - 215шт.; 22.05.2024 - 215шт.; 23.05.2024 - 200шт.; 24.05.2024 - 175шт.

Предметом спору за первісним позовом є наявність у відповідача обов'язку розрахуватись за послуги комплексного харчування та їх доставки за період з 26.04.2024 по 24.05.2024 та застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення зобов'язання з оплати послуг у встановлений строк.

Предметом спору у даній справі за зустрічним позовом є застосування до ТОВ «ВКФ «Лігена» відповідальності, встановленої договором, за порушення зобов'язання з надання послуг з комплексного харчування, якість яких мала б відповідати вимогам безпечності харчових продуктів.

Вирішуючи відповідні спори у даній справі, суд виходить з наступного.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи зміст правовідносин, що склалися між сторонами за умовами укладеного договору, його предмет, права й обов'язки сторін за ним, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є комплексним договором, який перебачає не лише надання послуг (видача страв, вивезення порожніх боксів), але й доставку та постачання обідів (комплексного харчування) тощо.

Між тим, як установлено ч.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічне положення визначено і ч.1 ст.627 ЦК України, в силу якої відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як установлено ч.ч.1, 2 ст.628 ЦК України: зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором за період з 26.04.2024 по 24.05.2024 щодо надання послуг з комплексного харчування та їх доставки, роздачі, вартість яких за розрахунком суду становить 672 536,65грн (позивачем визначена у сумі 672 535,69грн, що менше на 0,96грн).

При цьому, у акті, який склав позивач, та рахунку, який виставлений на оплату, вартість комплексних обідів у відповідному періоді фактично позивачем розрахована за середньозваженою ціною періоду (136,53грн без ПДВ), та становить 550 898,55грн /(190*137,25+180*137,25+210*135,88+ 175*137,25+ 215*135,88+ 180*137,25+140*137,25+

200*135,88+ 170*137,25+ 215*135,88+ 170*137,25+ 180*137,25+ 220*135,88+ 215*135,88 + 215*135,88 + 180*137,25 + 175*137,25 + 215*135,88 + 215*135,88 + 200*135,88+ 175*137,25):4035/.

Однак, за розрахунком суду, здійсненим у відповідності з договором та вищевказаними додатковими угодами, даних щодо замовленої кількості обідів у кожний день відповідного періоду, вартість комплексних обідів без ПДВ становить 550899,35грн /190*137,25 + 180*137,25 + 210*135,88 + 175*137,25+215*135,88+180*137,25+140*137,25+ 200*135,88 + 170*137,25 + 215*135,88 + 170*137,25 + 180*137,25 +220*135,88 +215*135,88 + 215*135,88 + 180*137,25 + 175*137,25 + 215*135,88 + 215*135,88+ 200*135,88+175*137,25), тобто більш ніж визначено у рахунку позивачем (пов'язано із округленням при визначені середньозваженої ціни). При цьому, вартість послуг з роздачі, яка визначена в акті та рахунку, визначена позивачем з урахуванням умов договору.

Не зважаючи на те, що відповідний акт не підписаний відповідачем, суд вважає факти виконання позивачем зобов'язань за договором у зазначений період доведеними з наступних підстав.

Акт здачі-приймання робіт за період з 26.04.2024 по 25.05.2024 направлений позивачем відповідачу в установлений, погоджений сторонами п.п.2.6, 2.7 договору спосіб, не підписаний відповідачем. При цьому, ініціювання розслідування за фактом надання неналежної якості комплексних обідів, спожитих в іншому періоді - 27.05.2024, що призвели до спалаху гострої кишкової інфекції, не можуть бути підставою для відмови для підписання акту та оплати послуг. з огляду на таке.

Так, вимоги щодо використання для виробництва готового харчування (комплексних обідів) високоякісної сировини, надання гарантій проходження працівниками санітарних оглядів, наявність у них санітарних книжок, де має бути про це відмітка, дотримання правил санітарної безпеки обумовлені сторонами умовами договору (п.п.3.1.5, 3.1.6), а обов'язок надавати послуги з харчування належної якості визначено п.3.1 договору.

Поряд з цим, відповідачем не надано доказів надання у відповідний період - 26.04.2024 по 24.05.2024 послуг неналежної якості позивачем або передачі неякісних готового харчування, придбаного відповідачем, зокрема, складання актів відповідно до пп.3.2.2 п.3.2 договору у складі комісії з 4 осіб за участю представників виконавця - позивача при виявлені неякісних обідів (із специфічним запахом для зіпсованої продукції, виявлення плісняви тощо) у день того ж дня, тобто у день передачі обідів, їх доставки та роздачі.

Підпунктами 1-3 ч. 1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов'язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.

Так, відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1,2 ст.76 ГПК України передбачено, що: належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, у даній справі відповідач не надав доказів на підтвердження фактів порушення зобов'язань за договором у період з 26.04.2024 по 24.05.2024. Так, відповідач не лише не надав актів про виявлення недоліків, складання яких передбачено договором, але й не довів шляхом подання доказів принаймні фактів заявлення претензій щодо якості комплексних обідів чи послуг з їх доставки та роздачі у заявлений позивачем період, виклику представників позивача для складання відповідних актів, заподіяння шкоди працівникам підприємства, які фактично споживали відповідні обіді у період з 26.04.2024 по 24.05.2024 (наприклад, у випадку відсутності сторонніх запахів, порушень цілісності упаковок, зіпсованого смаку, явних ознак промокання, або пошкодження продуктів харчування (гризунами, комахами тощо), порушення терміну зберігання, однак, виявлення згодом, наприклад, наступного дня фактів захворювання працівників, які їх вживали).

Крім того, доводи відповідача про те, що поставка комплексних обідів здійснювалася за неналежних умов не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач фактично вказує на недоліки, факти порушення санітарних та гігієнічних норм, техніки безпеки, що виявлені вже пізніше; доказів існування таких порушень, виявлених компетентними органами, у період надання послуг, або ж самостійно та підтверджених двосторонніми актами, не надано. Також, відповідач не підтверджує доказами заявлення ним про недоліки щодо послуг або якості придбаних обідів, вимоги щодо оплати яких заявлені у первісному позові.

Так, не доведено відповідачем, що відповідні недоліки (не забезпечення очищення транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням для уникнення ризику забруднення харчових продуктів; транспортування готових харчових продуктів здійснювалося не спеціалізованим транспортним засобом та у боксах з пінопласту, що унеможливлює дотримання температурного режиму, який запобігає розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, під час доставки харчових продуктів) існували саме у період з 26.04.2024 по 24.05.2024.

Не заслуговують на увагу суду також посилання відповідача на не узгодження сторонами кількості обідів, яка вказана в акті від 27.05.2024 №60 здачі-приймання робіт (надання послуг), оскільки відповідач не довів узгодження сторонами іншої кількості обідів або фактичної поставки обідів у іншій кількості, тобто не спростував обставин, на підтвердження яких позивач надав докази, які оцінені судом кожний окремо та у сукупності з іншими доказами, що підтверджують передачу обідів, надання послуг з їх доставки та роздачі позивачем. Відмовляючи у підписанні акту №60 від 27.05.2024 прийому-передачі робіт (надання послуг), позивач не посилався на невідповідність кількості обідів фактично переданій відповідачем.

Так, необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язків сторони, які визначені п.п.2,4,5 ч.2 ст.42 ГПК України: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що установлено ч.1 ст.13 ГПК України. Так, в силу ч.ч.3,4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт передачі відповідачу комплексних обідів у кількості 4 035шт, доставлених позивачем, їх роздачу. При цьому, загальна вартість наданих послуг з роздачі, визначена за ціною додаткової угоди №4 (545,59грн - з ПДВ, без ПДВ - 545,59:120*100=454,55грн) та вартість обідів, яка визначена за кожен день періоду окремо відповідно до додаткової угоди №5, за розрахунком суду складає 672 536,65грн /(550 899,35+21*454,66):100*120/, тобто менше аніж заявляє позивач - 672 535,69грн

Однак, суд не може погодитись з посиланням позивача на настання строку виконання зобов'язання з оплати за послуги та комплексне харчування 672 656,69грн (як заявлено позивачем).

Враховуючи умови, на яких укладено договір за взаємною згодою сторін, остаточний розрахунок здійснюється за дотримання умов, визначених його п.2.5, однією із яких є обов'язок позивача оформити та зареєструвати податкову накладну. При цьому, сторони визначили, що невиконання хоча б однієї з умов, отже, і наведеної умови щодо оформлення та реєстрації податкової накладної є підставою для збільшення строку оплати за послуги пропорційно терміну такого не виконання, без застосування проти замовника будь-яких штрафних санкцій.

Отже, фактично сторони, укладаючи договір та визначаючи на свій розсуд його умови, що не суперечать чинному законодавству, передбачили виконання, зокрема, позивачем певних дій - видачі та реєстрації податкової накладної, що повністю залежить від дій позивача.

Позивач не надав доказів видачі та реєстрації податкової накладної за фактом надання послуг та передачі комплексних обідів у спірному періоді у визначеному законом порядку. Окрім того, про те, що податкова накладна за спірною операцією не зареєстрована підтвердив і представник позивача в судовому засіданні.

При цьому, твердження позивача про те, що не здійснення реєстрації податкової накладної не є підставою для звільнення відповідача від здійснення оплати за надані послуги слушно, оскільки господарське зобов'язання не припиняється з відповідних підстав. Однак, не виконання відповідної умови - оформлення та реєстрації податкової накладної за відповідною операцією є підставою для збільшення (перенесення) строку оплати, про що домовились сторони, укладаючи відповідний договір.

Як визначено ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Перелік способів захисту відповідного права, який визначений відповідною нормою не є вичерпним, оскільки така норма передбачає, що законом можуть бути встановлені і інші способи захисту, що не перелічені у відповідній нормі.

:Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відсутність факту порушення суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, є однією із підстав відмови у позові.

Як визначено ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідно до умов договору, строк виконання зобов'язання з оплати, який встановлений п.2.3договору, за погодженням сторін збільшується пропорційно терміну, протягом якого не виконані визначені п.2.5 умови, та враховуючи, що позивачем не оформлена та не зареєстрована податкова накладна, вважати, що строк виконання зобов'язання з оплати відповідачем пропущено не має підстав. Отже, на даний час фактично відсутній факт порушення суб'єктивного матеріального права позивача, що виникло у відповідності до умов договору, отримати оплату наданих послуг та вартості переданих комплексних обідів у спірний період - з 26.04.2024 по 24.05.2024 на суму 672536,65грн.

З урахуванням наведеного вище, відсутні підстави для задоволення вимог за первісним позовом в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 672 536,65грн, оскільки заявлені вимоги позивача є передчасними.

Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18 919,77грн - втрат від інфляції за період з червня по жовтень 2024 року; 8 457грн - 3% річні за період з 05.06.2024 по 05.11.2024, 73 463,01грн - пені за період з 05.06.2024 по 05.11.2024 (з урахуванням уточнення ціни позову заявою від 28.12.2024), нарахованих на борг за відповідні послуги та комплексне харчування, враховуючи те, що право позивача на отримання оплати за відповідний період не є порушеним, а відповідне зобовязання не можна вважати простроченим.

Між тим. за змістом ч.2 ст. 625 ГПК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом лише у разі прострочення відповідного грошового зобов'язання.

Отже, у задоволенні вищевказаних вимог первісного позову суд відмовляє.

В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесений, у т.ч., штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

.В силу ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У дані справі судом встановлено, що позивач допустив порушення зобов'язання, передбаченого п.п.3.1.5, 3.1.6 договору щодо якості та безпечності готової харчування, дотримання правил санітарної безпеки, використання високоякісної сировини при виготовленні обідів. Так, судом встановлено факти заподіяння шкоди співробітникам відповідача (харчове отруєння), в результаті споживання обідів 27.05.2024 і відповідне порушення, як домовилися сторони у п.4.4 договору, є підставою для відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100% від загальної суми вартості наданих послуг за 5 робочих днів.

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Так, судом встановлено, що 26.05.2024 відповідач через месенджер «Viber» повідомив позивача про необхідну кількість комплексних обідів для споживання співробітниками відповідача на 27.05.2024.

При цьому, факти заподіяння шкоди здоров'ю працівників через вживання обідів, поставлених позивачем, підтверджені допустимими доказами - медичними висновками та атами перевірок та постанов компетентними органами.

Так, відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначення порядку забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, врегульовані Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон № 771/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 771/97-ВР державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів. Частиною 2 цієї статті визначено, що держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, здійснення державного контролю та притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначені Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі - Закон №2042-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2042-VIII заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг. При цьому, ч.4 ст.18 Закону №2042-VIII передбачено право контролюючого органу здійснити заходи державного контролю позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших, встановлених законом, випадках.

Згідно з ч.4 ст.19 Закону №2042-VIII: інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо: гігієни; плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; інцидентів, пов'язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів; інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

При цьому, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - постанова №303).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 №5 затвердило Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану (далі - Перелік). Так, відповідно до пп.2 п.5 Переліку, такими підставами, зокрема є виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, на підставі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров'я, суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики та органів виконавчої влади про події та ситуацію, що становить загрозу життю і здоров'ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення.

Підставою для проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області перевірки стало повідомлення від 28.05.2024 №752 Бориспільської районної філії ДУ «Київський обласний центр контролю хвороб Міністерства охорони здоров'я України» про випадок спалаху ГКІ серед співробітників ФМ «Ложістик Дніпро», які 27.05.2024 харчувалися комплексними обідами, виготовленими ТОВ «ВКФ «Лігена».

Таким чином, перевірка позивача Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області проведена на підставі постанови №303 за наявності підстави, визначеної пп.2 п.5 Переліку, що свідчить про наявність підстав у контролюючого органу для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану в закладі харчування позивача.

Відповідно до ч.7 ст.18 Закону №2042-VIII: державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю; акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин; кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку; якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства; акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про корми від 30.05.2024 №10-15-15.1-11/16 складений уповноваженими особами за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2023 №1503 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також інших форм розпорядчих документів».

Отже, через недотримання позивачем санітарно-гігієнічних і технологічних режимів приготування страв, які доставлені відповідачу 27.05.2024 на умовах укладеного договору, спричинено шкоду здоров'ю співробітникам ДП «ФМ Ложістік Дніпро», що надає відповідачу права застосувати до позивача відповідальність, встановлену п.4.4 договору, у вигляді штрафу у розмірі 100% від загальної вартості наданих послуг за 5 робочих днів.

Водночас, суд не може погодитися з обгрунтованістю розрахунку штрафу, який надав відповідач.

Так, із зустрічної позовній заяві та пояснень представника відповідача вбачається, що нарахування штрафу здійснювалось за середньою арифметичною вартістю обідів та наданих послуг у період з 26.03.2024 по 25.04.2024 згідно акту від 26.04.2024 №48.

Втім, це не відповідає п.4.4 договору, яким такий порядок сторонами не передбачений - нарахування штрафу саме за середнім арифметичним показником періоду. Поряд з цим, відповідачем взятий обсяг послуг не за 5 робочих днів, що передували порушенню, що мало місце 27.05.2025, а за інший період.

Фактично відповідач мав розрахувати відповідний штраф виходячи з фактичної вартості послуг та обідів харчування за 5 робочих днів, що передували 27.05.2024, а саме - з 20.05 по 24.05.2025, враховуючи те, що 25.05.-26.05.2024 є неробочими днями та в такі дні надання послуг за договором та поставка обідів не відбувалась.

За розрахунком суду, з урахуванням погоджених сторонами у п.4.4 умов договору, розмір штрафу за порушення позивачем зобов'язань складає 157 687,20грн.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення штрафу суд задовольняє у розмірі 157 687,20грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 12 615,96грн штрафу суд відмовляє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 2 ч.4 цієї статті визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволені вимог за первісним позовом відмовлено повністю, витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 9 280,51грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 52 000грн, які позивачем мають бути сплачені, підлягають покладенню на ТОВ «ВКФ «Лігена».

Щодо судових витрат за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

Так, фактично у відповідній справі відповідач сплатив судовий збір без врахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в силу якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну зустрічного позову у даній справі - 170 303,16грн, а також подання відповідачем зустрічної позовної заяви в електронній формі, при поданні зустрічного позову відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн (170303,16:100*1,5

Враховуючи що зустрічний позов у даній справі задоволено частково, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 2 422,40грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 2 242,95грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /157 687,20* 2 422,4: 170 303,16/.

В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Однак, до прийняття рішення у справі клопотань про повернення частини судового збору, що сплачений понад встановлений розмір, відповідач не подавав, тому відповідне питання судом не розглядається.

До проведення судових дебатів, відповідачем подано заяву про розподіл судових витрат, з доданням до неї доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, які подані у строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, з наданням доказів направлення їх копій позивачу (т.2 а.с.227-229).

У такій заяві відповідач просить суд стягнути з відповідача 40 000грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у відповідній справі.

Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У перших заявах по суті - відзиві та зустрічній позовній заяві відповідач повідомив, що його витрати на професійну правничу допомогу становлять 40 000грн, а до закінчення судових дебатів відповідач подав заяву про їх розподіл та докази понесення таких витрат.

У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав наступні докази:

­ договір від 05.06.2024 №16/24-К про надання правничої (правової) допомоги, укладений між відповідачем (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням «АЛТУС ЛЕҐАЛ» (далі - АО) (далі - договір №16/24-К; т.2 а.с.126-129);

­ додаткову угоду від 20.12.2024 б/н до договору №16/24-К (т.2 а.с.130);

­ ордер АА №1520830 від 20.12.2024, виданий АО на надання правничої (правової) допомоги відповідачу - ДП «ФМ Ложістік Дніпро» адвокатом Королем Д.В. (т.1 а.с.111);

­ рахунок на оплату від 16.01.2025 №02 на суму 40 000грн (т.2 а.с.233);

­ платіжну інструкцію від 24.01.2025 №2434 на суму 40 000грн (т.2 а.с.230).

Відповідно до п.1.1 договору №16/24-К клієнт в порядку та на умовах, визначених договором, доручає, а АО бере на себе зобов'язання надати клієнту захист, представництво та іншу правничу (правову) допомогу, передбачену цим договором та чинним законодавством України, а саме: представляти інтереси клієнта в правоохоронних органах, судах усіх рівнів, органах державної виконавчої служби, приватних виконавцях та інших державних і недержавних органах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, з питань захисту законних прав та інтересів клієнта по справі за позовною та іншими заявами клієнта до ТОВ «ВКФ «Лігена», з усіма процесуальними правами, наданими ГПК України, КПК України, Законом України «Про виконавче провадження» скаржнику, заявнику, позивачу потерпілому, стягувачу.

Згідно з п.2.3 договору №16/24-К, АО бере на себе зобов'язання з надання клієнту наступної правової допомоги: усні та письмові довідки щодо законодавства: складання заяв, пояснень, скарг та інших документів правового характеру, посвідчення копій документів у справах, які він веде надання консультацій, висновків довідок з правових питань (пп.2.3.1); здійснення представництва в правоохоронних органах, суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами, здійснення інших видів правової допомоги, передбаченої чинним законодавством України (пп.2.3.2); захист прав, свобод і законних інтересів клієнта (пп.2.3.3).

Як визначено пп.3.1.3 п.3.1 договору №16/24-К, до обов'язків клієнта віднесено, зокрема, оплачувати гонорар згідно умов договору.

Гонорар, як унормовано п.4.1 договору №16/24-К, визначається у додаткових угодах та залежить від складності справи, кількості витраченого адвокатом часу.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (п.6.1 договору №16/24-К). При цьому, п.6.2 визначено, що строк договору починає свій перебіг у момент визначений п.6.1 та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до додаткової угоди від 20.12.2024 сторони договору №16/24-К його п.п.1.1, 4.1, 6.1 виклали у наступних редакціях:

­ « 1.1. клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а АО бере на себе зобов'язання надати клієнту захист, представництво та іншу правничу (правову) допомогу, передбачену цим договором та чинним законодавством України, а саме: представляти інтереси клієнта в правоохоронних органах, судах усіх рівнів, органах державної виконавчої служби, приватних виконавцях та інших державних і недержавних органах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, з питань захисту законних прав та інтересів клієнта по справі №911/3416/24 за позовною заявою ТОВ «ВКФ «Лігена», з усіма процесуальними правами наданими ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження» скаржнику, заявнику, позивачу, позивачу за зустрічним позовом.»

­ « 4.1. з врахуванням складності справи, кількості витраченого адвокатом часу, розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги, становить фіксовану суму, а саме: 40 000грн без ПДВ при розгляді справи у суді першої інстанції, які оплачуються клієнтом в безготівковій формі на поточний рахунок АО»;

­ « 6.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025».

Так, фактично детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідачу включено до заяви про розподіл судових витрат та включає в себе надання наступних послуг:

­ 20.12.2024 - підготовка заяви з процесуальних питань - вступ у справу в якості представника;

­ 06.01.2025 - підготовка заяви з процесуальних питань - проведення судових засідань в режимі відеоконференції;

­ 15.01.2025 - підготовка заяви по суті спору - відзиву на позовну заяву;

­ 16.01.2025 - підготовка заяви по суті спору - зустрічної позовної заяви;

­ 22.01.2025 - підготовка заяви по суті спору - заперечення на відповідь на відзив;

­ 29.01.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні в Господарському суді Київської області;

­ 04.02.2025 - підготовка заяви по суті спору - відповіді на відзив;

­ 12.02.2025 - представництво клієнта у судовому засіданні в Господарському суді Київської області.

Для оплати наданих послуг АО виставило відповідачу рахунок на оплату від 16.01.2025 №02 на суму 40 000грн (т.1 а.с.233).

Відповідні послуги оплачені відповідачем, про що свідчить платіжна інструкція від 24.01.2025 №2434 на суму 40 000грн (т.1 а.с.230).

У вирішенні питання щодо відшкодування відповідачу відповідних витрат у розмірі 40 000грн, які відповідач поніс на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст.126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову та значенням її для сторін. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23, додаткових постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21, 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23).

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п.п.19, 20 постанови від 07.07.2021 №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі № 915/237/18, додаткових постановах Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23, 13.03.2025 у справі №910/18717/23, 29.04.2025 у справі №910/2697/24).

У п.7.50 постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого: вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації; зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21, 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч.5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 ГПК України.

Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даній справі позивач - ТОВ «ВКФ «Лігена» скористалося своїм правом та у судових дебатах 07.05.2025 усно просило зменшити витрати на оплату правничої допомоги, вказуючи на неспівмірність розміру таких витрат, однак, не вказувало який розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі, на його думку, є співмірним. Разом з тим, суд частково погоджується з тим, що витрати відповідача на оплату таких послуг у заявленому розмірі не є розумними, дійсно необхідними, а розмір витрат на професійну допомогу не є співмірним із обсягом наданих послуг, складністю виконаної роботи та справи.

Так, з договору №16/24-К вбачається, що гонорар адвоката передбачений сторонами відповідного договору у фіксованому розмірі за надання правничої допомоги відповідачу в суді першої інстанції - 40 000грн.

Разом з тим, відповідні витрати на оплату гонорару у такому розмірі не є обґрунтованими та пропорційними до предметів спорів, що розглядались у справі за первісним та зустрічним позовами, з урахуванням дійсного обсягу необхідних послуг, враховуючи ступень складності справи, обсяг зібраних доказів, ціну позову, фактичний обсяг часу, необхідний для надання відповідної допомоги.

Так, позови, що розглядались у справі є взаємопов'язаними, спільний їх розгляд сприяв зменшенню кількості часу, необхідного для надання правової допомоги, процесуальній економії. Загальна тривалість усіх засідань суду у даній справі становить трохи більше 4 годин (з урахуванням очікування судових засідань, у випадку, коли вони почались несвоєчасно); розгляд справи не потребував аналізу значної кількості нормативних актів, яким врегульовані відносини сторін, а відповідну справу не можна вважати занадто складною, незважаючи на те, що в ній розглядалися одночасно первісний позов та зустрічний. Спори у даній справі за первісним та зустрічним позовами виникли з одного договору, умови якого аналізувались під час надання такої допомоги. У даній справі представник відповідача брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, отже, не витрачав додатковий час, щоб добратись до приміщення суду, очікування судових засідань.

Суд вважає дійсно необхідними, неминучими, співмірними та пропорційними до складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та послуг, часом, фактично витраченим адвокатом на надання правової допомоги під час розгляду первісного та зустрічного позовів, а також враховуючи поведінку сторін та середню вартість аналогічних послуг на ринку, витрати на оплату правової (правничої) допомоги у даній справі у розмірі не більше 20 000грн.

Водночас, відповідні витрати мають бути відшкодовані відповідачу за рахунок позивача, у відповідності до положень п.3 ч.4 ст.129 ГПК України - пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 18 518,41грн (157 687,20*20 000:170 303,16).

Інші витрати, понесені відповідачем на оплату правової допомоги у розмірі 21 481,59грн суд покладає на відповідача, який взяв на себе відповідні зобов'язання за договором від 05.06.2024 №16/24-К про надання правничої (правової) допомоги, узгодив вартість та обсяг наданих послуг, оплативши їх у визначеному договорі розмірі, оскільки суд не має повноважень втручатись у відповідні відносини відповідача з адвокатом, а також враховуючи часткове задоволення вимог зустрічного позову, що тягне за собою лише часткове покладення витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги при розгляді зустрічного позову на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» (ідентифікаційний код 24578324; 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 53) до Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» (ідентифікаційний код 20071893; 08300, Київська область, Бориспільський район, с.Дударків, вул. Незалежності, 2/2) про стягнення 672 535, 69грн - основного боргу, 18 919,77грн - втрат від інфляції, 8 457грн - 3% річних, 73 463,01грн - пені.

2. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» на оплату первісного позову судовим збором у розмірі 9 280,51грн та витрати на оплату професійної правничу допомогу у розмірі 52 000грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА».

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» (ідентифікаційний код 24578324; 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 53) на користь Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» (ідентифікаційний код 20071893; 08300, Київська область, Бориспільський район, с.Дударків, вул. Незалежності, 2/2) 157 687,20грн штрафу, 2 242,95грн в рахунок часткового відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

5. Відмовити у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 12 615,96грн штрафу.

6. Зменшити розмір витрат Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» на професійну правничу допомогу до 20 000грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛІГЕНА» (ідентифікаційний код 24578324; 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 53) на користь Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО» 18 518,41грн в рахунок часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

8. Витрати на професійну правову допомогу у розмірі 21 481,59грн, понесені Дочірнього підприємства «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО», покласти на Дочірнє підприємство «ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.06.2025.

Суддя А.Р. Ейвазова