вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" червня 2025 р. Справа № 910/5303/25
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев»
про стягнення 177 408, 72 гривень
установив:
28.04.2025 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал» / позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев» (далі - ТОВ «ТД «Бондарев» / відповідач) про стягнення 177 408, 72 гривень заборгованості за договором № 05596/5-05 від 06.04.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» посилається на обставини порушення відповідачем Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011, оскільки у період з 17.05.2022 по 20.02.2023 ТОВ «ТД «Бондарев» здійснювало скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.05.2025 у цій справі залишив без руху позовну заяву ПрАТ «АК «Київводоканал» та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
09.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ПрАТ «АК «Київводоканал» надіслало заяву про усунення недоліків, згідно змісту якої просило Господарський суд міста Києва, зокрема, постановити у справі № 910/5303/25 ухвалу про передачу справи на розгляд до Господарського суду Київської області.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.05.2025 у справі № 910/5303/25 постановив направити матеріали позовної заяви ПрАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ «ТД «Бондарев» про стягнення заборгованості у розмірі 177 408, 72 гривень за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
02.06.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 910/5303/25.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом від 02.06.2025, матеріали справи № 910/5303/25 за позовом ПрАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ «ТД «Бондарев» передано судді Горбасенку П.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви ПрАТ «АК «Київводоканал», суд дійшов висновку про таке.
Приписами ч. 1 ст. 125 Конституції України унормовано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Так, за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/5303/25 випливає, що, висновуючи про наявність підстав для передачі відповідної справи на розгляд до Господарського суду Київської області, суд посилався на ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України як таку, що є імперативною та не передбачає право осіб, які звертаються до господарського суду, змінювати територіальну юрисдикцію господарських справ на власний розсуд.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, у тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.
Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарський процесуальний кодекс України встановлює інший вид підсудності.
Водночас за деякими категоріями справ в силу специфіки предмета спору в таких справах процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Приписами ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України унормовано, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заяв, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відтак до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, укладеним щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.
Як випливає зі змісту означеного позову, заборгованість у розмірі 177 408, 72 гривень, що є предметом цього спору, виникла на підставі договору № 05596/5-05 від 06.04.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір № 05596/5-05), який був укладений між позивачем та відповідачем з метою надання послуг з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.
Також з доданих до позовної заяви документів випливає, що об'єкт нерухомого майна відповідача, що якого згідно договору № 05596/5-05 здійснювалося водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, знаходиться за адресою: просп. Литовський (до перейменування - Мінський), буд. 4, м. Київ, 04201.
Отже, враховуючи те, що об'єкт відповідача, щодо якого здійснювалося надання послуг за скид стічних вод за договором № 05596/5-05, знаходиться у місті Києві, - позов ПрАТ «АК «Київводоканал» про стягнення заборгованості за скид стічних вод за вказаними договором має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто такий позов не може бути розглянутий судом за загальним правилом підсудності за місцем знаходження відповідача, оскільки в цьому випадку мають бути застосовані правила виключної підсудності, згідно з якими вирішення спору в означеній справі належить до юрисдикції Господарського суду міста Києва.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 279 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
З огляду наведених законодавчих положень суд дійшов висновку про направлення справи № 910/5303/25 за позовом ПрАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ «ТД «Бондарев» про стягнення 177 408, 72 гривень за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Передати справу № 910/5303/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев» про стягнення 177 408, 72 гривень за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, буд. 44-В, м. Київ, 01054).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко