вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" червня 2025 р. Справа № 911/591/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Газпром»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал»
3) Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед»
про стягнення 46 680 616, 74 гривень
установив:
14.02.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» до Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародна Компанія товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про стягнення 46 680 616,74 гривень, що еквівалентно 1 276 521,84 доларів США (станом на дату ухвалення рішення від 07.06.2023 у справі №911/2396/22) за шкоду, заподіяну майну, відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2023 у справі №911/2396/22 солідарно з російської федерації, та Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед».
Заявлені вимоги обґрунтовано наявністю солідарного обов'язку у відповідачів, з огляду на доктрину alter ego, відшкодувати завдану майнову шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок військової агресії російської федерації.
Господарський суд Київської області ухвалою від 20.02.2025 у справі №911/591//25 залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РІК-96» без руху та постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
28.02.2025 до Господарського суду Київської області з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю “РІК-96» подано клопотання щодо усунення недоліків.
Господарський суд Київської області ухвалою від 10.03.2025 у справі №911/591/25 постановив прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РІК-96» до розгляду, відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 14.04.2025.
Господарський суд Київської області ухвалою 14.04.2025 у справі №911/591/25, зокрема, відклав підготовче засідання на 02.06.2025.
30.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання від позивача про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 02.06.2025 представники учасників справи не з'явилися.
Приписами ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, під час розгляду вказаної справи суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІК-96" без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до Господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 гривень.
Приписами п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та / або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та / або нерухоме майно.
Так, позивач у позовній заяві, посилаючись на п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що він звільнений від сплати судового збору.
В розрізі викладених обставин позивач зауважує, що п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає застосуванню у цій справі, оскільки виконуються обидві умови, передбачені цією нормою, а саме:
- позов пред'явлено до відповідачів юридичних осіб, які є пов'язаними з російською федерацією та які діють як «alter ego» держави-агресора, тобто фактично виконують функції, пов'язані з реалізацією інтересів російської федерації;
- предметом позову є відшкодування шкоди, завданої у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.
Аналізуючи приписи п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд висновує, що вказана норма не містить положень про розповсюдження встановленої нею пільги на позивачів у будь-яких справах про стягнення збитків (майнової шкоди), які виникли у зв'язку зі збройною агресією, збройним конфліктом російської федерації.
Натомість вказана норма містить чіткий припис щодо меж її застосування: «у справах за позовами до держави-агресора російської федерації» і не розповсюджується на справи за позовами до будь-яких господарюючих суб'єктів (в тому числі пов'язаних з державою-агресором як з бенефіціарним власником або в контексті доктрини «alter ego»).
Отже, звільняються від сплати судового збору у категорії справ про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту російської федерації позивачі лише за позовами безпосередньо до держави-агресора російської федерації.
В розрізі зробленого висновку, суд звертає увагу позивача на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 17.04.2025 у справі №905/1640/24, постановленій за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2025 про повернення позовної заяви, в якій Верховний Суд зазначив, що господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки цією нормою від сплати судового збору звільняються лише позивачі за позовами до держави-агресора, норма містить пряму вказівку до застосовування і не має розповсюдження на справи за позовами до господарюючих суб'єктів (пов'язаних чи не пов'язаних з державою-агресором, як і таких, що замінюють або доповнюють останню), проте позивач у якості відповідачів визначив господарюючих суб'єктів, а не саму державу-агресора, що не свідчить про наявність підстави для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, оскільки приписи вказаної норми таких умов не передбачають.
Ураховуючи те, що приписами п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються лише позивачі за позовами безпосередньо до держави-агресора та те, що приписи вказаної норми не розповсюджуються на справи за позовами до господарюючих суб'єктів в тому числі пов'язаних чи не пов'язаних з державою-агресором, як і таких, що замінюють або доповнюють останню, суд висновує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІК-96" має сплатити судовий збір у розмірі 1 059 800, 00 гривень за подання позовної заяви про солідарне стягнення 46 680 616, 74 гривень збитків.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема, щодо сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - п'ять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 164, 176, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» без руху.
2 . Виявлені недоліки усунути протягом п'яти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 1 059 800, 00 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема