ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2025Справа № 910/14326/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус 1»
про стягнення 21 235,80 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус 1» (далі - відповідач) про стягнення 21 235,80 грн, з яких: 13 778,07 грн основного боргу, 6 184,06 грн інфляційного збільшення та 3% річних у розмірі 1 273,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором № 24000-24006 про встановлення, технічне та сервісне обслуговування виробничого(их) телефонного(их) номера(ів) від 13.09.2000 в частині повної та своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованості, на яку були нараховані інфляційне збільшення та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання суду письмової заяви, в якій зазначити відомості, передбачені частиною третьою ст. 162 Господарського процесуального кодексу України. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з долученням відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу; повідомлено сторін, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач в свою чергу має право подати заперечення на відповідь на відзив позивача; всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 09.01.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
24.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем заперечується направлення йому рахунків за допомогою програми М.E.Doc, оскільки виставлення рахунків за телекомунікаційні послуги за допомогою програми М.E.Doc Договором не передбачене, а отже позивачем не надано належних доказів наявності заборгованості та не надано відповідних доказів своєчасного направлення рахунків за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, а також отримання відповідачем рахунків в порядку передбаченому Договором.
Відповідач зазначав, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21, роздруківки (printscreen сторінок програм ПрАТ «Фарлеп-Інвест»), які було додано позивачем до позовної заяви, не можуть вважатися доказами, оскільки не містять електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника документа і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Також відповідач зазначав, що рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2020 по 31.07.2021 (в тому числі, рахунок-акт № 1120119015 за період з 01.11.2020 по 30.11.2020 згідно з договором № 24000, дата: 30.11.2020, наявний в матеріалах справи) містять застереження, що у випадку відсутності оплати рахунку надання послуг призупиняється, проте, згідно даних позивача, нарахування оплати за надання телекомунікаційних послуг продовжувалося, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача, а саме: нарахування ним в односторонньому порядку оплати за відсутні телекомунікаційні послуги за періоди після припинення надання телекомунікаційних послуг.
Крім того, відповідно до акту звірки між позивачем та відповідачем, сформованим за період з 01.01.2021 до 01.06.2024, за даними системи бухгалтерського обліку відповідача, у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем.
Таким чином, оскільки відповідач не отримував рахунки від позивача за телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2020 по 31.07.2021 та позивачем не надано належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, доказів своєчасного направлення та отримання відповідачем рахунків за місцезнаходженням відповідача на умовах визначених Договором, а також враховуючи відсутність боргу в системі бухгалтерського обліку відповідача перед позивачем, на думку відповідача, зазначені обставини роблять неможливим визнання відповідачем основної суми боргу та похідних від неї вимог інфляційного збільшення та 3% річних.
06.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що послуга відповідачу надавалася з моменту укладання договору, що підтверджується оплатою попередніх періодів, та враховуючи відсутність заяви відповідача про розірвання договору або про припинення/зупинення договірних відносин, абонентська плата нараховувалася відповідно до абз. 5 ст. 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, а п. 6.3. Договору зазначений обов'язок відповідача сплачувати вартість послуг. Також, враховуючи п. 72 Правил, наявність чи відсутність доказів направлення та отримання рахунків-актів не підтверджують факт не надання послуги позивачем, а відсутність зі сторони відповідача зауважень або заперечень щодо нарахувань за наданні послуги, які містилися в пред'явленій претензії, що направлялася відповідачу в рамках досудового вирішення спору, підтверджують факт обізнаності та мовчазної згоди з нарахуваннями за наданні електронні послуги.
Крім того, наявність застереження в рахунках-актах про припинення послуги у разі відсутності оплати не підтверджує припинення надання послуги позивачем і є правом позивача, а не обов'язком, тому зі сторони позивача не було порушень договірних відносин та ні яким чином не підтверджує недобросовісну поведінку позивача. А відсутності будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем за даними системи бухгалтерського обліку відповідача, не підтверджує відсутність заборгованості за наданні телекомунікаційні послуги, а припускає вірогідність помилки відповідача при здійсненні бухгалтерського обліку.
Позивач зазначав, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням продавця у розумінні приписів Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє сторону від обов'язку виконати умови договору (оплатити товар чи надані послуги).
Також позивач зазначав, що помилковою є думка відповідача стосовно того, що «не можуть вважатися доказами надані роздруківки (printscreen), оскільки не містять електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа», тому що відповідачу направлялися рахунки-акти за спірний період за допомогою програми М.E.Doc, які підписані електронним підписом провідного менеджера з управління ОСОБА_1: «ЕП ОСОБА_1», які відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
На думку позивача, правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду, які наводить відповідач в якості своєї правової позиції, не відповідає обставинам, які виникли по цій справі та наведена у відзиві відповідачем помилково, оскільки у вказаних постановах заначено, що стороною надано суду лише скріншоти електронних листів з зображенням надісланих файлів. При цьому судами встановлено відсутність будь-яких доказів того, що копії договору та видаткової накладної, електронні листи, скріншоти яких наявні в матеріалах справи, створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13.09.2000 між Київським філіалом спільного українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «Оптіма Телеком» (далі - Підприємство, код за ЄДРПОУ 21653930) та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Білла Україна» (далі - Абонент, код за ЄДРПОУ 25288083) був укладений Договір № 24000-24006 про встановлення, технічне та сервісне обслуговування виробничого(их) телефонного(их) номера(ів) (далі - Договір про надання телекомунікаційних послуг).
Відповідно до п. 1.2. Статуту, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ПрАТ «Фарлеп-Інвест», останнє набуло всіх прав та обов'язків правонаступника в результаті реорганізації шляхом приєднання ТОВ «Оптіма Телеком» (код за ЄДРПОУ 21653930).
Однією з основних предметом діяльності ПрАТ «Фарлеп-Інвест» є надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом/без права технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного, міжміського (пп. 23 п. 2.2. Статуту).
Таким чином до ПрАТ «Фарлеп-Інвест» перейшли всі права та обов'язки за Договором № 24000-24006 про встановлення, технічне та сервісне обслуговування виробничого(их) телефонного(их) номера(ів) від 13.09.2000.
За рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 15.02.2007 № 594, ПрАТ «Фарлеп-Інвест» включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 697.
01.12.2021 було змінено назву Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла Україна» на Підприємство з 100 іноземними інвестиціями «Новус Плюс», 09.12.2021 - на Підприємство з іноземними інвестиціями «Новус Плюс» та в подальшому 22.12.2023 змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус 1».
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання телекомунікаційних послуг, Абонент доручає, а Підприємство приймає на себе обов'язки виконання робіт з встановлення Абоненту виробничого(их) телефонного(их) номера(ів), а також технічному та сервісному обслуговуванню у приміщенні за адресою: пр. Маяковського, будинок 85.
Згідно з п. 6.1. Договору про надання телекомунікаційних послуг, за використання лінії зв'язку технічного обслуговування телефонного(их) номера(ів) Підприємство встановлює щомісячну абонентську плату.
Конкретні тарифи оплати міжнародних та міжміських переговорів, а також послуг телефонного зв'язку встановлюється Підприємством не вище граничних тарифів Міністерства зв'язку України та можуть змінюватись внаслідок введення нових граничних тарифів або економічної ситуації. Відомості про такі зміни Абонент може отримувати в реєстраційних пунктах Підприємства (п. 6.2. Договору про надання телекомунікаційних послуг).
Відповідно до п. 6.3. Договору про надання телекомунікаційних послуг, Абонент здійснює безготівкову оплату (п. 6.1, п. 6.2) на розрахунковий рахунок Підприємства по оплаті послуг зв'язку (п. 10). Рахунки за попередній місяць виставляються Абоненту Підприємством не пізніше 15 числа поточного місяця.
Пунктом 7.9. Договору про надання телекомунікаційних послуг передбачено, що Абонент приймає на себе зобов'язання своєчасно (п. 6.3 даного Договору) вносити абонентську плату, плату за міжнародні та міжміські переговори, а також оплачувати інші послуги телефонного зв'язку згідно виставленим Підприємством рахункам.
Абонент має право тимчасово відмовитись від користування телефоном (ами), повідомивши про це Підприємство та погасив можливу існуючу заборгованість перед Підприємством. При цьому, абонентська плата стягується в звичайному порядку, а телефонний(і) номер(а) зберігає(ю)ться за Абонентом (п. 7.15. Договору про надання телекомунікаційних послуг).
Згідно з п. 9.1. Договору про надання телекомунікаційних послуг, даний Договір безстроковий та може бути розірваний за ініціативою Підприємства або Абоненту у випадках, передбачених діючим законодавством України і даним Договором.
Питання не врегулюванні даним Договором, вирішуються у встановленому порядку, передбаченому діючим законодавством України за місцем знаходження Підприємства (п. 9.2. Договору про надання телекомунікаційних послуг).
Умовами п. 9.6. Договору про надання телекомунікаційних послуг передбачено, що у випадку реорганізації однієї зі сторін даного договору зберігають чинність для правонаступників.
Заява відповідача про розірвання договору або про припинення/зупинення договірних відносин в спірний період в матеріалах справи відсутня.
Як зазначає позивач, відповідно умов Договору про надання телекомунікаційних послуг відповідачу надавалися послуги телефонного зв'язку з підключенням 11 телефонних номерів, з яких: за 8 телефонних номерів відповідач сплачував за тарифним планом «Телефонна лінія ЮЛ» та за 3 телефонні номери відповідач сплачував за тарифним планом «Безномерна телефонна лінія».
Щомісячний розмір абонентної плати за тарифним планом «Телефонна лінія ЮЛ» за період з 01.06.2020 по 28.02.2021 складав 129,167 грн без ПДВ (155,00 грн з ПДВ) на підставі п. 27 Додатку 1 до наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 21.05.2020 № 32/04-03 «Про заміну окремих тарифних планів послуги телефонії» та за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 складав розмірі 145,8292 грн без ПДВ (175,00 грн з ПДВ) на підставі п. 27 Додатку 1 до наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 01.02.2021 № 10/04-03 «Про заміну окремих тарифних планів послуги телефонії».
Щомісячний розмір абонентної плати за тарифним планом «Безномерна телефонна лінія» за період з 01.06.2020 по 28.02.2021 складав 95,833 грн без ПДВ (115,00 грн з ПДВ) на підставі п. 26 Додатку 1 до наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 21.05.2020 № 32/04-03 «Про заміну окремих тарифних планів послуги телефонії» та за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 складав 112,500 грн без ПДВ (135,00 грн з ПДВ) на підставі п. 26 Додатку 1 до наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 01.02.2021 № 10/04-03 «Про заміну окремих тарифних планів послуги телефонії».
На виконання умов Договору про надання телекомунікаційних послуг, ПрАТ «Фарлеп-Інвест» було виставлено рахунки-акти на загальну суму 18 485,25 грн з ПДВ, а саме: № 1120119015 від 30.11.2020 за листопад 2020 року (період 01.11.2020-30.11.2020) на суму 1 812,342 грн без ПДВ (2 174,81 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.12.2020, № 1220119015 від 31.12.2020 за грудень 2020 року (період 01.12.2020-31.12.2020) на суму 1 813,343 грн без ПДВ (2 176,01 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.01.2021, № 0121119015 від 31.01.2021 за січень 2021 року (період 01.01.2021-31.01.2021) на суму 1 809,513 грн без ПДВ (2 171,41 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.02.2021, № 0221119015 від 28.02.2021 за лютий 2021 року (період 01.02.2021-28.02.2021) на суму 1 807,055 грн без ПДВ (2 168,47 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.03.2021, № 0321119015 від 31.03.2021 за березень 2021 року (період 01.03.2021-31.03.2021) на суму 1 987,127 грн без ПДВ (2 384,55 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.04.2021, № 0421119015 від 30.04.2021 за квітень 2021 року (період 01.04.2021-30.04.2021) на суму 1 985,001 грн без ПДВ (2 382,00 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.05.2021, № 0521119015 від 31.05.2021 за травень 2021 року (період 01.05.2021-31.05.2021) на суму 1 983,746 грн без ПДВ (2 380,50 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.06.2021, № 0621119015 від 30.06.2021 за червень 2021 року (період 01.06.2021-30.06.2021) на суму 1 978,862 грн без ПДВ (2 374,63 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.07.2021, № 0721119015 від 31.07.2021 за липень 2021 року (період 01.07.2021-31.07.2021) на суму 227,395 грн без ПДВ (272,87 грн з ПДВ) зі строком оплати 20.08.2021.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, у вказаних рахунках-актах та додатках до рахунків зазначені нарахування за номером телефону 380445311297, які складається з абонентської плати та додаткового сервісу АТС, нарахування по яким деталізовані окремим рядком в додатках до рахунків), проте, оскільки у позивача відсутні документи підтверджуючи затвердження розміру тарифу додаткового сервісу АТС у загальному розмірі грн 4 707,18 з ПДВ, а саме: за листопад 2020 року у розмірі 491,509 грн без ПДВ (589,81 грн з ПДВ), за грудень 2020 року у розмірі 492,509 грн без ПДВ (591,01 грн з ПДВ), за січень 2021 року у розмірі 488,679 грн без ПДВ (586,41 грн з ПДВ), за лютий 2021 року у розмірі 486,222 грн без ПДВ (583,47 грн з ПДВ), за березень 2021 року у розмірі 482,993 грн без ПДВ (579,59 грн з ПДВ), за квітень 2021 року у розмірі 480,867 грн без ПДВ (577,04 грн з ПДВ), за травень 2021 року у розмірі 479,612 грн без ПДВ (575,53 грн з ПДВ), за червень 2021 року у розмірі 474,728 грн без ПДВ (569,67 грн з ПДВ), за липень 2021 року у розмірі 45,540 грн без ПДВ (54,65 грн з ПДВ), тому зазначені нарахування не є предметом позову та не враховані при розрахунку боргу, який позивач просить стягнути з відповідача.
Таким чином, сума нарахувань за період з 01.11.2020 по 31.07.2021 становить загальний розмір 13 778,07 грн з ПДВ, а саме за рахунками-актами: № 1120119015 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 1 585,00 грн (2 174,81 грн - 589,81 грн), № 1220119015 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 1 585,00 грн (2 176,01 грн - 591,01 грн), № 0121119015 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 1 585,00 грн (2 171,41 грн - 586,41 грн), № 0221119015 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 1 585,00 грн ((2 168,47 грн - 583,47 грн), № 0321119015 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 1 804,96 грн (2 384,55 грн - 579,59 грн), № 0421119015 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 1 804,96 грн (2 382,00 грн - 577,04 грн), № 0521119015 від 31.05.2021 за травень 2021 року на суму 1 804,97 грн (2 380,50 грн - 575,53 грн), № 0621119015 від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 1 804,96 грн (2 374,63 грн - 569,67 грн), № 0721119015 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 218,22 грн (272,87 грн - 54,65 грн).
Вказані рахунки-акти направлялись відповідачу за допомогою програми М.Е.Doc, в підтвердження чого були надані роздруківки (printscreen) сторінок програми ПрАТ «Фарлеп-Інвест» із зображенням реєстру відправлених документів та рахунків-актів за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 та відміткою «Документ доставлено контрагенту».
Позивачем у позовній заяві зазначено, що роздруківки (printscreen) сторінок програми М.Е.Doc надалі лише за 2021 рік, оскільки данні вказаної програми за 2020 рік по всім абонентам видаленні з сервера ПрАТ «Фарлеп-Інвест» за строком зберігання. Однак в рахунку-акту № 0121119015 від 31.01.2021 зазначена заборгованість за попередній період (листопад-грудень 2020 рік).
Також, на сайті www.vega.ua у вкладці «Особистий кабінет» у кожного Абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість.
Проте, в порушення зобов'язань, передбачених Договором про надання телекомунікаційних послуг, відповідачем не були сплачені вищезазначені рахунки за отримані телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 13 778,07 грн з ПДВ.
09.04.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.04.2024 № 24/01-09/03 про сплату існуючої заборгованості у загальному розмірі 18 485,25 грн з ПДВ, у тому числі заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 13 778,07 грн з ПДВ, протягом 7 календарних днів з дати отримання цієї претензії.
Вказана претензія з копіями зазначених рахунків-актів, акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 та договорів були надіслані ТОВ «Новус 1» за адресою: 04208, місто Київ, пр. Правди (з 22.05.2024 змінено на пр. Європейського Союзу), буд. 47), на підтвердження чого були надані копії опису вкладення у цінний лист № 0503835768491, списку « 02.04.2024» згрупованих відправлень Укрпошта (ф. 103) та фіскального чеку від 09.04.2024.
Оскільки претензія позивача, як вбачається з матеріалів справи, була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги за спірний період відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свої прав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Спірні правовідносини стороні виникли на підставі Договору № 24000-24006 про встановлення, технічне та сервісне обслуговування виробничого(их) телефонного(их) номера(ів) від 13.09.2000 (Договір про надання телекомунікаційних послуг), який є діючим, що не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг; оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Статтею 2 Закону України «Про електронні комунікації» № 1089-IХ від 16.12.2020 передбачено, що 1) абонент - кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг; 2) абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання; 42) кінцевий користувач послуг - користувач послуг, який не надає електронних комунікаційних послуг; 70) оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг;
В силу вимог частин першої та другої ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Частиною третьою ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.
Частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першої ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 5 та п. 6 частини першої ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра (частина друга ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації»).
Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (далі - оператори, провайдери) та споживачами послуг (далі - споживачі) регулюються Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила № 295).
Згідно з п. 58 Правил № 295 (в редакції, чинній на період виникнення спірних правовідносин), тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України «Про телекомунікації» підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний). Інформація про вартість послуги, яка оприлюднюється, повинна включати в себе відомості про податок на додану вартість та інші обов'язкові збори (платежі) відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 72 Правил № 295, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.
У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.
Аналогічні умови викладені у п. 5.4. Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест», затверджених наказами ПрАТ «Фарлеп-Інвест», котрі є в загальному доступі у мережі Інтернет.
Відповідно до п. 6.3. Договору про надання телекомунікаційних послуг, Абонент здійснює безготівкову оплату (п. 6.1, п. 6.2) на розрахунковий рахунок Підприємства по оплаті послуг зв'язку (п. 10). Рахунки за попередній місяць виставляються Абоненту Підприємством не пізніше 15 числа поточного місяця.
Абонент приймає на себе зобов'язання своєчасно (п. 6.3 даного Договору) вносити абонентську плату, плату за міжнародні та міжміські переговори, а також оплачувати інші послуги телефонного зв'язку згідно виставленим Підприємством рахункам (п. 7.9. Договору про надання телекомунікаційних послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання телекомунікаційних послуг, з урахуванням встановленого наказами ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 21.05.2020 № 32/04-03 та від 01.02.2021 № 10/04-03 «Про заміну окремих тарифних планів послуги телефонії», щомісячного розміру абонентної плати за тарифними планами, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-акти для оплати за отримані останнім за період листопад 2020 року - липень 2021 року послуги телефонного зв'язку 11 телефонних номерів (8 телефонних номерів за тарифним планом «Телефонна лінія ЮЛ» та 3 телефонні номери за тарифним планом «Безномерна телефонна лінія») на загальну суму 18 485,25 грн з ПДВ, які направлялись відповідачу за допомогою програми М.Е.Doc, в підтвердження чого були надані роздруківки (printscreen) сторінок програми ПрАТ «Фарлеп-Інвест» із зображенням реєстру відправлених документів та рахунків-актів за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 та відміткою «Документ доставлено контрагенту».
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на ненадання позивачем належних доказів своєчасного направлення та отримання ним рахунків за період з 01.11.2020 по 31.07.2021 за місцезнаходженням відповідача на умовах визначених Договором, оскільки виставлення рахунків за телекомунікаційні послуги за допомогою програми М.E.Doc Договором не передбачено, а роздруківки (printscreen сторінок програм ПрАТ «Фарлеп-Інвест»), не можуть вважатися доказами, оскільки не містять електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Між тим, умовами Договору про надання телекомунікаційних послуг не передбачений жодний порядок виставлення та направлення рахунків відповідачу.
Проте, п. 72 Правил № 295 передбачено, що розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.
Оператор, провайдер здійснює розрахунки за всі надані послуги з кожним абонентом окремо (у тому числі з використанням особового рахунка абонента, на якому ведеться облік нарахованих та сплачених коштів) (п. 69 Правил № 295).
У розділі «Абонентам/Документи» https://vega.ua/document опубліковані редакції Умов та порядок надання електронних комунікаційних послуг ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (далі - Умови), які діяли та діють на теперішній час.
Згідно п. 12.2. Умов, у разі виникнення питань щодо надання ПрАТ «Фарлеп-Інвест» послуг Абонент може звернутися: за коротким номером телефону 177 з телефонних ліній ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (цілодобово, дзвінки безкоштовні); за контактним номером, що вказаний на сайті ПрАТ «Фарлеп-Інвест» - www.vega.ua; шляхом направлення ПрАТ «Фарлеп-Інвест» пропозицій та скарг на поштову адресу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» service@vegatele.com.
Відповідно до п. 13.7. Умов, абонент має змогу користуватися опцією «Особистого кабінету» для самостійного керування послугами, які йому надаються ПрАТ «Фарлеп-Інвест», а також отримувати інформацію щодо стану рахунку та необхідних для сплати сум. Детальна інформація щодо користування опцією «Особистого кабінету» розміщена на сайті ПрАТ «Фарлеп-Інвест» - www.vega.ua.
Пунктом 5.6. Умов, ПрАТ «Фарлеп-Інвест» за кожний розрахунковий період безоплатно надсилає Абоненту рахунок на оплату Послуг (в електронному вигляді на електронну адресу Абонента, шляхом розміщення в Особистому кабінеті) або в інший спосіб, погоджений сторонами в Договорі.
Згідно п. 5.7. Умов, у разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка Абонент може звернутися до ПрАТ «Фарлеп-Інвест» для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок, або самостійно (тільки для фізичних осіб) сформувати рахунок за телекомунікаційні послуги у відповідному розділі на офіційному веб-сайті ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (www.vega.ua).
Тобто відповідач мав декілька способів отримання рахунків: інформацію щодо розміру оплати Абонент може отримати на підставі рахунку Оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, звернення до Оператора по засобам телефонного зв'язку, тощо).
Через орган ДФС України за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», що призначене для електронного документообігу з контролюючими органами України, зокрема для подачі електронної звітності і реєстрації податкових накладних в електронному вигляді, для електронного документообігу між контрагентами чи партнерами, обміном податковими накладними, рахунками, актами, договорами та іншими юридично значущими документами.
У програмі M.E.Doc передбачено можливість роботи з первинними документами такими як договори, рахунки, акти, видаткові накладні тощо. Контрагент отримає первинний документ. При відхиленні документу контрагенту буде відправлено повідомлення про відмову, в якому можна вказати причину відмови документа.
До позовної заяви були додані роздруківки (printscreen сторінок програм ПрАТ «Фарлеп-Інвест») з програми М.E.Doc Договором про виставлення та доставлення відповідачу копії рахунків-актів № 0121119015 від 31.01.2021 (який містить зазначення про суми попередніх періодів, зокрема листопад-грудень 2020 року), № 0221119015 від 28.02.2021, № 0321119015 від 31.03.2021, № 0421119015 від 30.04.2021, № 0521119015 від 31.05.2021, № 0621119015 від 30.06.2021, № 0721119015 від 31.07.2021 з електронним підписом провідного менеджера з управління проектами ОСОБА_1: «ЕП ОСОБА_1», які відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Слід зазначити, що постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21, на які посилаєтеся відповідач, не є релевантні при розгляді даної справи, оскільки містять висновки судів щодо роздруківок (скріншотів) електронного листування (переписки) без електронного цифрового підпису, тоді як з відомостей з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді «M.E.Doc» можливо ідентифікувати номер документа, зміст, дату, та ЕП.
Крім того, рахунки-акти за спірний період направлялись ТОВ «Новус 1» разом з претензією від 02.04.2024 № 24/01-09/03 за адресою: 04208, місто Київ, пр. Правди (з 22.05.2024 змінено на пр. Європейського Союзу), буд. 47), на підтвердження чого були надані копії опису вкладення у цінний лист № 0503835768491, списку « 02.04.2024» згрупованих відправлень Укрпошта (ф. 103) та фіскального чеку від 09.04.2024.
При цьому, п. 5.7. Умов передбачено, що неотримання рахунка не звільняє Абонента від зобов'язань щодо оплати послуг.
Згідно з пп. 6 п. 36 Правил № 295, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Також, судом враховано, що з січня 2020 року позивачем виставлялись рахунки на оплату телекомунікаційних послуг, які оплачувались відповідачем до листопада 2020 року, що відображено в наданому позивачем Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, та відповідачем не заперечується.
Доказів звернення відповідача із заявою про припинення отримання надання позивачем телекомунікаційних послуг в спірний період або дій для розірвання Договору у зв'язку із відсутністю потреби в користуванні послугами позивача в матеріали справи надано не було.
Між тим, як зазанчалось, згідно п. 72 Правил № 295, плата за отримані абонентом послуги вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.
Таким чином, враховуючи положення п. 72 Правил № 295 та умови п. 7.9. Договору про надання телекомунікаційних послуг, відповідач зобов'язаний був своєчасно вносити абонентську плату не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Проте, докази оплати відповідачем телекомунікаційних послуг наданих ПрАТ «Фарлеп-інвест» протягом періоду з листопада 2020 року до липня 2021 року у розмірі 13 778,07 грн з ПДВ в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи надання телекомунікаційних послуг відповідачу з моменту укладання договору, що підтверджується оплатою попередніх періодів; відсутність заяви відповідача про розірвання договору або про припинення/зупинення договірних відносин у спірний період; можливість ознайомлення із рахунком на оплату в Особистому кабінеті та звернення останнього до позивача за отриманням інформації щодо стану рахунку та необхідних для сплати сум; а також направлення вказаних рахунків за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» та на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, разом з претензією; не звільнення абонента від зобов'язань щодо оплати послуг у разі неотримання рахунка, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем у період з 01.11.2020 по 31.07.2021 телекомунікаційних послуг, що відповідачем не спростовано, а відтак позовна вимога про стягнення 13 778,07 грн основного боргу є обґрунтована, документально підтверджена та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6 184,06 грн інфляційного збільшення та 3% річних у розмірі 1 273,67 грн, розрахованих щомісячно на суми заборгованості з 01.01.2021 по 31.01.2021, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати телекомунікаційних послуг, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 30.01.2019 у справі № 922/175/18.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони розраховані не вірно, оскільки позивачем не враховано положення частини п'ятої ст. 254 ЦК України відносно останнього дня строку, що припадає на вихідний, та помилково нарахування за липень 2021 року здійснені на суму 1 804,96 грн, тоді як згідно рахунку-акту № 0721119015 від 31.07.2021 за липень 2021 року загальна абонентна плата за телекомунікаційні послуги становить 218,22 грн (272,87 грн - 54,65 грн), у зв'язку з чим судом, здійснено власні розрахунки, з урахуванням суми розрахунку за червень 2021 року заявленого позивачем у розмірі 1 804,04 грн, згідно з якими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 118,84 грн та в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 401,91 грн.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, у позовній заяві, було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи складається із сплаченого судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, що становить - 3 028,00 грн. Інших витрат позивач не очікує понести (на виконання п. 9 ст. 162 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус 1» (04208, місто Київ, пр. Європейського Союзу, будинок 47; ідентифікаційний код 25288083) на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, міста Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 3; ідентифікаційний код 19199961) 20 298 (двадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн 82 коп., з яких: 13 778 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 07 коп. основного боргу, 5 401 (п'ять тисяч чотириста одна) грн 91 коп. інфляційного збільшення та 3% річних у розмірі 1 118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн 84 коп., а також судовий збір у розмірі 2 894 (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн 40 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 03.06.2025.
Суддя М.Є. Літвінова