Рішення від 05.06.2025 по справі 910/1969/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2025Справа № 910/1969/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМ»

третя особа Акціонерне товариство «ОТП Банк»

про стягнення 320036,16 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМ» третя особа Акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення 320036,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань за укладеним між ТОВ «СТІМ» та АТ «ОТП Банк» Кредитним договором №1449500/2017(OV-W), внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість. АТ «ОТП Банк» за Договором №16/11/23 від 16.11.2023 відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за Кредитним Договором. На підставі викладеного, позивач просить суд стягну з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 255000 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 65036,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.02.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення ТОВ «СТІМ» у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 26.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.02.2017 між АТ «ОТП Банк» (далі - Банк) та ТОВ «СТІМ» (далі - Клієнт) укладено Договір №400/000328/17 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання банківських послуг.

Також, 22.07.2017 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «СТІМ» укладено Додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» до Договору №400/000328/17 від 16.02.2017

Договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 400/000328/17 від 16.02.2017 та Додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» від 22.02.2017 до Договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг №400/000328/17 від 16.02.2017 року складають єдиний Кредитний договір №1449500/2017(OV-W).

Відповідно до п.1.1. Додаткового договору, Банк надає Клієнту банківський кредит Овердрафт у валюті UAH, що є Банківською послугою, а Клієнт отримує його та зобов'язується повертати використану суму Овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим Овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначені цим Договором та Правилами надання та користування банківською послугою овердрафт «Гостинний» (надалі - Правила).

Банківська послуга надається у розмірі Ліміту Банківської послуги, та який визначений у Правилах. На момент укладення цього Договору Доступний Ліміт Банківської послуги становить UAH 50000,00.

За користування Банківською послугою, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі Стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього Договору Стандартний розмір процентної ставки становить 25 % річних. Клієнт також сплачує Банку комісійну винагороду, порядок нарахування та строк оплати якої визначається Тарифами Банку. Банківський рахунок, що використовується для надання Банківської послуги: 26003455035458. (п.1.2. Додаткового договору)

Згідно з п.1.3. Додаткового договору, Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Правилами, що розміщені на Інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua), погоджується з ними та зобов'язується належно та неухильно виконувати свої обов'язки, визначені ними. Правила є невід'ємною частиною Договору та не підлягають додатковому підписанню Сторонами.

Пунктом п. 2.1. Додаткового договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом Строку дії Ліміту Банківської послуги, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором

Відповідно до п.2.3. Додаткового договору, Банк має право відступити повністю чи частково свої права вимоги за Договором третій особі. Підписанням цього Договору Клієнт надає свою згоду на таке відступлення права вимоги за Договором третій особі,

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав 30.06.2022 відповідачу кредит у сумі 255000 грн на підставі Кредитного договору згідно меморіального ордеру №40800583 від 30.06.2022.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 255000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 65036,16 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку з Банку.

16.11.2023 між АТ «ОТП Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення права вимоги №16/11/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов'язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в реєстрі вимог (згідно додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов'язків та зобов'язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом Право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору. (п.2.1. Договору відступлення)

З цього договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. (п.2.4. Договору відступлення)

Пунктом 2.5. Договору відступлення, сторони визначили, що право вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов'язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку визначених в п. 3 цього договору.

Згідно з п. 2.7. Договору відступлення, передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі Реєстру вимог. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.

Пунктом 3.2. договору визначено, що новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1. цього договору, до 14 години дня в день підписання Акту прийому-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора.

16.11.2023 позивач сплатив на користь АТ «ОТП Банк» вартість відступлення права вимоги за Кредитними договорами, у розмірі 423260,64 грн в т.ч. за Кредитним договором №1449500/2017(OV-W).

16.11.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складено акт прийому-передачі Реєстру вимог, відповідно до якого новий кредитор у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати первісному кредитору вартості права вимоги, у сумі, у строки та за реквізитам, визначеними у Договору. Первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимог, визначені у Реєстрі вимог, зокрема, за Кредитним договором №1449500/2017(OV-W).

Вказане також підтверджується листом АТ «ОТП Банк» №73-5-2/1212 від 25.07.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою №1449500/2017(OV-W) від 19.02.2024 про сплату заборгованості за Кредитним договором .

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів на спростування вищевказаних обставин та доводів позивача, зокрема, щодо існування у відповідача заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідачем не надано суду.

Так, оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, з урахуванням обставин щодо відступлення банком позивачу права вимоги, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 255000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 65036,16 грн

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 з Додатковою угодою №36056697 від 01.01.2025, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.01.2025 на суму 20000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої (правової) допомоги.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги розмір заявлених позовних вимог, об'єм та вид роботи проведеної адвокатом, а також враховуючи повне задоволення заявлених позовних вимог та відсутність заперечень відповідача, суд зазначає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 20000 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМ» (02000, Україна, місто Київ, вулиця Братиславська, будинок, 52; ідентифікаційний код 36056697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; ідентифікаційний код 42649746) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 255000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) грн, заборгованість за відсотками у розмірі 65036 (шістдесят п'ять тисяч тридцять шість) грн 16 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) грн 43 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 05.06.2025.

Суддя Я.В. Маринченко

Попередній документ
127946837
Наступний документ
127946839
Інформація про рішення:
№ рішення: 127946838
№ справи: 910/1969/25
Дата рішення: 05.06.2025
Дата публікації: 09.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.06.2025)
Дата надходження: 18.02.2025
Предмет позову: стягнення 320 036,16 грн.