пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 червня 2025 року Справа № 903/5/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши у судовому засіданні матеріали скарги Фермерського господарства “Демікс» на дії Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
за позовом: Фермерського господарства “Демікс»
до відповідача: Литовезької сільської ради
про визнання недійсним та скасування рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою,
В засіданні приймали участь:
від позивача: Демковський В.А., Яблокова Л.О.
від відповідача: Бакун О.С.
від ДВС: н/з
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.01.2025 у справі № 903/5/25 відмовлено в задоволенні заяви Фермерського господарства "Демікс" про забезпечення позову.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.01.2025 у справі №903/5/25 скасовано. Заяву Фермерського господарства "Демікс" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову. До набрання законної сили судовим рішенням у справі № 903/5/25 зупинено дію рішення від 12.12.2024 восьмого скликання Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області за № 50/14 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарствах" в частині: Включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на торги окремими лотами, земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, 01.02 для ведення фермерського господарства площею 9,7219 га кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 розташованої за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області. В задоволенні решти вимог заяви Фермерського господарства "Демікс" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справа №903/5/25 розподілена судді Бідюк С.В.
Ухвалою суду від 16.04.2025 прийнято справу №903/5/25 до провадження.
22.05.2025 на адресу суду надійшла скарга (сформована 21.05.2025) ФГ “Демікс» на дії Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якої просить:
- поновити строк для подання скарги;
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 77400479 від 29.04.2025 року, винесену Начальником Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петренка Романа Юрійовича;
- зобов'язати начальника Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петренка Романа Юрійовича поновити виконавчого провадження № 77400479.
Ухвалою суду від 22.05.2025 поновлено Фермерському господарству “Демікс» строк на подання скарги. Скаргу Фермерського господарства “Демікс» на дії Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 04 червня 2025 року о 15:00 год. Встановлено ДВС, відповідачу строк для подання пояснень по суті заяви до 29.05.2025.
28.05.2025 надійшли пояснення Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно яких у задоволенні скарги просить відмовити. Зазначає, що 28.04.2025 року резолютивну частину постанови №903/5/25 Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 року про вжиття заходів щодо забезпечення позову доведено до відому голові Литовезької сільської ради, про що складено відповідний акт державного виконавця. Тому згідно з приписами частини 4, статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», 29.04.2025 року дане виконавче провадження закінчено, про що винесено відповідну постанову на підставі п. 9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Державний виконавець правом участі у судовому засіданні не скористався, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
У судовому засіданні представники позивача скаргу підтримали.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні скарги.
Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
При цьому судом врахований встановлений ст. 342 ГПК України строк розгляду заяви.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
У силу статей 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Принцип обов'язковості судового рішення закріплений також у статтях 2, 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".
За вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, одним з яких є ухвала господарського суду про забезпечення позову. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина 4).
Судом встановлено, що 05.03.2025 Іваничівським відділом державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77400479 по виконанню постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 №903/5/25, якою вжито заходи забезпечення позову. Постановлено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 903/5/25 зупинити дію рішення від 12.12.2024 восьмого скликання Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області за № 50/14 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарствах" в частині: Включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на торги окремими лотами, земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, 01.02 для ведення фермерського господарства площею 9,7219 га кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 розташованої за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області.
28.04.2025 резолютивну частину постанови Північно-західного апеляційного господарського суду №903/5/25 від 25.02.2025 про вжиття заходів забезпечення позову доведено до відома голові Литовезької сільської ради, про що складено відповідний акт державного виконавця з особистим підписом голови Литовезької сільської ради.
29.04.2025 Іваничівським відділом державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закриття виконавчого провадження №77400479.
Верховний Суд неодноразово зауважував (постанови від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 та від 12.04.2023 у справі №904/1283/22, від 06.08.2024 №904/372/23 (904/3898/18)), що порядок виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій чітко визначено саме в частині 4 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи вищевикладене, закінчення державним виконавцем спірного виконавчого провадження з дотриманням вимог частини 4 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ФГ «Демікс» від 21.05.2025 про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання поновити виконавче провадження.
При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
Керуючись ст.ст. 234-235, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні скарги Фермерського господарства «Демікс» від 21.05.2025 про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання поновити виконавче провадження.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.06.2025.
Суддя С. В. Бідюк