Справа № 320/24154/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
05 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.08.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.08.2021;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.07.2021;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження розміру збільшення сумою 1 500,00 грн та виплачувати перераховану пенсію без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження розміру збільшення сумою 1500,00 грн та виплачувати пенсію без урахування максимального розміру , починаючи з 01.03.2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.08.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.08.2021.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.07.2021.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.03. 2024 пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з виплатою нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" індексації, з урахуванням уже проведених за цей період платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (про визнання протиправних дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 без обмеження сумою 1500,00 грн з 01.03.2024).
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що розмір пенсії позивача не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Також апелянт вказує, що оскільки пенсія позивача після 01 березня 2018 року переглядалась та перераховувалась на виконання рішення суду, внаслідок чого збільшення пенсії за період з березня 2018 по липень 2021 року перевищила 2000,00 грн, то щомісячна доплата відповідно до постанови КМУ № 713, після здійсненого у грудні 2022 року перерахунку пенсії, не встановлювалась.
Крім того, апелянт наголошує, що до цих правовідносин належить застосовувати норми Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року клопотання представника позивача - адвоката Хомича І.О. про поновлення провадження задоволено та поновлено вказане апеляційне провадження у цій справі.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 09.10.2012 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 640/32846/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести перерахунок і виплату (з урахуванням виплаченого) пенсії ОСОБА_1 на підставі додаткових документів, які дають право на підвищення пенсії і містяться в пенсійній справі, а саме: довідки від 16.10.2020 №222/4/164/239/587 про розмір грошового забезпечення за посадою заступника управління військової частини НОМЕР_1 , станом на 05 березня 2019 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, виходячи з 80% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року загальною сумою (з урахуванням 100% підвищення пенсії).
ГУ Пенсійного фонду України в м.Києві здійснило перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.08.2021.
Під час такого перерахунку пенсії позивача відповідачем основний розмір пенсії був зменшений з 80% до 70% грошового забезпечення.
Як зазначає позивач, його представник звернувся до відповідача з вимогою перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 80 % від грошового забезпечення.
Листом від 28.03.2024 №2600-0202-8/65406 відповідач відмовив позивачу в такому перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що при проведенні перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 % суд грошового забезпечення за посадою відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІ, в редакції закону № 1166-VІІ від 27.03.2014. Крім того, у вказаному листі зазначено, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням положень Постанови № 185 від 23.02.2024 в сумі 1500,00 грн. Також зазначено, зо відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також листом ГУ ПФУ в м. Києві від 03.05.2024 №2600-0202-8/91349 позивача повідомлено про те, що йому відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, у зв'язку з тим, що після перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання рішення суду, розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.03.2024 основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення. Індексація пенсії, зокрема, за 2024 рік становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії позивача становить 43665,28 грн, сума до сплати 23610,00 грн.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, а також щодо належної йому до виплати індексації та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково та зазначив, що обмеження відповідачем максимальним розміром пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262, є протиправним.
Також суд першої інстанції вказав, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення, з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Щодо зменшення основного розміру пенсії позивача у відсотках від грошового забезпечення, суд зазначив, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача. Тому, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80 % до 70 % від сум грошового забезпечення є протиправними.
Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 без обмеження сумою 1500,00 грн з 01.03.2024, дійшов висновку про те, що індексація пенсії позивача з 01.03.2024 проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 185 не може перевищувати 1500 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 10 Закону № 2262-XII передбачає, що призначення і виплата пенсій, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом про реформування пенсійної системи, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом внесені зміни у статтю 43 Закону шляхом викладення її в редакції Закону про реформування пенсійної системи.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону та положення частини першої статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону.
Водночас положення статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом про реформування пенсійної системи - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 01 червня 2023 року у справі №640/863/20, в якій пенсія позивачу також призначена після набрання чинності Законом № 3668-VI.
Щодо визнання судом першої інстанції протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити виплату призначеної позивачу пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.08.2021, колегія суддів зазначає наступне.
З листа відповідача від 28.03.2024 №2600-0202-8/65406 вбачається, що станом на грудень 2017 року розмір пенсії позивача за вислугу років обчислено з розрахунку 80 % сум грошового забезпечення.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.03.2024 основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення
Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії зменшено основний розмір пенсії позивача з 80 % до 70 % грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (надалі- Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ (далі - Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності з 1 травня 2014 р., до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії (2012 рік).
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ № 103.
Внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Тож, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону № 2262-ХП у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Однак Законом №2262-ХІІ та Законом №1058-ІV також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Також варто зауважити, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а стаття 13 цього Закону регулює лише порядок призначення пенсій. Відповідно зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, які б давала підстави для зменшення основного розміру пенсії позивачу, не вносилися.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80 % до 70 % від сум грошового забезпечення є протиправними, у зв'язку з чим наявні підстави зобов'язання відповідача перерахувати його пенсію з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 80 % від сум грошового забезпечення.
Щодо визнання судом першої інстанції протиправними дій та зобов'язання відповідача установити та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713) без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.07.2021, колегія суддів зазначає наступне.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову №713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу перераховано пенсію на підставі рішення суду у справі № 640/32846/20. Відповідач, перерахувавши позивачу пенсію за цим судовим рішенням, не здійснив позивачу доплату, передбачену Постановою №713, обґрунтовуючи тим, що фактично після здійсненого за судовим рішенням перерахунку пенсії позивача, його пенсія збільшилась.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018."
Враховуючи ці висновки до обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 21.11.2023 у справі №300/5426/22, від 11.06.2024 у справі №320/11742/22, від 04.02.2025 у справі № №620/4999/24.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова відповідача у виплаті позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн є протиправною. У зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у цій частині.
Щодо визнання судом першої інстанції протиправними дій відповідача, що стосуються обмеження позивачу з 01.03.2024 пенсії максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з виплатою нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 індексації, з урахуванням уже проведених за цей період платежів, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з розрахунком пенсії позивача за вислугу років станом на 01.03.2024 індексація пенсії, зокрема, за 2024 рік становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії позивача становить 43665,28 грн, сума до сплати 23610,00 грн.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (застосовується з 1 березня 2022 року) визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правовою основою для реалізації гарантій перерахунку призначених пенсій, відносно осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зокрема індексації розміру пенсій, є положення статті 64 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262-XII).
Відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році, зокрема, статтею 64 Закону № 2262-XII, застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
У зв'язку із чим, у 2024 році Кабінет Міністрів України постановою № 185 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0763, що відповідає формулі, визначеній Порядком № 124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону № 1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду:
У свою чергу, пунктом 3 постанови № 185 установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як положеннями статті 42 Закону № 1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Отже, положеннями постанови № 185 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років від 01.03.2024 індексація базового ОСНП 2024 нарахована відповідачем в максимальному розмірі - в сумі 1500 грн., що відповідає вимогам постанови КМУ № 185, прийнятої на виконання пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що індексація пенсії позивача з 01 березня 2024 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 185 не може перевищувати 1500 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дії відповідача, що стосуються обмеження позивачу з 01.03.2024 пенсії максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з виплатою нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 індексації, з урахуванням уже проведених за цей період платежів, є законним та обґрунтованим.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23, від 08 квітня 2025 року у справі №380/8998/24.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна