П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14524/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Красний Рибак», про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Комісія), викладене у формі протоколу №3 від 21.03.2024 року щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату №011349 від 24.10.2013 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ Держгеокадастру №92 від 28.03.2024 року “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині, що стосується сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (сертифікат інженера-землевпорядника №011349 від 24.10.2013 року);
- зобов'язати Держгеокадастр поновити ОСОБА_1 дію сертифікату інженера-землевпорядника №011349 від 24.10.2013 року шляхом внесення відомостей до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні ОСОБА_1 позовних вимог про скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №92 від 28.03.2024 року “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині, що стосується сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 та зобов'язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру України поновити ОСОБА_1 дію сертифікату інженера-землевпорядника №011349 від 24.10.2013 року шляхом внесення відомостей до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників скасовано, та прийнято нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №92 від 28.03.2024 року “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині, що стосується сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ..
Зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру України поновити ОСОБА_1 дію сертифікату інженера-землевпорядника №011349 від 24.10.2013 року шляхом внесення відомостей до Державного реєстру сертифікованих інженерів- землевпорядників.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року залишено без змін.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2422,40 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
12.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №420/14524/24, оскільки судом не вирішено питання про понесення судових витрат останньою за подачу апеляційної скарги в сумі 3633,61 грн..
Апеляційний суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3,4 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зокрема, положеннями частини третьої статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вже було зазначено вище, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
При цьому, зі змісту названої вище постанови вбачається, що при зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (платіжне доручення від 21.05.2024 р. №ЗРНТ-НТРО-0Х1М - ЗЕ84), а також при зверненні до суду апеляційної інстанції позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (платіжне доручення від 02.01.2025 р. № 0.0.4105627555.1.).
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 2422, 40 гривень (4844,60/2=2422,40).
Таким чином, оскільки питання щодо розподілу судових витрат було вирішено під час розгляду справи по суті позовних вимог, підстави для ухвалення додаткового судового рішення - відсутні.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, 322, 325, 329 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук