П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7667/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
повний текст судового рішення
складено 07.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (далі - ВЧ) та просила:
- визнати протиправними дії ВЧ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року) (далі Постанова №704);
- зобов'язати ВЧ здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року залишено без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ВЧ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ВЧ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 Постанови №704 та зобов'язання ВЧ здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум - повернуто позивачці.
Не погоджуючись з даною ухвалою, заявниця подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апелянтка просила його скасувати та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 12.03.2025 року, тобто з пропуском встановлено строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року. При цьому, якщо обраховувати строк звернення до суду з дати звільнення позивачки 11.12.2024 року, то передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України № 2352-ІХ) строк звернення до суду сплив 11.03.2025 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що наказом відповідача від 11.12.2024 року №831-ос позивачку було звільнено з військової служби.
У грудні 2024 року позивачка звернулась до ВЧ з заявою про перерахунок грошового забезпечення.
Листом від 16.01.2025 року відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивачки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом 12.03.2025 року, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення.
Повертаючи позовну заяву в частині вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року, суд 1-ї інстанції виходив з того, що якщо обраховувати строк звернення до суду з дати звільнення позивачки 11.12.2024 року, то передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України №2352-ІХ) строк звернення до суду сплив 11.03.2025 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З вищенаведеного наказу про звільнення позивачки вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби 11.12.2024 року, тобто за правилами ст.120 КАСУ перебіг процесуального строку розпочинається з наступного дня - 12.12.2024 року.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 та 2 статті 233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
До 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В позовній заяві позивачкою заявлені вимоги щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, тобто вказаний період включає правовідносини, що виникли після 19 липня 2022 року, а отже на заявлені позовні вимоги розповсюджується тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
Отже, якщо обраховувати строк звернення до суду з наступного дня після дати звільнення позивачки 12.12.2024 року, то передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України №2352-ІХ) строк звернення до суду спливає 12.03.2025 року.
Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була направлена позивачкою засобами поштової кореспонденції саме 12.03.2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст.233 КЗпП України.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовна заява була подана позивачкою в межах встановленого чинним законодавством процесуального строку, а зворотній висновок суду 1-ї інстанції є помилковим.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи той факт, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження за відсутності підстав для такої відмови, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - скасувати, а справу №420/7667/25 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк