Справа № 761/40620/24
Провадження № 11-сс/824/591/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
04 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
за участі:
представника заявника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 09.10.2024,-
Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що доводи скаржника є необґрунтованими, а викладені в заяві обставини не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення в розумінні положень ст. 11 КК України, а тому підстав для задоволення скарги не вбачалось.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого ДБР внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР відносно старшого слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 372 КК України відповідно до заяви ОСОБА_9 від 09 жовтня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокатзазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою.
Вказує, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі є хибними, необґрунтованими, оскільки у заяві ОСОБА_6 від 09.10.2024 міститься фактичний виклад обставин відомих заявнику, які є достатні для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР, вказано осіб, діянь як кримінального правопорушення, а також, заявником зазначені обставини, що об'єктивно свідчать про вчинення працівниками правоохоронних органів кримінального правопорушення.
Крім того, у заяві від 09.10.2024 ОСОБА_6 зазначено конкретні, відомі йому обставини подій та вказано основні елементи об'єктивної сторони кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 372 КК України із зазначенням конкретних осіб, причетних до скоєння відповідного кримінального правопорушення, а також зазначено фактичний час, місце його вчинення, спосіб вчинення та причинний зв'язок між дією конкретних осіб та негативними наслідками.
Відтак, на думку апелянта, заява ОСОБА_6 від 09.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення відповідає вимогам ст. 214 КПК України, разом з тим слідчою суддею під час розгляду справи не з'ясовано обставини та мотиви, з яких слідчі ДБР дійшли до висновку за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 від 09.10.2024 про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань до суду не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомила. Її неявка відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю доповідача,
пояснення представника заявника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити,
вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу . Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону слідчим суддею дотримано в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що 09.10.2024 ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно змісту вказаної заяви, старший слідчий СУ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та прокурор Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 372 КК України.
Належним чином дослідивши заяву ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вказана заява не містить відомостей про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вважає заявник, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, а викладені в заяві обставини не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що викладені у заяві ОСОБА_6 відомості стосуються їх власної оцінки виконання службовими особами, а саме старшим слідчим СУ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 своїх посадових обов'язків, у зв'язку із їх діями у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30.11.2022 щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 КК України, з посиланням на непричетність ОСОБА_6 до його вчинення, вручення останньому завідомо необґрунтованої підозри, кримінальне переслідування останнього зі сторони правоохоронних органів, безпідставного застосування запобіжних заходів, а наведені у його заяві доводи підлягають перевірці судом під час розгляду вказаного кримінального провадження і зокрема, сторона захисту ОСОБА_6 за будь-яких умов не позбавлена можливості ініціювати питання допиту осіб, витребування та дослідження документів, вчинення інших дій під час судового розгляду на доведення своєї позиції і перевірки вищезазначених тверджень.
Крім того, наведене може свідчити про намагання в позапроцесуальний спосіб впливати на дії старшого слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30.11.2022
Отже, у заяві ОСОБА_6 відсутні очевидні факти та відомості, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 2 ст. 372 КК України., і які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, на думку колегії суддів, заява ОСОБА_6 за своєю суттю не є заявою про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст. 214 КПК України, а тому невнесення по цій заяві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є бездіяльністю, про яку зазначає апелянт.
Отже, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 ,ґрунтуються на вимогах закону та підтверджуються матеріалами судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог КПК України не є підставами для скасування постановленого слідчим суддею рішення.
Судове рішення ухвалене з дотриманням вимог ст. 370 КПК України. Порушень кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
З огляду на наведене, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі об'єктивно з'ясованих обставин у провадженні, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга з доповненнями - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 09.10.2024 - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3