Апеляційне провадження № 22-ц/824/9384/2025
Справа № 368/244/23
Іменем України
05 червня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області, постановлену у складі судді Шевченко І.І. в м. Кагарлик 06 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Кагарлицької міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,
13 лютого 2025 р. до Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому заявник просив продовжити строк дії рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі №368/244/23, яким визнано ОСОБА_3 недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном, яке набрало законної сили 15 червня 2023 року, до 15 червня 2027 року.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 06 березня 2025 року клопотання повернуто заявнику.
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просив скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 06 березня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що керуючись процесуальним правом, визначеним ч. 7 ст. 300 ЦПК України, завчасно звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про продовження строку дії рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року в справі № 368/244/23, однак ухвалою від 18 лютого 2025 року суд першої інстанції заяву опікуна залишив без руху, вказавши, що заявнику необхідно подати висновок самостійно проведеної судово-психіатричної експертизи.
На виконання вимог ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року заявник повідомив суду, що перед зверненням до суду з відповідною заявою про продовження строку дії рішення він звернувся до КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» смт. Глеваха Київської області, з метою проведення судово-психіатричної експертизи, стосовно фізичного стану ОСОБА_3 .
Разом із тим, йому відмовлено у проведенні такої експертизи, оскільки відсутня ухвала суду про призначення експертизи, тому він звернувся до суду раніше, в зв'язку із необхідністю в судовому порядку призначити експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_3 , в зв'язку з чим просив суд призначити по справі судово-психіатричну експертизу.
Натомість, ухвалою від 06 березня 2025 року Кагарлицький районний суд Київської області повернув заяву ОСОБА_1 , тим самим відмовивши заявнику в подальшому у призначенні експертизи.
Наводив зміст ст. 103, 105 ЦПК України, вказував, що враховуючи предмет даної справи, яким є визначення психічного стану ОСОБА_3 , призначення у даному випадку експертизи судом є обов'язковим, що було залишено поза увагою суду першої інстанції, в той час як самостійно проведена експертиза буде суперечити ч. 1 ст. 105 ЦПК України.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року в справі № 368/244/23, просив продовжити строк дії рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі №368/244/23, яке набрало законної сили 15 червня 2023 року, до 15 червня 2027 року.
Клопотання мотивував тим, що є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка через свій психічний стан не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Інших родичів, які б могли піклуватися про ОСОБА_3 , немає. На підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області у справі №368/244/23 була призначена судово-психіатрична експертиза, згідно висновку якої від 12 квітня 2023 року № 136-ц, ОСОБА_3 за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року визнано ОСОБА_3 недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено два роки, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
До клопотання долучено копію паспорта та РНОКПП заявника, копію витягу про місце реєстрації заявника, копію свідоцтва про народження заявника, копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 , копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 , копію свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_3 , копію свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 , копію пенсійного посвідчення та РНОКПП доньки ОСОБА_3 , копії виписок з медичної книжки ОСОБА_3 , копію виписки з історії хвороби від 09 травня 2023 року ОСОБА_3 , копію висновку судово-психіатричної експертизи, копію рішення суду від 09 травня 2023 року.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року клопотання залишено без руху, з наданням строку 10 днів для усунення недоліків заяви. Вказано, що для усунення недоліків заявнику необхідно надати суду висновок самостійно проведеної судово-психіатричної експертизи.
Залишаючи без руху клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд першої інстанції керувався ч. 8 ст. 300 ЦПК України та виходив із того, що в порушення цієї норми до заяви про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною ОСОБА_1 додано лише матеріали медичної картки за період з 06 лютого 2023 року по 17 березня 2023 року, епікриз за 2018 рік та копію висновку судово-психіатричної експертизи № 136-ц від 12 квітня 2023 року, але вказані документи бралися до уваги про ухваленні рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі № 368/244/23. За змістом положень ст. 300 ЦПК України висновок експертизи повинен долучатися до клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною саме заявником на підтвердження викладених у клопотанні обставин, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
На виконання ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання від 20 лютого 2025 року, в якому він зазначав, що перед зверненням до суду із відповідною заявою про продовження строку дії рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі № 368/244/23, він звернувся до КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» смт. Глеваха Київської області з метою проведення судово-психіатричної експертизи стосовно фізичного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із цим, йому було відмовлено у проведенні такої експертизи, оскілки відсутня ухвала суду про проведення експертизи. Тому заявник звернувся до суду раніше, враховуючи необхідність у судовому порядку призначити експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_3 . На підставі вищевикладеного просила суд призначити по справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи здатна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок захворювання розуміти значення своїх дій та (або) керуватися на психічну хворобу; чи здатна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, рівня розумового розвитку, усвідомлювати реальний зміст власних дій та у повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. Проведення експертизи долучити експертам КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» смт. Глеваха Київської області.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 06 березня 2025 року клопотання ОСОБА_1 повернуто заявникові.
Визнаючи клопотання неподаним та повертаючи його позивачеві, суд першої інстанції виходив із того, що на виконання ухвали від 18 лютого 2025 року недоліки не усунуті, а саме не надано висновок судово-психіатричної експертизи.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 6 - 8 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 9 ст. 300 ЦПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до ст. 298 глави 2 «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи» Розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Таким чином, із системного аналізу вищевказаних процесуальних норм випливає, що при вирішенні справ про визнання фізичної особи недієздатною, в тому числі вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, експертиза для встановлення психічного стану особи призначається виключно судом.
Залишаючи клопотання ОСОБА_1 без руху та в подальшому повертаючи його заявнику з підстав того, що заявником не надано суду висновку самостійно проведеної судово-психіатричної експертизи, судом першої інстанції допущено порушення наведених норм процесуального права.
Висновки суду першої інстанції про те, що висновок експертизи повинен долучатися до клопотання саме заявником на підтвердження вказаних у клопотанні обставин, ґрунтуються на помилковому тлумаченні змісту ч. 8 ст. 300 ЦПК України і апеляційний суд з ними погодитися не може.
Сама по собі процесуальна неможливість оскарження ухвали про залишення клопотання без руху не зобов'язує заявника беззаперечно виконувати вимоги суду щодо усунення недоліків, якщо ці вимоги не відповідають вимогам закону.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для залишення клопотання без руху та в наступному його повернення були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про повернення заявнику клопотання з підстав, передбачених ст. 185, 300 ЦПК України.
Апеляційний суд приходить до висновку, що повернення клопотання із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про повернення клопотання не може вважатися законною і обґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 06 березня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.