Апеляційне провадження № 22-ц/824/4862/2025
Справа № 761/13612/24
Іменем України
04 червня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Дівіною Аллою Альбертівною , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Фролової І.В. в м. Київ 26 листопада 2024 року щодо внесення виправлень у рішення за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У листопаді 2024 року заявник ОСОБА_1 в особі представника Дівіної А.А. звернулася до суду із даною заявою, просила у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року по справі № 761/13612/24 виправити описку, а саме в передостанньому абзаці судового рішення замість « ОСОБА_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 » зазначити « ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 ».
Заяву мотивувала тим, що 07 листопада 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 761/13612/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину. 19 листопада 2024 року адвокат Дівіна А.А. отримала через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» повний текст вказаного рішення, в якому адвокатом було виявлено описку, а саме в судовому рішенні від 07 листопада 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом із тим, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 11 травня 2024 року, який було долучено до проведення підготовчого засідання, призначеного на 04 червня 2024 року, до матеріалів справи разом із клопотанням від 27 травня 2024 року про непідсудність справи Шевченківському районному суду м. Києва та передачу справи за підсудністю (вхідний номер клопотання 50633/24-Вх) та досліджено Шевченківським районним судом м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року заяву про виправлення описки задоволено, виправлено описку, допущену в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зазначивши по тексту рішення правильну адресу місця проживання ОСОБА_1 : « АДРЕСА_2 ».
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника Дівіної А.А. , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, а саме в резолютивній частині у реченні «адреса місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 » помилково зазначене слово «проживання» замінити на слово «реєстрація», в іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що в резолютивній частині ухвали від 26 листопада 2024 року про виправлення описки суд першої інстанції помилково, виправляючи описку у реченні «адреса місця проживання ОСОБА_1 : « АДРЕСА_2 » зазначив слово «проживання» замість слова «реєстрація».
Посилалась на п. 19 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», згідно якого невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та правильно, проте висновки з установлених обставин зроблено неправильно.
Постановляючи ухвалу від 26 листопада 2024 року про виправлення описки, судом на підставі матеріалів справи було повно та правильно досліджено обставини допущеної описки в судовому рішенні від 07 листопада 2024 року, результатом чого було виправлено описку щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 . Однак суд в резолютивній частині ухвали від 26 листопада 2024 року помилково, виправляючи описку у реченні «адреса місця проживання ОСОБА_1 : « АДРЕСА_2 » зазначив слово «проживання» замість слова «реєстрація».
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення віднесена до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва суду від 07 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу було задоволено.
Вирішено розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 21 жовтня 2008 року Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 307, а також вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
24 листопада 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Дівіної А.А. про виправлення описки.
Судом встановлено, що при виготовленні зазначеного рішення від 07 листопада 2024 року по тексту рішення було невірно зазначено адресу місця реєстрації (проживання) відповідача.
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 11 травня 2024 року.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що під час виготовлення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року судом було допущено помилку щодо адреси місця реєстрації (проживання) відповідача, і факт допущення зазначеної описки, яка призводить до утруднення виконання рішення суду, підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд погоджується із даними висновками, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується судом без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднано з наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Таким чином, вимогами чинного ЦПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення зазначається саме місце проживання фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З урахуванням вищевикладеного та системного аналізу положень ч. 1 ст. 27, п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України вбачається, що в розумінні ЦПК України місцем проживання фізичної особи вважається саме місце її проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд першої інстанції, зазначивши в ухвалі від 26 листопада 2024 року про виправлення описки, що адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , діяв відповідно до вимог процесуального закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 просила вказати саме місце реєстрації відповідача, а суд першої інстанції вказав, що зазначена нею адреса є адресою місця проживання, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
З огляду на вищевикладене апеляційний суд звертає увагу, що апеляційній скарзі стороною відповідача не зазначено, яким чином, на думку заявника, зазначення судом в ухвалі від 26 листопада 2024 року того, що АДРЕСА_2 є місцем проживання ОСОБА_1 , замість того, що ця адреса є місцем її реєстрації, може ускладнити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року в справі № 761/13612/24.
Апеляційний суд враховує, що на вказане рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року в справі № 761/13612/24 відповідачем ОСОБА_1 в особі представника Дівіної А.А. також подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
За таких обставин, процесуальна мета відповідача ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про виправлення описки у рішенні, яке вона сама просить скасувати в іншій апеляційній скарзі, не може вважатись такою, що спрямована на усунення перешкод у виконанні судового рішення.
Враховуючи наведені норми матеріального та процесуального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Дівіної А.А. про виправлення описки, саме у спосіб, застосований судом, зазначивши, що адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , оскільки така адреса місця проживання відповідача зареєстрована у встановленому законом порядку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду, помилкового тлумачення заявником норм процесуального права щодо місця реєстрації та місця проживання учасника справи, поняття описки та процесуальної мети її виправлення, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Дівіною Аллою Альбертівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року про внесення виправлень у рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.