Справа № 754/2904/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10524/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
03 червня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Цимейко Ганни Олегівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року, постановлену у складі судді Панченко О.М., у м. Києві у справі № 754/2904/25 за заявою Громадської організації «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви, повний текст якої складено 26 лютого 2025 року,-
У лютому 2025 року Громадська організація «Міжнародне Антикорупційне Бюро» звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Зазначало, що ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» має намір звернутися до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з неї грошових коштів в якості заборгованості за надані послуги та відшкодування моральної шкоди втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації Бюро, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Бюро в розмірі 1 300 000,00 грн. З метою уникнення сплати ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» боргу, ОСОБА_1 вчиняються дії, направлені на звільнення квартир з-під арешту у судовій справі № 754/8311/24 з метою подальшого їх відчуження. Так, у вказаній судовій справі ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до АТ «ПриватБанк», АТ «Сенс Банк», треті особи: Деснянський ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), приватний виконавець Хоменко В.В., про зняття арешту зі спадкового майна. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року в задоволенні позову було відмовлено, на вказане рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження, апеляційна скарга призначена до розгляду. Крім того, ОСОБА_1 зарекомендувала себе як особа, що неналежним чином виконує свої зобов'язання перед третіми особами, що підтверджується роздруківками із застосунку «Дія», з яких вбачається, що в Печерському районному суді м. Києва слухались справи за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського р-ну м. Києва» до неї про стягнення заборгованості. Також, на виконанні у приватного виконавця Жаботинського І.В. знаходилося виконавче провадження №74542336 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Каса народної допомоги». Оскільки квартири після звільнення їх з-під арешту та оформлення спадщини можуть бути реалізовані ОСОБА_1 , то є підстави для винесення судом ухвали про забезпечення позову до подання позовної заяви, адже, в противному випадку, ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» у разі винесення рішення суду на її користь фактично не зможе виконати таке рішення через відсутність коштів у ОСОБА_1 . З урахуванням вкладеного ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно вказаної квартири,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року заяву ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
До подання позовної заяви заборонено суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та накладено арешт на вказану квартиру.
Роз'яснено заявнику, що він повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду адвокат Цимейко Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 мала договірні відносини із заявником. Також заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження членства ОСОБА_1 у ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро», а ОСОБА_1 категорично заперечує вказаний факт, та наявність будь-якої заборгованості перед ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро». Враховуючи викладене у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В судовому засіданні адвокат Цимейко Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Директор Громадської організації «Міжнародне Антикорупційне Бюро» Папач П.П. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» до подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї грошових коштів в якості заборгованості за надані послуги та відшкодування моральної шкоди втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації Бюро, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Бюро в розмірі 1 300 000,00 грн., вимоги вказаної заяви є обґрунтованими, так як не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, а невжиття заходів забезпечення позову може дати змогу реалізувати майно та унеможливить виконання рішення суду в тому разі, якщо позов буде задоволено.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник має зазначити з яким позовом він має намір звернутися до суду, та чим обумовлено необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За таких обставин, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів поданої ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» заяви, заявник має на меті звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 грн. як заборгованості за надані послуги та відшкодування моральної шкоди втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації Бюро, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Бюро.
Обґрунтовуючи наявність підстав для забезпечення позову, ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» посилалася на те, що оскільки спірна квартира після звільнення її з-під арешту та оформлення спадщини буде реалізована ОСОБА_1 , то є підстави для постановлення судом ухвали про забезпечення позову, оскільки, в іншому випадку, позивач у разі винесення рішення суду на його користь фактично не зможе виконати таке рішення через відсутність коштів у ОСОБА_1 , тому що вона наразі ніде не працює.
Разом з тим, матеріали заяви не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 мала договірні відносини із заявником, у матеріалах справи міститься лише фотокопія посвідчення журналіста ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» на ім'я ОСОБА_1 , яке було дійсне до 31 грудня 2019 року, та договір про надання правової (правничої) допомоги від 18 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Куликовим Ю.Ю. , зі змісту якого не вбачається наявності будь-яких правовідносин між ОСОБА_1 та ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро».
При цьому наявна в матеріалах справи довідка ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» №38/02-25 від 19 лютого 2025 року про те, що ОСОБА_1 була зарахована до складу ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» на посаду журналіста та їй надавалась, зокрема, правова допомога адвокатом Куликовим Ю.Ю. також не є належним та допустимим доказом, оскільки така довідка складена самим заявником, а відтак не є безспірним доказом договірних відносин ОСОБА_1 із заявником.
Відповідно, виходячи із доданих до заяви доказів, у суду першої інстанції були відсутні достатні підстави для висновку про те, що між ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» та ОСОБА_1 дійсно виник спір щодо виконання зобов'язань за договором про надання правничої допомоги або інших зобов'язань, виникнення яких підтверджене належними доказами.
Крім того, з роздрукованого тексту рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року, вбачається, що позовні вимоги про зняття арешту зі спадкового майна було залишено без задоволення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки наведені в заяві доводи є недостатніми та не доведеними належними доказами.
Таким чином, ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ГО «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Цимейко Ганни Олегівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні заяви Громадської організації «Міжнародне Антикорупційне Бюро» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 06 червня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді