Київський апеляційний суд
2 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" кримінальне провадження № 12022100080001830 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м. Києва, громадянки України,
що зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженої вироком Святошинського районного суду м. Києва
від 13 грудня 2022 року,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2022 ОСОБА_6 засуджена за ч.4 ст.185, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
19.02.2025 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло подання Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання після закінчення іспитового строку.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2025 подання задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені подання про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає про невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Згідно з ч.2 ст.78 КК України, ч.2 ст.165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання. Недотримання цих умов вказує на порушення засудженим вимог ст.75 КК України і не дає підстав для звільнення від призначеного покарання навіть у разі закінчення визначеного судом іспитового строку. Крім того, за приписами ч.2 ст.78 КК України, ч.1 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Так, засуджена 01.03.2023 була поставлена на облік до Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області, її ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання та попереджено, що у разі невиконання покладених на неї судом обов'язків або систематичного вчинення адміністративних правопорушень звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасоване судом і її буде направлено для відбування призначеного покарання.
Прокурор звертає увагу, що ОСОБА_6 протягом іспитового строку систематично притягувалась до адміністративної відповідальності, наслідком чого було накладення на неї адміністративних стягнень, що свідчить про небажання засудженої стати на шлях виправлення, зокрема: 17.08.2023 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, ч.2 ст.1751 КУпАП; 06.12.2023 - ч.1, ч.2 ст.1751 КУпАП; 15.01.2024 - ч.1, ч.2 ст.1751, ч.1 ст.182 КУпАП; 23.05.2024 - ч.1, ч.2 ст.1751 КУпАП; 06.12.2024 - ч.1, ч.2 ст.1751 КУпАП. З огляду на викладене вважає, що суд неправильно звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, особової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Задовольняючи подання уповноваженого органу з питань пробації, суд виходив з того, що іспитовий строк закінчився, протягом іспитового строку ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувалась, неявок на реєстрацію не допускала. Також суд встановив, що засуджена 8 разів притягувалась до адміністративної відповідальності, однак визнав це не систематичним.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково і доводи апеляційної скарги прокурора їх не спростовують.
З особової справи ОСОБА_6 вбачається, що після набрання вироком законної сили вона 17.04.2023 була поставлена на облік Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області. 01.06.2023 ОСОБА_6 прибула за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, цього ж дня інспектором було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший понеділок кожного місяця, ознайомлено ОСОБА_6 з порядком та умовами відбування покарання, а також роз'яснено порядок та умови виконання обов'язків, покладених на неї судом, та наслідки їх невиконання.
Згідно з ч.3 ст.165 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Згідно з ч.1 ст.78 КК України, яка узгоджується з приписами ч.2 ст.165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
У той же час, за приписами ч.ч.1, 2 ст.166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов'язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим.
У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Протягом іспитового строку ОСОБА_6 неявок на реєстрацію не допускала, з нею проводилися бесіди, під час яких було встановлено, в тому числі, що вона громадський порядок не порушує (а.с.33, 38, 43), хоча в розпорядженні уповноваженого органу з питань пробації були відомості інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей", в якому були дані про накладення на неї адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень. Водночас, копії постанов по справі про адміністративне правопорушення в особовій справі відсутні, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання до ОСОБА_6 жодного разу не застосовувалось, а відомості про неодноразове накладення на неї адміністративного стягнення одночасно і за ч.1 ст.1751 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) і за ч.2 ст.1751 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, вчинене повторно протягом року), що юридично є неможливим, взагалі, ставить під сумнів існування цих постанов.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 протягом іспитового строку виконала покладені на неї судом обов'язки, не вчинила нового кримінального правопорушення, докази систематичного вчинення нею адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, відсутні, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що засуджена не бажає стати на шлях виправлення.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, і підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, якою задоволено подання Святошинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області і ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3