справа № 375/1589/23
головуючий у суді І інстанції Штифорук О.В.
провадження № 33/824/2619/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
21 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року закрито адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі статті 38 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року, справу закрити, матеріали справи передати до Державного бюро розслідувань для вчинення процесуальних дій.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що потерпілий ОСОБА_2 з повідомленням чи заявою про скоєння відносно нього дій насильницького характеру до поліції не звертався. Заяви та повідомлення від потерпілого до поліції не надходили та не реєструвались. Знаючи це, інспектор СРПП відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП сержант поліції Щербань A.B., користуючись службовим становищем, свідомо вніс до протоколу про адміністративне правопорушення та до бланку термінового заборонного припису стосовно кривдника від 14 вересня 2023 року серія 106883 завідомо неправдиві відомості.
У матеріалах справи та доданих до справи відеозаписах відсутні будь які ознаки дій насильницького характеру та інших протиправних дій відносно потерпілого ОСОБА_2 .?
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не проявляв ніякої агресії до потерпілого ОСОБА_2 , нецензурною лайкою не висловлювався, словесно не ображав за верхній одяг не хватав.
Також потерпілий ОСОБА_2 не надавав письмових пояснення по суті справи, про що свідчить його відсутність в матеріалах справи.
Під час судового розгляду адміністративної справи потерпілий надавав різні свідчення, які суперечили одне одному, плутався у свідченнях. Не міг визначитись у своїх діях що він робив. Надавав неправдиві свідчення відносно ОСОБА_1
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що наведені вимоги закону судом першої інстанції під час розгляду справи виконані не були, судом не встановлено фактичних обставин справи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні.
Судом першої інстанції також наведено фабулу адміністративного правопорушення, викладену у відповідному протоколі, однак не надано їй оцінки, не зазначено, чи вважає суд такі обставини встановленими або такими, що не знайшли свого підтвердження.
Закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підлягає під ознаками адміністративного правопорушення, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено лише на винну особу, та відповідно інститут закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення також може бути застосований лише до такої особи.
У разі відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, та виключає можливість закриття такого провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.
Крім цього, для обчислення встановленого законом строку для накладення стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом такого строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та дати його вчинення.
Тобто закриття справи у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що вказує на необхідність встановлення вини особи.
У зв'язку із тим, що судом першої інстанції указане питання вирішене не було, відсутні підстави для визнання постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, слід врахувати наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2023 року серії ВАБ 975639 14 вересня 2023 року близько 17 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно свого брата ОСОБА_2 домашнє насильство у сім'ї, а саме: дії насильницького характеру, що виражались у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, словесно ображав. У зв'язку з чим могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
На підтвердження указаних обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
копію термінового заборонного припису стосовно кривдника;
форму оцінки ризиків домашнього насильства;
письмові поясненняОСОБА_2 , у яких він зазначив, що 14 вересня 2023 року близько 16:00 год. від приїхав до своєї матері у АДРЕСА_1 , там перебував його рідний брат ОСОБА_1 , у них виникла словесна перепалка, у ході якої його брат хотів вдарити його лопатою, а ОСОБА_2 натомість забризкав його балончиком зі сльозогінним газом, потім вони почали тягати один одного за верхній одяг.
письмові поясненняОСОБА_1 , у яких він зазначив, що 14 вересня 2023 року близько 17:00 год. у нього виник конфлікт з його братом ОСОБА_2 , у ході якого останній виражався у його бік нецензурною лайкою, словесно його ображав, хапав за руки. Після того як ОСОБА_2 не зміг повалити на землю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пішов до свого автомобіля, взяв балончик та забризкав його обличчя сльозогінним газом.
відеозапис із нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Переглядаючи указану справу, апеляційний суд враховує, що доданим до протоколу відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції зафіксовано лише процес складання протоколу про адміністративне правопорушення біля службового автомобіля патрульної поліції.
Вчинення будь-яких дій, якими ОСОБА_1 могли бути заподіяна шкода психологічного характеру ОСОБА_2 наданим відеозаписом не зафіксовано.
Конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
При цьому наявні у матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_2 самі по собі не доводять поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі.
У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 наявний обґрунтований сумнів у тому, що він вчинив відносно свого брата домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, в зв'язку з чим оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Щодо вимог апеляційної скарги про передачу матеріалів справи до Державного бюро розслідувань для вчинення процесуальних дій, апеляційний суд враховує таке.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що заяви та повідомлення від потерпілого до поліції не надходили та не реєструвались, а інспектор СРПП відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП сержант поліції Щербань A.B., користуючись службовим становищем, свідомо вніс до протоколу про адміністративне правопорушення та до бланку термінового заборонного припису стосовно кривдника завідомо неправдиві відомості.
Разом із тим, у матеріалах справи наявні письмові пояснення потерпілого, які взяті до уваги працівником поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, указані доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому вимоги про передачу матеріалів справи до Державного бюро розслідувань для вчинення процесуальних дій задоволенню не підлягають.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 березня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова