справа № 759/5095/25
провадження № 33/824/2552/2025
22 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року в складі судді Дячука С.І., у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
02.04.2025 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не було враховано, ту обставину, що за наслідком лабораторного дослідження обов'язково повинно бути встановлено кількісний показник наркотичного засобу, що є базовим критерієм встановлення як самого факту, так і ступеню сп'яніння.
В матеріалах справи відсутні дані, які вказують на те, що в закладі охорони здоров'я акт медичного огляду та висновок медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння були складені за результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності.
Зазначає, що підстави для його огляду н а стан наркотичного сп'яніння були відсутні. Під час спілкування з поліцейськими він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловив свої заперечення, що було зафіксовано на бодікамеру.
Матеріали справи не містять доказів того, що він керував транспортним засобом та його було зупинено поліцією.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , витребувавши за клопотанням останнього Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000861, складений 11.02.2025 за результатом медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ( далі - Акт медичного огляду), переглянувши відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253586 від 22.02.2025 вбачається, що 11.02.2025 о 21:12:00 в м. Києві по вул. Ірпінський, 69, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, висновок № 000861, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, у протоколі не зазначено, які саме ознаки наркотичного сп'яніння були виявлені у водія, згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.1).
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
При цьому, частина 5 статті 266 КУпАП імперативно встановлює, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, пунктом 22 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, також закріплено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до п. 10 цього Порядку в редакції постанов Кабінету Міністрів України №57 від 20.01.2023, №690 від 13.06.2024, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Так, з висновку щодо результатів медичного огляду № 000861 не вбачається за яким методом здійснено огляд та чи проведено лабораторне дослідження, натомість згідно пункту 23 Акту огляду № 000861 тестування зразків біологічного середовища (сеча) ОСОБА_1 було здійснено методом тестування - IXA та виявлено марихуану (а.с. 57).
Таким чином, за наслідками позитивного тесту на вміст наркотичного засобу, у відповідності до вимог чинного законодавства, обов'язковим було підтвердження наявності наркотичного засобу лабораторним дослідженням, яке в даному випадку проведено не було.
З огляду на вказану обставину у суду були відсутні підстави для висновку про те, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я було проведено у відповідності до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, в редакції Постанови № 690 від 13.06.2024, за наслідками саме лабораторного дослідження, а не лише позитивного результату тесту.
Враховуючи фактичні обставини даної справи та наявні в ній докази в їх сукупності, відсутні підстави для однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
Інші доводи ОСОБА_1 щодо необхідності визначення кількісного показника наркотичної речовини, відсутності направлення на огляд, а також доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом є необґрунтованими, а також спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на те, що висновок щодо виявлення у ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння складений з порушенням п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, в редакції Постанови № 690 від 13.06.2024, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим та не обґрунтованим, а отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк