Справа № 11-кп/824/268/2025
№ 760/9266/16
Категорія КК: ч.1 ст. 122 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
04 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ, Республіки Білорусії, громадянина Республіки Білорусії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на один рік.На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 50 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання з процесуальними витратами.
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, 26.12.2015, приблизно о 23 годині 20 хвилин, знаходячись поряд з виходом аеропорту Жуляни терміналу А, що за адресою: м. Київ, вул. Медова 2, під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше незнайомим ОСОБА_7 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому удари кулаком по обличчю, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження. В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичного експерта № 3 від 01.02.2016, заподіяно наступні тілесні ушкодження: садно в лобній ділянці справа, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження; закрита травма лицьового черепу: перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вказаний вирок скасувати, закрити кримінальне провадження на підставі ст. 417 КПК України.
ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_6 вказує про ігнорування судом його показань.
Так, обвинувачений зазначає, що не мав умислу спричиняти тілесні ушкодження потерпілому. Вважає, що саме ОСОБА_7 почав протиправно діяти по відношенню до нього. Потерпілий першим наніс удар обвинуваченому в область голови, тому він, боячись за власне здоров'я та здоров'я своєї родини, був змушений захищатися. Тому вважає, що діяв в стані необхідної оборони. Обвинувачений вказує, що його показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 , який також вказував про агресивну поведінку потерпілого та його дії по відношенню до апелянта.
Правдивість показань, на думку обвинуваченого, підтверджують дані відеозапису, які надавала сторона захисту, однак суд безпідставно не взяв його до уваги, чим допустив неповноту судового розгляду.
Вважає безпідставним не прийняття судом до уваги показань свідка ОСОБА_9 . Мотиви суду про те, що показання вказаного свідка суперечать іншим доказам апелянт вважає надуманими.
Дані висновку судово-медичної експертизи від 01.02.2016 № 3, на думку апелянта, лише підтверджують факт виявлення у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, однак не підтверджують спричинення їх саме обвинуваченим.
Крім того, апелянт зазначає про численні порушення органу досудового розслідування, на які суд не звернув належної уваги. Зокрема вказує про безпідставне не визнання його потерпілим в кримінальному провадженні № 1201500090012723 та не виконанні ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2016 з цього приводу. Однак, замість виконання ухвали слідчого судді, слідчим йому було вручено підозру, складено обвинувальний акт, який не відповідає вимогам ст. 291 КК України, який направлено до суду для розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування вироку, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто скоєнні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 , будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив про конфліктну ситуацію, яка виникла між ним та потерпілим та бійку, в ході якої він діяв у стані крайньої необхідності через нібито протиправні дії ОСОБА_7 .
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого, суд першої інстанції надав належну правову оцінку показанням обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 , обґрунтовуючи підстави, з яких їх не взято до уваги. Насамперед суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вказав, що показання обвинуваченого та свідка спростовуються рядом досліджених доказів, останні містять суперечності та неточності з приводу нанесення ОСОБА_6 ударів потерпілому.
Показання потерпілого ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 взяті до уваги судом першої інстанції та обгрнутовано покладені в основу обвинувального вироку в частині підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_6 . Показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які працюють у стоматологічній лікарні «Дент-Ін» підтверджується факт надання стоматологічної допомоги потерпілому, а саме проведення лікування зубів № 24,25,26, у зв'язку з чим здійснено видалення кістки, нарощення зубів та вставлення імплантів.
Потерпілий ОСОБА_7 , будучи допитаним під час судового розгляду, підтвердив фактичні обставини нанесення ОСОБА_6 йому тілесних ушкоджень та події, які цьому передували в салоні літака. Потерпілий вказав, що ініціатором бійки був саме обвинувачений, оскільки він поводив себе зухвало та порушував умови безпеки під час польоту. В подальшому, біля залу терміналу «А» аеропорту «Київ», коли потерпілий очікував дружину, обвинувачений підійшов до нього та почав погрожувати. Коли потерпілий хотів викликати поліцію, ОСОБА_6 ударив його в ліву сторону в район щелепи, від чого ОСОБА_7 упав на землю та відчув, що у нього зламана щелепа. В подальшому потерпілий викликав поліцію, приїхала карета медичної допомоги. У приміщенні лікарні проведено огляд, в результаті встановлено зламану щелепу, а пізніше і двох зубів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що показання потерпілого є логічними та прослідовними та такими, що узгоджуються з даними висновку експерта № 3 від 04.01.2016-01.02.2016, медичної документації, оформленої лікарями швидкої медичної допомоги під час виїзду на місце виклику, даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2016, протоколу проведення слідчого експерименту від 26.04.2016, відеозапису з місця події, показаннями свідка ОСОБА_10 , яка підтвердила агресивані дії ОСОБА_6 в салоні літака, а також побачила ОСОБА_7 біля входу в аеропорт «Жуляни», куртка якого була у крові, показаннями свідка ОСОБА_8 , який працюючи водієм таксі, здійснював перевезення ОСОБА_6 з родиною та бачив у останнього забій правої руки в районі кисті.
Даними висновку експерта № 3 від 04.01.2016-01.02.2016, підтверджується факт виявлення у ОСОБА_7 закритої травми лицьового черепу: перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута, яка відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу; садна в лобній ділянці справа, які відносяться до легкого тілесного ушкодження. Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від не менш двох травматичних дій тупим (тупими) предметом (предметами), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть бути заподіяні26.12.2015.
Даними медичної документації, оформленої під час виїзду автомобіля швидкої допомоги ОСОБА_7 підтверджується факт виклику екстреної бригади 27.12.2015, о 00 год. 03 хв. за адресою: м. Київ, територія аеропорту «Київ», термінал «А», де надавалася медична допомога та був здійснений первинний медичний огляд, внаслідок якого встановлено: в області правої надбрівної дуги забійні садна, при пальпації в області лівої щоки набряк тканини, біль при пальпації. Щелепна функція порушена. Попередній діагноз: ЗЧМТ, забій м'яких тканин, перелом щелепи зліва, струс головного мозку.
Таким чином, викладені вище докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме ОСОБА_6 заподіяно удари, не менше двох, в область голови ОСОБА_7 , в результаті яких потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступнею тяжкості та легкі тілесні ушкодження.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про перебування його у стані крайньої необхідності, на думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження. Обвинувачений ОСОБА_6 , надаючи показання під час судового розгляду, а також в апеляційній скарзі не надав документального підтвердження перебування у стані крайньої необхідності, обмежившись лише вказівкою, що ОСОБА_7 його вдарив перший.
Доводи обвинуваченого про те, що під час досудового розслідування його протиправно не визнано потерпілим, на думку колегії суддів, не спростовує пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону як під час здійснення досудового розслідування, так і під час судового розгляду, які б стали підставою для скасування вироку колегією суддів не встановлено. Висновки суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судове рішення містить достатньо переконливих аргументів з приводу доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року щодо ОСОБА_6 та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
______________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/268/2025
№ 760/9266/16
Категорія КК: ч.1 ст. 122 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
04 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ, Республіки Білорусії, громадянина Республіки Білорусії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 10 березня 2025 року о 14 годині.
______________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3