Справа № 343/786/22
Провадження № 22-ц/4808/838/25
Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.
Суддя-доповідач Максюта
29 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Баркова В.М., Василишин Л.В.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Лицуром І.М. 14 квітня 2025 року в м. Долина Івано-Франківської області,
Короткий зміст заяви
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що 25 травня 2021 року ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці в присутності сусідів будинку та працівників поліції, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, чим принизив його честь та гідність (а.с.1-5).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2023 року в даній справі призначено комплексну судову психолого-лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; одночасно ОСОБА_1 звільнено від сплати витрат за проведення цієї експертизи.
06 січня 2025 року на адресу суду надійшло повідомлення з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про залишення ухвали суду від 21.11.2023 року без виконання в зв'язку з тим, що станом на 27.12.2024 року не здійснено оплату вартості експертизи та повернуто надані на дослідження матеріали.
В підготовчому судовому засіданні позивач просив повторно звернути до виконання ухвалу суду від 21.11.2023 року про призначення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи, а також подав письмове клопотання, в якому просив витрати, пов'язані з проведенням експертизи, відшкодувати за рахунок державного бюджету, яке мотивував тим, що згідно з ч. 10 ст. 139 ЦПК України, якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету (а.с.19).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року повторно направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2023 року про призначення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат за проведення призначеної судом психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок державного бюджету відмовлено (а.с.23).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись із ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотання про відшкодування витрат за проведення призначеної судом психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок державного бюджету, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з мотивів її незаконності та необґрунтованості та ухваленої з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Вважає, що судом зроблено помилковий висновок щодо передчасності заявленого ним клопотання про відшкодування витрат за проведення призначеної психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок державного бюджету, оскільки питання розподілу судових витрат суд вирішує під час ухвалення кінцевого рішення, а обставини, на які в клопотання посилається позивач, стосуються розгляду справ в порядку окремого провадження, призначення судової психіатричної експертизи та відшкодування судового збору, тобто не мають відношення до предмету позову в даній справі.
Зазначає, що витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету не тільки у справах окремого провадження (як зазначив суд), але й у справах призначення експертизи, а також у випадках звільнення від сплати судового збору (згідно з частиною 10 статті 139 ЦПК України).
Наголошує, що у своєму клопотанні від 31 березня 2025 року про постановлення додаткової ухвали про відшкодування витрат комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок держави в порядку статті 139 ЦПК України він вказував, що за його клопотанням Долинським районним судом Івано-Франківської області 21 листопада 2023 року постановлено ухвалу про призначення експертизи, в якій одночасно звільнено його від сплати за її проведення.
Однак, в даній ухвалі суд не вирішив питання оплати за проведення експертизи, а відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» у разі звільнення від сплати судового збору і від сплати витрат за проведення експертизи, ці витрати компенсуються за рахунок державного бюджету.
За наведених підстав вважає, що відмова суду у відшкодування витрат за проведення призначеної психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок державного бюджету є незаконним перешкоджанням в доступі до правосуддя, оскільки без оплати експертизи така не буде проведена і, відповідно, не буде відповіді на поставлені судом в ухвалі Долинського районного суду Івано-Франківської області 21 листопада 2023 року питання експерту. В результаті чого судом не буде захищене право на честь, гідність і не буде відшкодовано спричинену йому моральну шкоду.
Просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні клопотання про відшкодування витрат за проведення призначеної судом психолого-лінгвістичної експертизи за рахунок державного бюджету та постановити нову ухвалу, якою судові витрати, пов'язані із проведенням комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи в даній справі відшкодувати за рахунок державного бюджету (а.с.29-32).
Позиція інших учасників справи
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу сторони не скористались, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явився відповідач ОСОБА_2 , про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 , доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2023 року в даній цивільній справі призначено комплексну судову психолого-лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, звільнено ОСОБА_1 від сплати витрат за проведення експертизи, встановлено експертам строк проведення експертизи 2 місяці з часу отримання копії даної ухвали, а провадження у справі зупинено.
Як підстави для звільнення позивача від оплати експертизи суд прийняв до уваги його статус особи з інвалідністю 2 групи загального захворювання повічно та важке матеріальне становище.
Згідно з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке поступило до суду 06 січня 2025 року, ухвалу суду від 21.11.2023 року про призначення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи залишено без виконання в зв'язку з тим, що станом на 27.12.2024 року не здійснено оплату вартості експертизи та повернуто надані на дослідження матеріали.
На підставі ухвали від 14 квітня 2025 року судом повторно направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2023 року про призначення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи.
Не визначивши особу, яка має авансувати витрати на проведення експертизи, в ухвалі суд зазначив, що оскільки комплексна судова психолого-лінгвістичної експертиза не виконана в зв'язку з несплатою коштів за її проведення, при тому, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судових витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, тому наявні підстави для повторного направлення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ухвалу суду від 21 листопада 2023 року про призначення вказаної експертизи для виконання.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п.3 ч.1ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статей 42,48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України,Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, та враховувати відповідні правові позиції, висловлені у постановах Верховного Суду з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності,а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У відповідності до ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи віднесено, зокрема витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
У статті 139 ЦПК України (частини 3-7) визначені витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз, зокрема експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
У частинах 5 та 6 статті 15 вказаного Закону передбачено, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Відтак, законодавством чітко визначено підстави для віднесення витрат на проведення експертизи на рахунок держави чи іншої сторони.
За загальним правилом у разі призначення експертизи у цивільних справах витрати на її проведення авансуються і сплачуються сторонами на рахунок експертної установи чи експерта до проведення експертизи. Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а якщо відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - сторони в рівних частках. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Як встановлено із матеріалів справи, в оскаржуваній ухвалі судом не зазначено про покладення обов'язку оплати вартості проведення експертизи на учасника (учасників) справи. Разом з тим позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати витрат за проведення даної експертизи, оскільки він являється особою з інвалідністю 2 групи.
Судом призначена експертиза у науково-дослідній установі державної форми власності, тобто отримувачем коштів за проведення експертизи мала бути держава.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету» («Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя саме на суд покладається обов'язок вирішити питання авансування витрат на проведення експертизи (або за рахунок учасників справи або за рахунок державного бюджету), забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судових витрат за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду та забезпечення доказів, з другого боку.
У будь-якому випадку для розуміння порядку розподілу і компенсації судових витрат в ухвалі суду має бути зазначено на кого суд покладає обов'язок щодо попередньої оплати експертизи. В інакшому випадку, експертиза може бути не виконана.
Відтак, обов'язком суду першої інстанції є вирішення питання про судові витрати. Суд зобов'язаний при прийнятті рішення або ухвали вирішити питання про розподіл судових витрат, включаючи витрати на проведення експертизи. Відсутність такого рішення є процесуальним порушенням.
Викладене вище свідчить про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, тому наявні підстави для застосування положень ст. 379 ЦПК України, задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в оскаржуваній частині.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню в оскаржуваній частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 374,379,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: В.М. Барков
Л.В. Василишин
Повний текст постанови складено 06 червня 2025 року.