Провадження № 33/803/753/25 Справа № 212/31/25 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
05 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн. -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року встановлено, що 16 грудня 2024 року о 05.53 годині у місті Кривий Ріг по вулиці Короля Данила, 30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року відносно нього та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали адміністративної справи було складено з порушенням вимог діючого законодавства. Звертає увагу, що на початку його спілкування з працівниками поліції, у них не виникало жодних підстав вважати, що він перебуває під впливом наркотичних речовин. На всі їх запитання відповідав, надав для перевірки всі затребуванні ними документи.
Зауважує, що саме з появою поряд з поліцейськими людей у військовій формі, яких вони возять з собою на задньому сидінні свого службового автомобіля, фактично спровокували його зачинитися у своєму автомобілі та відмовитись від надання подальших пояснень та виконання будь-яких подальших вимог поліцейських.
Вказує, що працівниками поліції будь-яких дій, направлених на встановлення у нього наявності ознак наркотичного сп'яніння, здійснено не було. Вважає, що у нього були відсутні зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння.
Звертає увагу, що працівниками поліції не було складено направлення на проходження огляду водія для встановлення стану наркотичного сп'яніння, що також вважає порушенням порядку огляду.
Позиції сторін в суді :
ОСОБА_1 та його захисник Сагайдак Д.С. в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомленні про місце, день та час судового розгляду.
Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 та його захисника.
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку:
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явниким ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність.Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП “Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатриної допомоги» ДОР від 16 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- роз'ясненнями про відсторонення від права керування транспортними засобами від 16 грудня 2024 року, з якого вбачається, що інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП було ознайомлено ОСОБА_1 з вимогами ст.266 КУпАП щодо відсторонення осіб від керування транспортними засобами та повідомлено про відсторонення від права керування транспортним засобом “Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 , а також роз'яснено, що у разі відсторонення від керування транспортними засобами, керування таким транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортними засобами. Транспортний засіб залишено на місці зупинки;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якого 16 грудня 2024 року о 05.55 годині було зупинено транспортний засіб “Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм у останнього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився;
- поясненнями ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року, з яких вбачається, що він керуваючи транспортним засобом “Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції і на вимогу останніх пройти огляд на стан сп'яніння - відмовився;
- довідкою інспектора ВАП ППП в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ;
- CD - диском з відеозаписом нагрудних бодікамер працівників поліції, на якому чітко зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортим засобом “Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 , зупинення його працівниками поліції, а також пропозиція пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі після виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, що також зафіксовано на відеозаписі, після чого було його було ознайомлено з правами та обов'язками передбаченими ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, складено протокол, з вказанням дати та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписав, а також надав письмові пояснення, в яких підтвердив свою відмову від проходження огляду, без зазначення причин.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису подій, що мали місце 16 грудня 2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Доводи сторони захисту що працівниками поліції або представниками ТЦК було здійснено будь-який тиск, вважаю необґрунтованими. Так, з відеозапису встановлено, що два чоловіка у військовій формі Збройних сил України нетривалий час знаходились неподалік працівників поліції, при цьому жодним чином не спілкувались з ОСОБА_1 , не висловлювали йому жодних вимог, не задавали жодних запитань, не вимагали документів, натомість сам водій, побачивши їх зачинився в автомобілі і спілкувався з працівниками поліції через майже зачинене вікно.
В той же час з наданого відеозапису вбачається, що працівником поліції було оголошено ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: блідість обличчя, тремтіння пальців рук (Clip-3, починаючи з 0:07:03). Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму автомобілі на передньому пасажирському сидінні, відмовився від проходження огляду в установленому порядку, висловивши чітку та однозначну відмову (Clip-3, починаючи з 0:07:15).
Із наявних в матеріалах справи відеозаписів апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції провокаційних дій чи упередженого ставлення працівників поліції до водія ОСОБА_1 , на чому наполягав апелянт, та вважає такі доводи способом захисту для уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного розгляду не було надано будь-яких інших доказів, що спростовують такі фактичні обставини. Крім того, в матеріалах справи не містяться та стороною захисту не надано на час розгляду апеляційним судом доказів щодо оскарження дій працівників поліції.
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, спростовуються наявністю в матеріалах справи даного доказу. Так, зі змісту Направлення вбачається, що його було видано 16 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для направлення до КП “Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатриної допомоги» ДОР. Вказаний доказ був досліджений суддею першої інстанції та йому надано повну та належну оцінку.
З урахуванням наведеного, вважаю такими, що не підтверджуються матеріалами справи апеляційні доводи про визнання недопустимими, недостовірними та неналежними доказів у даній справі.
Отже, законність вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак наркотичного сп'яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.5 ПДР.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
Отже, оскаржена постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин