Провадження № 33/803/1604/25 Справа № 188/147/25 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
04 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
захисника (в режимі відеоконференції) - Денисова О.С.
апеляційну скаргу захисника Денисова О.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судові витрати у сумі 605 грн. 60 коп. -
Відповідно до постанови Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року, 05 грудня 2024 року о 23:13 годині по вул. Захисників України, 18, м. Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ 211340», д.р.н. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці). Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Денисов О.С. просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що судом передчасно зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки матеріали справи не доводять наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає про те, що матеріалами провадження не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема відеозаписом даний факт не підтверджується.
Акцентує увагу на тому, що суб'єктом інкримінованого адміністративного правопорушення може бути лише особа, що керувала автомобілем, яка і має статус водія транспортного засобу. Оскільки ОСОБА_1 такого статусу не мав, у поліцейського були відсутні підстави висувати йому вимогу пройти відповідний огляд.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт співробітника поліції не можуть слугувати беззаперечними доказами винуватості у скоєні адміністративного правопорушення.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Денисова О.С., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 830608, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; копією постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у керуванні транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що й послугувало причиною зупинки транспортного засобу. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили; рапортом співробітника поліції, згідно із яким 05.12.2024 року під час несення служби за порушення п. 19.1 ПДР України було зупинено автомобіль «ВАЗ 211340», д.р.н. « НОМЕР_1 », в ході спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, на що останній відмовився;відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 на вимогу співробітників поліції, які виявили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд в установленому законом порядку, а саме за допомогою спеціального приладу «Драгер» та у медичному закладі, відмовився.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки матеріали провадження не містять достовірного підтвердження та доказів цієї обставини, суд апеляційної інстанції оцінює як необгрунтовані, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що автомобіль працівників поліції наближається до «ВАЗ 211340», д.р.н. « НОМЕР_1 », який під'їхав до гаражного кооперативу. З водійського крісла вказаного автомобіля вийшов ОСОБА_1 , в цей час до нього підійшли працівники поліції, представилися, повідомили, що водій рухався без ближнього світла фар та попросили надати документи. Після перевірки документів поліцейський запитав у водія, чи вживав той алкогольні напої, на що той, відповів, що не вживав. Після цього поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що водій повідомив, що їде з дня народження. На запитання поліцейського, чому не було ввімкнуте ближнє світло фар, водій пояснив, що він завжди їздить на габаритах, інші працівники поліції його знають. Пропонував вирішити всі питання наступного дня.
Крім того, факт керування автомобілем знаходить своє відображення і в рапорті інспектора СРПП ВП № 3 старшого лейтенанта поліції Сараєва Л., з якого вбачається, що 05.12.2024 року під час несення служби за адресою: м. Шахтарське, вул. Захисників України, 18, був зупинений автомобіль «ВАЗ 211340», д.р.н. « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_1 , а також у постанові про накладення адміністративного стягнення від 05.12.2024 року серії ББА №274205, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винним у керуванні о 23:13 годин 05.12.2024 року транспортним засобом ВАЗ-211340, д.н.з. НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
З огляду на викладене факт керування останнім транспортним засобом, а відтак і наявність підстав для висловлення працівниками поліції йому як водієві транспортного засобу пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, від якої він відмовився, суд апеляційної інстанції вважає доведеними поза розумним сумнівом.
Посилання захисника на фрагментарність вказаного відеозапису суд апеляційної інстанції з урахуванням положень ч. 2 ст. 266 КУпАП вважає такими, що не обґрунтовують апеляційні вимоги, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою останнього без його проходження, натомість факт такої відмови відеозаписом зафіксований. Таким чином, всі фактичні обставини, що мають значення для правильної кваліфікації дій ОСОБА_1 , із цього відеозапису вбачаються. Крім того, апелянт, посилаючись на фрагментарність вказаного відеозапису, у той же час не вказує, яке значення вона має для справи, зокрема які істотні обставини залишилися не зафіксованими і як вони можуть вплинути на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та доведеність винуватості.
Апеляційні доводи про недопустимість як доказу наявного у справі відеозапису суд апеляційної інстанції оцінює критично. Так, за правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку доказом є показання технічних засобів, які мають функцію відеозапису, що узгоджується із вищенаведеними положеннями закону, які у свою чергу не висувають ані до цих засобів, ані до процедури їх застосування будь-яких додаткових вимог.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в умовах медичного закладу, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки останній, за змістом його відповідей на пропозицію співробітника поліції та роз'яснення йому наслідків невиконання вимог п. 2.5. ПДР, відмовився від будь-якого огляду та не заперечував проти складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом оцінюються критично, оскільки вони наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника Денисова О.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця