06 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4059/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 , яку було відправлено 16 липня 2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
- стягнути на користь ОСОБА_1 1211, 20грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що через поштове відділення «Укрпошта» звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Надалі - відповідач), в якій просив надати йому відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (Далі - Закон №3543-ХІІ). Зокрема, в заяві зазначав про те, що позивач здійснює постійний догляд за своєю мамою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно висновку ЛКК № 535 від 07 грудня 2023 року потребує постійного стороннього догляду. Крім нього інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати її не має.
Звертав увагу суду на те, що протягом строку який визначений Порядком №560 відповіді про результати розгляду заяви позивач не отримав, а тому 23.08.2024 року відповідачеві направлено повторно заяву з метою отримання відповіді про результати розгляду попередньої заяви.
Враховуючи, що відповідач відповідно до Порядку №560 та відповідно до ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» не повідомив про результати розгляду заяви, а тому позивач вважає, що така бездіяльність є протиправною та підлягає скасуванню.
Окрім іншого, позивач вважає, що оскільки він має право на відстрочку від призову під час мобілізації , відтак і вимога зобов'язального характеру підлягає задоволенню.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив, щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що згідно вимог Постанови № 560 визначено, що військовозобов'язаний подає заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.
Звертав увагу суду на те, що після розгляду заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 з'ясовано, позивач на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває.
При цьому зазначив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів наявна інформація про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Наголошував на тому, що зазначена інформація доведена позивачеві в телефонному режимі, а також листом через засоби поштового зв'язку.
Відтак відповідач вважає, що відсутні підстави для оформлення позивачеві відстрочки від призову на військову службу, як особі яка не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.
3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому останній звертав увагу на те, що відповідно даних військового квитка він знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 1996 року.
Вважає, що розгляд його заяви про надання відстрочки під час мобілізації знаходиться в компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. З матеріалів справи судом встановлено, що 16.07.2024 року позивач через поштове відділення "Укрпошта" відправив заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання відстрочки від проходження військової служби під час мобілізації.
2. Зазначена заява 22.07.2024 року, згідно із трекінгом поштових відправлень вручено особисто адресату.
3. Водночас, відповідь на вищезазначену заяву та/або результати розгляду в матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем також не надано доказів розгляду такої заяви.
4. 21.08.2024 року позивач за допомогою поштового відділення "Укрпошта" звернувся з заявою до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання інформації щодо результатів розгляду його попередньої заяви.
5. Зі змісту заяви встановлено, що позивач звертаючись до відповідача зазначив про те, що є особою, яка на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та на підставі викладеного просив розглянути його заяву і прийняти рішення.
6. 23.09.2024 року листом № 7669 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив позивача про те, що опрацювавши заяву від 16.07.2024 року встановлено, що останній не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Крім того, рекомендовано звернутись за належністю до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України. Державної спеціальної служби транспорту. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
2. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
3. Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 4 ст. 23 Закону № 3543-XII).
4. З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, Зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача не у спосіб визначений п.п. 8 п. 1 Порядку № 1487 - а саме звернувся не особисто, а через третіх осіб - Чернівецьке відділення АТ Укрпошти, що на думку суду є порушенням військового обов'язку зі сторони позивача. Більше того, позивач звернувся до неналежного органу, оскільки відомостей про перебування останнього на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні.
5. Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
За змістом п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п. п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
6. Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.
Разом з тим, суд в межах спірних правовідносин зауважує, що позивач звертаючись до відповідача через третіх осіб, очевидно мав на меті отримати відстрочку від призову на військову службу. Однак, останній звертаючись до відповідача, а так само і до суду не надав будь-яких доказів стосовно проведених у відношенні нього заходів з приписки громадян до призовних дільниць, оновлення відомостей, тощо.
На думку суду, обставини які склались між учасниками спірних правовідносин свідчать про те, що позивач не підпадає під вимоги відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ним не подано повного переліку документів, зокрема, але не виключно - військово-облікові документи стосовно себе чи інших членів сім'ї за наявності, що в свою чергу не дає можливість визначити та встановити факт наявності чи відсутності у матері останнього інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за нею догляд, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, або невійськовозобов'язаних осіб, які за законодавством зобов'язані її утримувати.
7. Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення врегульовано п. 56 - 67 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560)
Так, п. 56 - 58 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. (п.58)
Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд. (п.58-1)
Як зазначалось вище, позивачем не надано до суду доказів про те, що відповідачу надавались документи, які стосуються інших військовозобов'язаних осіб, а так само і не надано заяву за формою згідно з додатком.
Згідно п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
8. Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є допущена відповідачем бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
З матеріалів справи встановлено, що позивач через третіх осіб (засобами зв'язку Укрпошта) звернувся до відповідача із заявою, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі вимог ст. 23 Закону № 3543-XII, не надавши при цьому законодавчо обумовленого переліку документів.
До заяви позивачем не долучено копії документів, що підтверджують, на його думку, наявність підстав про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Водночас, відповідач у відповідь на вищезазначену заяву не прийняв жодного рішення щодо надання чи відмови у наданні відстрочки на період мобілізації, а лише повідомив про те, що останній не перебуває на військовому обліку, без прийняття відповідного рішення.
Суд при розгляді даної справи враховує те, що прийнявши заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 все ж таки ця заява перебувала в опрацюванні, оскільки було з'ясовано, що позивач на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває. Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня жодна інформація про перебування позивача на військовому обліку.
Суд в контексті наведеного погоджується з аргументами відповідача про те, що військовозобов'язаний подає заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку - особисто.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що обов'язок відповідача на підставі розгляду отриманих документів ухвалити протокольне рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
Системний аналіз наведеного вище, дає підстави дійти висновку, про відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
9. При цьому суд звертає увагу на те, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач зобов'язаний прийняти рішення керуючись спеціальними нормами, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а не Законом України "Про звернення громадян", який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції для відстоювання прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
10. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій/бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
11. За викладених обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнає протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду поданої позивачем заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язує відповідача розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду, що наведені у даному судовому рішенні.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Частиною 1 статті 139 КАС УкраїниПри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відтак слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 1211,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ). );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Боднарюк