26 травня 2025 року справа № 580/2183/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Гришанова А.І.,
за участю представників:
позивача - Ченцова О.Є.,
відповідача - Кузьмишина О.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області, позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0003412407 від 08.01.2025 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийняте відносно Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивач не допустив, адже мала місце лише помилка у звітному розрахунку, яку позивач самостійно виправив шляхом подання уточнених розрахунків, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій та пені.
Ухвалою від 04.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
24.03.2025 представник відповідача подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за несвоєчасне погашення самостійно визначених зобов'язань з єдиного внеску за 3 квартал 2023 року згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9290294187 від 31.10.2023 за період 22.08.2023 - 22.01.2024 ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2025 № 0003412407 з врахуванням граничних дат сплати єдиного внеску згідно вимог ч. 8 ст. 9 Закону № 2464.
В судовому засіданні 01.05.2025 усною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Чергове судове засідання для розгляду справи по суті суд призначив на 26.05.2025. У судовому засіданні 26.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно податкового Розрахунку, прийнятого ДПС 31.10.2023 року (а.с. 14-15), у рядку 1.1. розділу І вказані суми нарахованої заробітної плати, працівникам, в розрізі місяців третього кварталу: 9611200,64 грн, 8704804,51 грн, 9736557,70 грн.
У рядку 3.1. цього розділу Розрахунку зазначені розміри єдиного внеску на суми нарахованої роботодавцями заробітної плати.
Крім того у рядку 1 розділу II Розрахунку зазначені суми грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу в розрізі місяців третього кварталу: 9546907,09 грн, 8703943,73 грн, 9506130,73 грн.
В результаті подання вищезазначених відомостей в ІКП по коду платежу 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) виникла заборгованість з ЄСВ у сумі 5465466,78 гривень, а по коду платежу 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) - переплата.
Позивач зазначає, що в рядок 1.1 помилково було включено суму грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, а в рядок 3.1. єдиний внесок, нарахований на це грошове забезпечення. У зв'язку із виявленням вказаної помилки, позивач подав 22.01.2024 уточнюючий Розрахунок (а.с.17-18).
В уточнюючому Розрахунку було скориговано вищевказані відомості, а саме:
1) від розміру нарахованої заробітної плати було віднято суми грошового забезпечення в розмірах 8894282,05 грн, 8107047,89 грн, 8794180,41 грн.
2) від розміру нарахованого єдиного внеску на заробітну плату віднято суми єдиного внеску нарахованого на грошове забезпечення: 1955881,62 грн, 1783550,59 грн, 1934719,79 грн на загальну суму 5674152,00 грн
Згідно відомостей в ІКП по коду платежу 71010000 Аварійно-рятувального загону 22.01.2024 єдиний внесок було зменшено на 1955881,62 грн; 1783550,59 грн, 1934719,79 грн на загальну суму 5674152,00 грн (а.с.24).
Згідно довідки від 09.02.2024 року № 349/АП23-00-13-02-13Е, станом на 09.02.2024 року Аварійно-рятувальний загін не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі, розстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
08.01.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло рішення № 0003412407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначило позивачу штраф у розмірі 1177811,94 грн та пеню у розмірі 654036,94 грн.
Позивач вважає рішення про застосування штрафних санкцій та пені протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Статтею 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина восьма статті 9 Закону № 2464-VI визначає, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
В свою чергу, за правилами частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а згідно з пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За правилами частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
З аналізу вищенаведених положень суд висновує, що недоїмка по єдиному внеску може бути погашена лише грошовими коштами, а відтак юридичним фактом, який породжує обов'язок платника ЄСВ сплатити штраф, передбачений пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI є факт сплати ним недоїмки з ЄСВ.
Разом з тим, така недоїмка не може бути погашена за рахунок уточнюючих показників звітності платника, в яких відображено нарахування до зменшення ЄСВ, а Закон № 2464-VI не передбачає покарання платника за самостійне зменшення раніше задекларованої суми єдиного внеску, шляхом подання уточнюючого звіту. Подання такого звіту не свідчить про погашення боргу для цілей нарахування штрафу, тобто об'єкт застосування штрафу у таких правовідносинах відсутній.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції № 449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документами, які є підставою для нарахування пені є: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати: звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня.
Досліджуючи правомірність застосування до позивача штрафних санкцій та пені, суд врахував таке.
Згідно податкового Розрахунку, прийнятого ДПС 31.10.2023 року (а.с. 14-15), у рядку 1.1. розділу І вказані суми нарахованої заробітної плати, працівникам, в розрізі місяців третього кварталу: 9611200,64 грн, 8704804,51 грн, 9736557,70 грн.
У рядку 3.1. цього розділу Розрахунку зазначені розміри єдиного внеску на суми нарахованої роботодавцями заробітної плати.
Крім того у рядку 1 розділу II Розрахунку зазначені суми грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу в розрізі місяців третього кварталу: 9546907,09 грн, 8703943,73 грн, 9506130,73 грн.
В результаті подання вищезазначених відомостей в ІКП по коду платежу 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) виникла заборгованість з ЄСВ у сумі 5465466,78 грн.
У зв'язку із помилковим включенням в рядок 1.1 суми грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, а в рядок 3.1. єдиного внеску, нарахованого на це грошове забезпечення, позивач подав 22.01.2024 уточнюючий Розрахунок (а.с.17-18).
В уточнюючому Розрахунку було скориговано вищевказані відомості, а саме:
1) від розміру нарахованої заробітної плати було віднято суми грошового забезпечення в розмірах 8894282,05 грн, 8107047,89 грн, 8794180,41 грн.
2) від розміру нарахованого єдиного внеску на заробітну плату віднято суми єдиного внеску нарахованого на грошове забезпечення: 1955881,62 грн, 1783550,59 грн, 1934719,79 грн на загальну суму 5674152,00 грн
Згідно відомостей в ІКП по коду платежу 71010000 Аварійно-рятувального загону 22.01.2024 єдиний внесок було зменшено на 1955881,62 грн; 1783550,59 грн, 1934719,79 грн на загальну суму 5674152,00грн (а.с.24).
Таким чином, вказані коригування здійснені відповідачем у зв'язку із поданням позивачем уточнюючого розрахунку.
Суд встановив, що платіжні інструкції (а.с. 25-40) підтверджують сплату позивачем в строк, передбачений законом, ЄСВ за період, за який до позивача було застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.
Згідно довідки від 09.02.2024 № 349/АП23-00-13-02-13Е, станом на 09.02.2024 року Аварійно-рятувальний загін не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі, розстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Суд також врахував, що згідно відомостей ІКП позивача по коду платежу 71010000 станом на 31.12.2024 у позивача відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску.
Аналіз встановлених вище обставин вказує на те, що позивач зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконав у встановлені Законом терміни для такої сплати. У свою чергу, помилка при зазначенні суми нарахованої заробітної плати, що призвела до автоматичного розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.01.2018 у справі № 806/1092/17, від 13.06.2018 року № 826/1016/16.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування спірного рішення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0003412407 від 08.01.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 27477 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят сім) грн 73 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18014, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385);
2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.06.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК