05 червня 2025 року справа № 580/374/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо вчинення в період з 12.11.2018 по 04.12.2018 повторного огляду позивача без повідомлення і присутності самого позивача та у складанні акта №6851 огляду МСЕК щодо фактичного позбавлення позивача статусу інваліда;
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене актом огляду МСЕК №6851 про невизнання позивача інвалідом (а фактично - скасування позивачеві статусу особи з інвалідністю ІІІ групи безстроково) з мотивів “підроблення медичної документації» та без проведення належних медичних обстежень стану здоров'я позивача, встановлення наявності чи відсутності відповідних захворювань тощо;
- зобов'язати відповідача відновити позивачу статус особи з інвалідністю ІІІ групи безстроково, у відповідності до акта огляду МСЕК № 1533/1534 від 22.02.2018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не повідомивши та не викликавши позивача на комісію, самостійно, без будь-яких медичних оглядів і досліджень, поклавшись виключно на те, що один із документів про захворювання позивача ніби то є підробленим, не з'ясувавши наявності у позивача відповідних захворювань, протиправно прийняв рішення, оформлене актом огляду МСЕК №6851, про невизнання позивача інвалідом з мотивів «підроблення медичної документації».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 712/150/20 у кримінальному провадженні № 12019251010000272 відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 поновлено провадження у справі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 22.02.2018 обласною МСЕК №2 за медичними документами ф.088/0, які надійшли із Золотоніської центральної районної лікарні, позивачу вперше була встановлена ІІІ група інвалідності безтерміново. Захворювання пов'язане із захистом Батьківщини та визначено 55% ступеню втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №878730.
Керуючись п. 12 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, позивач викликався відповідачем на контрольний медичний огляд до приміщення обласної МСЕК №2 на 16.11.2018? ?о 12 год. 00 хв, а також на 04.12.2018 о 10 год. 00 хв.
Враховуючи неявки позивача без поважних причин на контрольний медичний огляд до приміщення обласної МСЕК №2, рішенням відповідача від 04.12.2018, оформлене актом огляду МСЕК №6851, позивача не визнано інвалідом з підстав «підроблення медичної документації».
Вважаючи протиправним рішення відповідача про невизнання позивача інвалідом, він звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875).
Статтею 2 Закону №875 (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875 інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №2961 залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону №2961 медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями на момент прийняття спірного рішення визначало Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №1317).
Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктом 4 Положення № 1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно з п.п. 1 п. 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до п. 12 Положення №1317 (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема:
- здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;
- повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;
- проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;
- визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним;
- надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;
- впроваджують наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;
- беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
- проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації осіб з інвалідністю в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі;
- вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців комісій;
- проводять разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
- вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;
- узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.
Відповідно до п. 19 Положення № 1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Відповідно до п. 20 Положення № 1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності (далі Інструкція), затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Згідно з п. 22 Положення № 1317 рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.
Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2018 обласною МСЕК №2 за медичними документами ф.088/0, які надійшли із Золотоніської центральної районної лікарні, позивачу вперше була встановлена ІІІ група інвалідності безтерміново. Захворювання пов'язане із захистом Батьківщини та визначено 55% ступеню втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №878730.
За результатами перевірки відповідачем наявних медичних документів про захворювання, які є у медико-експертній справі позивача, виявлено факт надання останнім документів, які містять ознаки підробки, а саме: виписка з історії хвороби від 12.07.2017 №1575/17 Інституту нейрохірургії НАМН України ім. академіка А.П. Ромоданова, що підтверджено листом цієї установи від 31.07.2018 №915/05. Надана виписка з історії хвороби від 12.07.2017 №1575/17 Інституту нейрохірургії НАМН України ім. академіка А.П. Ромоданова (із ознаками підробки) слугувала підставою для внесення ЦВЛК Міністерства оборони України захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини (згідно витягу з протоколу від 12.09.2017 №2439) та встановлення позивачу 22.02.2018 обласною МСЕК №2 групи інвалідності.
Судом враховано, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.12.2023 у справі №712/150/20 по кримінальному провадженні №12019251010000272 від 17.01.2019, залишеного без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.05.2024, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України 1 рік обмеження волі; на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 4 ст. 358 КК України 6 місяців арешту; на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 3 ст. 190 КК України 4 роки позбавлення волі (в редакції Закону про кримінальну відповідальність від 7.03.2018 р.).
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням тривалістю 2 роки, покладені обов'язки передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання
Із мотивувальної частини вищезазначеного вироку Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.12.2023 у справі №712/150/20 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково, суду пояснив, що він був призваний на військову службу в 2015 р., в 2016 р. був звільнений з військової служби. Під час проходження військової служби отримав контузію, після чого захворів на епілепсію. Проходив курс лікування в Черкаській обласній лікарні. В медичному закладі ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» він не лікувався, довідку з вказаного закладу не отримував, в м. Київ не їздив, лікарів вказаного інституту він не знає. У кого отримав вказану довідку він не пам'ятає. Пенсію по інвалідності та одноразову грошову допомогу він отримав на карточку «Приватбанку», після чого всі кошти віддав особі, яка йому зробила вищезазначені документи.
Враховуючи, що позивачем не заперечується факт не проходження ним обстеження і лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», а тому виписка з історії хвороби, яку він отримав у незаконний спосіб є підробленою, тому суд дійшов висновку, що рішенням відповідача від 04.12.2018, оформлене актом огляду МСЕК №6851, позивача правомірно не визнано інвалідом з підстав «підроблення медичної документації».
Посилання позивача на те, що відповідач не повідомляв та не викликав позивача на комісію для проведення контрольного медичного огляду - не приймається судом до уваги, оскільки із наявних у матеріалах справи копій листів відповідача від 12.11.2018 №1001/01-09/1 та від 20.11.2018 №1105/01-09/1 судом встановлено, що позивач викликався відповідачем на контрольний медичний огляд до приміщення обласної МСЕК №2 на 16.11.2018 о 12 год. 00 хв, а також на 04.12.2018 о 10 год. 00 хв.
Враховуючи неявки позивача без поважних причин на контрольний медичний огляд до приміщення обласної МСЕК №2, рішенням відповідача від 04.12.2018, оформлене актом огляду МСЕК №6851, позивача не визнано інвалідом з підстав «підроблення медичної документації».
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а судові витрати - не підлягають розподілу.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ