Провадження № 11-сс/803/1044/25 Справа № 202/4047/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000266 від 19 березня 2025 року, щодо
ОСОБА_11 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки Республіки Молдови, зареєстрованої та
проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 , та застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_14 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2025 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Слідчим суддею також прийнято до уваги відомості про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, однак зазначені обставини не можуть бути самодостатньою підставою для застосування до підозрюваної більш м?якого запобіжного заходу. Керуючись п.1 частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та встановлені під час розгляду клопотання, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначав підозрюваній розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що ухвала слідчого судді є передчасною та необґрунтованою. Наголошує на тому, що підозрювана не вчиняла жодних насильницьких дій щодо ОСОБА_15 та не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказує на те, що підозрювана є одруженою, має постійне місце проживання, де проживає разом із чоловіком і має на утриманні малолітню дитину віком 1 рік 9 місяців.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної та захисника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025040000000266 від 19 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.
02 травня 2025 року ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.2 ст.149 КК України, що виразилося у вербуванні людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_15 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами огляду предмета, атакож іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_18 .
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_19 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.149 КК України.
Слідчий суддя також, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винуватою, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, дані про особу ОСОБА_10 , яка є раніше не судимою особою, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що залишаючись на свободі ОСОБА_19 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_19 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення ще не допитувалися у суді безпосередньо.
При встановленні наявності вказаного ризику апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
При цьому, зазначені ризики об'єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні військового стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_16 , та даних про особу підозрюваної, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме наявність суспільного інтересу, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику її переховування від органів досудового розслідування або суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи захисника про відсутність доказів, які вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_10 , та встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Щодо посилання захисника про те, що підозрювана є одруженою, має постійне місце проживання, де проживає разом із чоловіком і має на утриманні малолітню дитину віком 1 рік 9 місяців, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки та були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваної в умовах слідчого ізолятора захисником не було надано, як під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваній ОСОБА_20 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_10 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_11 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4