Провадження № 11-кп/803/1907/25 Справа № 201/11043/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого
в режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про застосування до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року задоволено клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про застосування до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засудженого ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на не відбутий строк, який станом на 17 квітня 2025 року становив 1 (один) рік 3 (три) місяці 5 днів.
Задовольняючи клопотання суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_7 довів своє виправлення і перевиховання сумлінною поведінкою та ставленням до праці. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах міститься довідка з ТОВ "Будматеріал-Дніпро" від 03 січня 2025 року № БРОО-000015 про те, що у разі умовно дострокового звільнення ОСОБА_7 , дане товариство зобов'язується прийняти його на роботу на посаду майстера цеху з окладом відповідно до штатного розпису.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ДУ «Синельниківська виправна колонія №94» стосовно ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення останнього від відбування покарання.
Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що судом при ухваленні вказаного рішення не було враховано та не надано належну оцінку даним про особу засудженого, зокрема, що засуджений ОСОБА_7 безперервно судимий, починаючи з 1995 року за вчинення, зокрема, тяжких умисних кримінальних правопорушень, має 10 незнятих та непогашених у встановленому законом порядку судимостей, на даний час відбуває покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, а саме за погрози представнику правоохоронного органу (прокурору) та його близьким родичам фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, який у свою чергу має підвищену суспільну небезпеку. Вказав, що до засудженого ОСОБА_7 вже застосовувалась заохочувальна норма, передбачена положеннями Закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 81 КК України, але ОСОБА_7 для себе належних висновків не зробив і продовжував свою протиправну діяльність, а саме був засуджений чотирма вироками за вчинення умисних кримінальних правопорушень. Крім того вказав, що судом під час судового розгляду жодним чином не з'ясовано у засудженого ОСОБА_7 його майбутнє місце проживання після звільнення, наміри щодо залучення до суспільно корисної праці після звільнення, інформації щодо засобів його майбутнього існування, а також відношення самого засудженого до вчиненого ним злочину та висновки, які він для себе зробив.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати.
Засуджений ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність слідує, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Як слідує із роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
Суд першої інстанції у своєму рішенні не навів належних підстав, які підтверджують, що засуджений ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Вивчивши матеріали кримінального провадження апеляційний суд встановив, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, останній раз засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2022 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, 71 КК України на строк до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч.4 ст.70 КК України засуджений на строк до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року за ч.1 ст. 345 КК України засуджений на строк до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року, остаточно до відбуття визначено 4 роки 6 місяців. Зараховано в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 26 січня 2022 року по 12 квітня 2023 включно. Строк покарання вирішено обчислювати з 12 квітня 2023 року.
Початок строку відбування засудженим покарання - 12 квітня 2023 року.
Кінець строку відбування засудженим покарання - 21 липня 2026 року.
Заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на час розгляду судом клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання були відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Окрім того, судом не надано належної оцінки обставинам, які характеризують особу засудженого в цілому та його поведінку під час відбування покарання в їх сукупності.
Як слідує з матеріалів провадження засуджений ОСОБА_7 має 10 незнятих та непогашених у встановленому законом порядку судимостей, на даний час відбуває покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, а саме за погрози представнику правоохоронного органу (прокурору) та його близьким родичам фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, який у свою чергу має підвищену суспільну небезпеку.
З 07 грудня 2022 року відбуває покарання у Синельниківській ВК № 94, за час відбування покарання характеризується позитивно, працевлаштований на виробництві установи, має 4 заохочення, стягнень не має, приймає участь у програмі диференційного виховного впливу, провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю, розкаюється у вчиненому злочині.
Ті обставини, що засуджений ОСОБА_7 добре характеризується, має чотири заохочення та не має стягнень ще не підтверджують того, що засуджений повністю став на шлях виправлення, а сумлінна поведінка та благоустрій установи - не право засудженого, а його обов'язок, та така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого зазнає позитивних змін.
Окрім того, відповідно до проведеної оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, за допомогою підсистеми “КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, результат ступеня ймовірної небезпеки для суспільства у засудженого ОСОБА_7 визначений як “СЕРЕДНІЙ».
Відповідно до наказу МЮУ “Про затвердження Порядку формування та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту» № 2023/5 від 26.06.2018 року підсистема «КАСАНДРА» забезпечує формування прогнозу вчинення особою повторного кримінального правопорушення, який ґрунтується на використанні машинного навчання та алгоритмів автоматизованих висновків (прогнозів), заснованих на результатах обробки великих структурованих масивів даних. Ступені ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення можуть бути визначені як низький, середній, високий, дуже високий.
Оцінюючи наведені обставини апеляційний суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а висновок про можливість застосування щодо засудженого умовно-дострокового звільнення повинен ґрунтуватись на аналізі даних про поведінку засудженого за весь час відбування покарання, в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчинених злочинів і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Відповідно до ч. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
З огляду на зазначене апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що суд першої інстанції, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні обставини справи, надав їм неправильну оцінку, що призвело до порушення вимог ст. 411 КПК України, тобто невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Виходячи з положень ст. 81 КК України та роз'яснень, які містяться в постанові п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м»яким" від 26 квітня 2002 року № 2, проаналізувавши дані щодо ставлення засудженого до вчиненого ним злочину, даних щодо праці, додержання ним вимог режиму, даних про його особу за весь період перебування в установах відбування покарань, оцінюючи у сукупності з даними щодо обставин скоєного злочину та строку реального відбуття призначеного покарання, апеляційний суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_7 за весь період відбування покарання не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Враховуючи вищенаведене апеляційний суд вважає, що ухвала Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про застосування до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про застосування до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4