Провадження № 11-сс/803/1128/25 Справа № 214/4208/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 травня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження №12025041750000606 від 13.05.2025 року,-
ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 липня 2025 року. Визначено заставу в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень) 00 копійок. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , обов'язки: не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора та суду із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками; прибувати по першому виклику прокурора, слідчого або суду на визначений час.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором доведені ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодився прокурор Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення розміру застави та визначити ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що слідчим суддею не враховані в достатній мірі ризики передбачені ст. 177 КПК України. Так, наявний ризик переховування, оскільки у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, не одружений, дітей не має, до затримання проживав не за місцем реєстрації, винаймав житло, не працює та не навчається, затриманий безпосередньо на місці злочину, при затримані вилучено 2,679 кг психотропної речовини, обіг якої заборонено. Проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_8 причетний до збуту психотропних речовин та здійснює таку діяльність протягом тривалого часу, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого ним діяння.
Звертає увагу, що суддею Рахівського районного суду Закарпатської області розглядався протокол про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.304-1 КУпАП. Крім того, наявні ризики незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів та вчинення іншого кримінального правопорушення. А тому, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не зможе запобігти наявним ризикам.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, захисника адвоката ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, підозрюваного ОСОБА_8 , який просив залишити йому обраний запобіжний захід та розмір застави, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 12.05.2025 у невстановлений слідством час, однак не пізніше 22:50 години отримав відправлення через поштомат №46903 ТОВ «Нова Пошта», розташований за адресою: м. Кривий Ріг, м-н. Гірницький, 36Б, відправником якого зазначено ОСОБА_9 , а саме фірмову коробку ТОВ «Нова Пошта» з кристалічною речовиною загальною вагою приблизно 2 кг 679 гр., після чого, усвідомлюючи, що речовина являє собою особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, став зберігати її при собі з метою подальшого збуту іншим особам, після чого проходячи з вищевказаною коробкою повз ділянку місцевості поблизу будинків 36-Б та 18 на мікрорайоні Гірницькому у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України співробітниками 3-го відділу (міжрайонного) УБН ГУНП в Дніпропетровській області.
13.05.2025 року у період часу з 01:51 год. по 02:54 год. в ході проведення особистого обшуку затриманої особи, біля будівлі 36-Б по м-н Гірницькому у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, при детальному огляді вмісту фірмової коробки ТОВ «Нова Пошта» отриманої ОСОБА_8 було виявлено та вилучено: з середини бака гідроакумулятора сліп пакет з кристалічною речовиною, що поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» PSP4120415, з середини бака гідроакумулятора сліп пакет з кристалічною речовиною, що поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» WAR1441452, з середини бака гідроакумулятора сліп пакет з кристалічною речовиною, що поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» WAR1441426. Загальна вага кристалічної речовини приблизно складає 2 кг 679 гр.
Крім того, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_8 , у вищевказаній фірмовій коробці ТОВ «Нова Пошта» зі сліп пакета із вмістом кристалічної речовини, було відібрано наважку кристалічної речовини, яка поміщена в паперовий згорток та опечатана в спеціальний пакет «Національна поліція України» ICR0069351, в якому відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-25/18817-НЗПРАП від 13.05.2025 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса PVP складає: 0,4732 г.
Наведена підозра підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, які додані до клопотання.
12 травня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України.
13 травня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: ч.2 ст.307 КК України.
14.05.2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: ч.2 ст.307 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків і порядку, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні, заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Так, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, існування ризику, що переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину за яке передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, кількістю виявленої речовини та можливості в подальшому зміни кваліфікації а більш тяжке кримінальне правопорушення. Крім того враховано, що стосовно ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, обумовлений тим, що ОСОБА_8 може дізнатись анкетні дані свідків у кримінальному провадженні та шляхом вмовлять або тиску, забезпечити надання ними показань на його користь, оскільки останній показів не надає та неможливо встановити його позицію та відношення до інкримінованого кримінального правопорушення.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти правопорушення, зумовлений тим, що підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні корисливого умисного злочину пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, у останнього виявлено значно великий розмір речовини, крім того ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, тому вчинення ним вказаного корисливого злочину ймовірно є його єдиним джерелом одержання прибутку.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_8 , його вік та стан здоров'я, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Колегія суддів вважає, на даний час у ОСОБА_8 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, інкримінований злочин є тяжким, пов'язаний із обігом наркотичних засобів та, зокрема, їх розповсюдженням, тобто має підвищену суспільну небезпеку, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до ОСОБА_8 буде недостатнім.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні в справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 р. (заява № 23312/15), Європейський суд з прав людини зазначив, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року). Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).
Доводи прокурора, що визначений розмір застави є низьким та не відповідає обставинам кримінального правопорушення та особі підозрюваного, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки слідчим суддею суму застави, яка є більшою ніж мінімально можлива, визначено з урахуванням всіх характеризуючи даних підозрюваного та обставин кримінального правопорушення, в тому числі тих, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі.
Прокурором не наведено жодних інших чи нових підстав, які б слідчий суддя не прийняв до уваги, під час вирішення питання щодо розміру застави. Крім того, як встановлено в суді апеляційної інстанції, щодо ОСОБА_8 внесений визначений слідчим суддею розмір застави, а тому, відповідно до вимог ч.4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На даний час ОСОБА_8 виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, про наслідки невиконання яких він та заставодавець обізнані.
На думку колегії суддів, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження №12025041750000606 від 13.05.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді