Справа № 560/9516/25
06 червня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, у якому просить суд:
" - здійснити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у загальному позовному провадженні із викликом сторін та призначенням підготовчого судового засідання;
- скасувати відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 23.05.2025р;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області прийняти заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту".
Дослідивши матеріали позовної заяви, слід зазначити таке.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Документи, що додаються до позовної заяви, визначені статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
За ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) Хмельницького окружного адміністративного суду складено акт № 120 від 04.06.2025 року, в якому зазначено, що під час отримання пакету документів надісланого ОСОБА_2 під час реєстрації адміністративного позову (вхідний № 47705/25 від 04.06.25 р.), виявлені такі недоліки : пошкоджений та не відкривається додаток "order Potapov.pdf".
За таких обставин, суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано копії доказів, а саме: додатку № 1 order Potapov.pdf.
Щодо строку звернення до суду, то є необхідним зазначити про таке.
Відповідно до частин 1 - 7 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2ст.122 КАС України).
Згідно пункту 9 стаття 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особі надається п'ять робочих днів на оскарження рішення про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту , центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, до суду першої інстанції.
Так, встановлено, що позивач 27.05.2025 отримав лист від Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову позивачу у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту.
Отже, відлік строку звернення ОСОБА_1 до суду розпочався 28.05.2025 року, а сплив - 02 червня 2025 року.
Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав 04.06.2025 року.
Відтак, позивач пропустив строк звернення до суду.
При цьому, треба зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стабігс на інші проти Великобританії, Девер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа Перез де Рада Каванілес проти Іспанії). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.
До того ж, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
У силу приписів частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вказаних вимог, є доцільним запропонувати позивачу надати клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Також частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Так як, позивач звернувся до суду вимогою немайнового характеру, то розмір судового збору становить 1211,20 грн.
Проте позивачем не надано документ про сплату судового збору.
Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом:
- подання до суду копій доданих до позовної заяви документу, а саме: додатку № 1 order Potapov.pdf.
- клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
- доказів сплати 1211, 20 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяЄ.В. Печений