Справа № 560/8826/25
іменем України
06 червня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 29.05.2025 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що у справі, яка наразі розглядається судом, спір щодо виплати грошового забезпечення охоплюється періодом з 08 березня 2022 року по 08 січня 2024 року тобто, до завершення карантину (30.06.2023), а тому визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України, після внесення змін Законом від 01.07.2022 № 2352-ІХ, вданому випадку не застосовується. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Таке письмове повідомлення у вигляді довідки про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні датоване 18.03.2025 року, а позов подано 20.05.2025 року , тобто строк звернення до суду не є пропущеним.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 02 червня 2025 року позивачем подано до суду заяву про роз'єднання позову та поноволення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. У справі, яка наразі розглядається судом, спір щодо виплати грошового забезпечення охоплюється періодом з 08 березня 2022 року по 08 січня 2024 року тобто, до завершення карантину (30.06.2023), а тому визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України, після внесення змін Законом від 01.07.2022 № 2352-ІХ в даному випадку не застосовується. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Таке письмове повідомлення у вигляді довідки про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні датоване 18.03.2025 року, а позов подано 20.05.2025 року , тобто строк звернення до суду не є пропущеним.
Щодо вказаної заяви, суд враховує наступне.
Відповідно до частини шостої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Так, об'єднання чи роз'єднання позовних вимог є процесуальним правом суду, яке здійснюється з урахуванням доцільності та ефективності судового розгляду. З огляду на те, що наявні позовні вимоги є взаємопов'язаними, їх спільний розгляд не ускладнює та не порушує принципи змагальності та економії процесу, підстав для задоволення відповідного клопотання не вбачається.
Таким чином, роз'єднання позовів у даному випадку не є необхідним, а тому клопотання представника позивача підлягає відхиленню.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
Таким чином, за загальними обставинами особа з позовними вимоги в частині, яка стосується перерахунку грошового забезпечення з 19.07.2022, має право звернутись до суду упродовж трьох місяців з дати закінчення дії карантину, тобто до 02.10.2023.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення з 08.03.2022 по 01.08.2024 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.08.2024 року № 210 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2024 року.
Однак позовна заява подана до суду 23.05.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач так і не зазначив, які саме обставини перешкодили йому своєчасно (в тримісячний термін після звільнення з військової служби) звернутись до відповідача із заявою для одержання необхідної йому інформації щодо виплачених сум грошового забезпечення, та як наслідок звернутись до суду з позовом в строк визначений статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Таким чином, оскільки наведені підстави про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню, а саме в частині позовних вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 01.08.2024 року, з огляду на пропуск тримісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом за вказаний період.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві в частині позовних вимог про перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 01.08.2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяП.І. Салюк