Справа № 760/17602/23
Провадження № 1-кс/761/15575/2025
06 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 23 липня 2023 року
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 23 липня 2023 року.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за нею, враховуючи таке.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
За змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль лише у порядку, що регламентований чинним КПК.
У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Зміст цієї норми передбачає, що така скарга до слідчого судді може бути подана, зокрема, заявником.
Згідно із ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави суду дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, у тому числі завдання будь-якої шкоди. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
У той же час, слідчим суддею встановлено, що у поданому до правоохоронного органу повідомленні ОСОБА_2 не наведено достатнього переліку обставин, які могли б свідчили про вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду міста Києва, не наведено та не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх доводів, інші документи суду не надано.
Відомості, які містяться у повідомленні від 23 липня 2023 року базуються виключно на припущеннях про можливі протиправні дії. При цьому, заявник не наводить у заяві будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення суддями Солом'янського районного суду міста Києва кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності їх дій під час здійснення правосуддя та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Крім того, слід зазначити, що ст. 124 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються, як і оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі.
Орган досудового розслідування не є тим органом, який вправі надавати правову оцінку судовим рішенням і процесуальним діям суддів, оскільки це не може бути підставою для їх кримінальної відповідальності, а може бути лише підставою для застосування інших визначених законом заходів впливу на суддів, зокрема заходів дисциплінарного впливу.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, із матеріалів скарги неможливо встановити загальних ознак, що службовими особами Солом'янської окружної прокуратури міста Києва допущено бездіяльність, передбачену у ч. 1 ст. 303 КПК України, тому у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Солом'янської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 23 липня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1