Ухвала від 27.01.2025 по справі 761/2431/25

Справа № 761/2431/25

Провадження № 1-кс/761/2312/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , яка є спеціалістом із сертифікації ТОВ «Мік», за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:

- Печатка ТОВ «МІК», код: 30105738, №4;

- Печатка ТОВ «МІК» Харків, ЄДРПОУ: 30105738;

- Акт № 189 відбору зразків товару від 27.05.2024 за державним контрактом про закупівлю від 01.03.2024 № 4т/02-24 в 4-х зразках, на 4 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/03/03 від 03.04.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/03/02 від 03.04.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-06/26/01 від 26.06.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-10/08/01 від 08.10.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-10/31/02 від 31.10.2024, на 1 арк.

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-03/08/01 від 08.03.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-03/04/01 від 04.03.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-02/27/01 від 27.02.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-02/27/02 від 27.02.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-02/01/01 від 01.02.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-01/25/01 від 25.01.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-03/08/02 від 08.03.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/02/01 від 02.04.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/03/01 від 03.04.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/15/01 від 15.04.2024, на 1 арк;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-04/15/02 від 15.04.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-05/08/02 від 08.05.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-05/17/01 від 17.05.2024, на 1 арк.;

- Видаткова накладна від ТОВ «МІК» № К-10/12/01 від 12.10.2024, на 1 арк.;

- Чорнові записи з виконаним рукописним текстом ОСОБА_6 ,, на 19 арк.;

- Поліетиленовий файл, всередині якого знаходяться 2 аркуші паперу формату А4 зі змістом на 1-му аркуші: «МИК/ткань НГУ Т4/кл1 для КАП 4/ ОСОБА_7 , на 2-му - «2) Харьков ДП лаборатория ул. Волонтерская 2Е ОСОБА_8 НОМЕР_7/000 «МИК» г. Харьков ОСОБА_9 НОМЕР_6!!». Між вказаними аркушами паперу знаходиться зразок тканини темно-зеленого кольору, розміром 150х30 см.;

- Ноутбук «Asus», модель: 8265NGW, FCC ID: PD98265NG, чорного кольору;

- Мобільний телефон «iPhone 5S», срібного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-карткою оператора моб. зв'язку НОМЕР_2 ;

- Мобільний телефон «iPhone SE», s/n НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , червоного кольору, з сім-карткою оператора моб. зв'язку НОМЕР_5 .

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що документи бухгалтерського обліку, податкової звітності, печатки, чорнові записи, комп'ютерна техніка, на якій складалися документи фінансово-господарської діяльності підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, готівкові кошти, отримані від протиправної діяльності, можуть знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується ОСОБА_6 - спеціалістом із сертифікації ТОВ «Мік».

Так, в рамках даного провадження 14.01.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.

15.01.2025 вказані речі постановою детектива визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню, а також є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.

З метою забезпечення зберігання речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.

Детектив ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Додала, що на виявлені ноутбуки захищені системою логічного захисту, а відтак, з метою виявлення на них інформації, яка має значення для провадження стосовно вилучених пристроїв призначено комп'ютерно-технічну експертизу. Щодо виявлених мобільних телефонів зазначила, що на них виявлено інформацію, яка має значення для даного кримінального провадження, а відтак, існує необхідність у накладенні арешту на таке майно.

Представниця власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши на відсутність достатніх підстав вважати, що вилучені речі та документи відповідають вимогам ст. 98 КПК України та є речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024, а також надані детективом у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_5 про арешт майна встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2024 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, перелік яких вказано в ухвалі суду.

Так, на виконання вказаної ухвали 14.01.2025 детективами БЕБ України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.

Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.

У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Таким чином, враховуючи, що вилучення вказаних речей змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 про надання дозволу на проведення обшуку не охоплюється, таке майно має статус тимчасово вилученого.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2024 не було надано дозволу на вилучення вказаних у клопотанні прокурора речей і документів, таке майно в силу вимог чинного КПК України має статус тимчасово вилученого майна.

У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 14.01.2025 та зазначено детективом ОСОБА_3 у судовому засіданні, на виявлених в ході проведення обшуку мобільних телефонах міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, а виявлені ноутбуки захищені системою логічного захисту, подолати яку можливо лише у ході використання спеціальних технічних засобів. Враховуючи наведене, детективами було прийнято рішення про вилучення таких пристроїв.

У свою чергу, постановою детектива БЕБ України ОСОБА_3 від 15.01.2025 вилучені у ході проведення обшуку 14.01.2025 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 року.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно може бути використане як докази у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.

Водночас, слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу, що за правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Так, у ході судового розгляду представницею власника майна - адвокатом ОСОБА_4 не було надано жодних даних, які б свідчили про відсутність у вилученого майна ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та поза розумним сумнівом свідчили про те, що накладення арешту на таке майно буде невиправданим втручанням у мирне право власності.

Більше того, такі твердження адвоката ОСОБА_4 спростовуються долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024 та встановленими у ході судового розгляду обставинами.

З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.

При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , яка є спеціалістом із сертифікації ТОВ «Мік», за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме: