Справа № 761/2414/25
Провадження № 1-кс/761/2300/2025
03 лютого 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:
- Документи наряд-закази на 176 арк.;
- Митна декларація ТОВ «Професійний розкрій» на 1 арк.;
- Товаро-транспортна накладна №01/09/01 від 09.01.2025р. на 1 арк.;
- Зразки, а саме куртка утеплена у кількості 5 шт., тканина мультикам довжиною 3 метри, тканина підкладкова хакі довжиною 3 метри, тканина флісова довжиною 3 метри, синтепон довжиною 1 метр, стрічка довжиною 3 метр, шнур еластичний довжиною 3 метри, ліпучка 25 мм довжиною 1 метр, ліпучка 50 мм довжиною 1 метр, ліпучка 80 мм довжиною 1 метр, комплект кнопок у кількості 10 шт., блочки у кількості 10 шт.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що документи бухгалтерського обліку, податкової звітності, печатки, чорнові записи, комп'ютерна техніка, на якій складалися документи фінансово-господарської діяльності підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, готівкові кошти, отримані від протиправної діяльності, можуть знаходитися за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ПП «Лебединська швейна фабрика», код ЄДРПОУ 00309753.
Так, в рамках даного провадження 14.01.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.
15.01.2025 вказані речі постановою детектива визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню, а також є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.
З метою забезпечення зберігання речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, речі відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зауважила, що в рамках даного провадження призначено судово-економічну експертизу щодо вилученого майна, а відтак, існує необхідність в арешті вилучених речей.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши на той факт, що органом досудового розслідування пропущено строк звернення до слідчої судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Наведене є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання та повернення вилученого майна власнику.
Крім того, адвокат зауважила, що із долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження неможливо встановити чи містить вилучене майно ознаки речових доказів, а відтак, відсутні підстави стверджувати, що на таке майно необхідно накласти арешт. Більше того, події 2025 року, зокрема й відповідні поставки, не входять до предмету досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024 року. Звернула увагу, що вилучення зразків теж здійснено поза межами обставин, що встановлюються у даному провадженні.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024, а також надані детективом у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.
В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1.
У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, перелік яких вказано в ухвалі суду.
Так, на виконання вказаної ухвали 14.01.2025 детективами БЕБ України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, зазначені у клопотанні прокурора.
Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.
У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Таким чином, враховуючи, що вилучення вказаних речей змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 про надання дозволу на проведення обшуку не охоплюється, таке майно має статус тимчасово вилученого.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
В силу імперативних вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 14.01.2025, вказана слідча дія завершена 14.01.2025 о 12 год. 46 хв., водночас, клопотання про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1, передано для відправки до суду 16.01.2025 о 12 год. 02 хв., тобто у передбачений кримінальним процесуальним законодавством 48-динний строк.
Відтак, доводи представниці власника майна - адвоката ОСОБА_5 про порушення органом досудового розслідування стоку звернення до слідчої судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не знайшли свого підтвердження.
У свою чергу, постановою детектива БЕБ України ОСОБА_4 від 15.01.2025 вилучені у ході проведення обшуку 14.01.2025 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 року.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучені 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Водночас, слідча суддя не може погодитися із твердженнями представниці власника майна - адвоката ОСОБА_5 щодо відсутності у вилученого майна ознак речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки наведене спростовується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024 та встановленими у ході судового розгляду обставинами.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:
- Документи наряд-закази на 176 арк.;
- Митна декларація ТОВ «Професійний розкрій» на 1 арк.;
- Товаро-транспортна накладна №01/09/01 від 09.01.2025р. на 1 арк.;
- Зразки, а саме куртка утеплена у кількості 5 шт., тканина мультикам довжиною 3 метри, тканина підкладкова хакі довжиною 3 метри, тканина флісова довжиною 3 метри, синтепон довжиною 1 метр, стрічка довжиною 3 метр, шнур еластичний довжиною 3 метри, ліпучка 25 мм довжиною 1 метр, ліпучка 50 мм довжиною 1 метр, ліпучка 80 мм довжиною 1 метр, комплект кнопок у кількості 10 шт., блочки у кількості 10 шт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 07 лютого 2025 року о 10 год. 20 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1