Справа № 761/10904/24
Провадження № 1-кс/761/7443/2024
02 травня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) у кримінальному провадженні № 12022100000000953 від 15.12.2022,
установив:
19.03.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 27076) клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) у кримінальному провадженні № 12022100000000953 від 15.12.2022.
Обґрунтовуючи клопотання про скасування арешту майна, адвокат зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022100000000953 від 15.12.2022, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на: мобільні телефони та ноутбук із зарядним пристроєм до нього.
На думку адвоката, арешт майна накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_4 надано працівникам поліції коди доступу до вилучених у неї мобільних телефонів, чим остання надала можливість здійснити огляд вилучених телефонів та скопіювати необхідну для слідства інформацію. Крім того, стороною обвинувачення не наведено доказів, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, її не допитано в якості свідка в цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 25.03.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 26.03.2024 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор Київської міської прокуратури у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000953 від 15.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) накладено арешт на майно, яке вилучене 19.12.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на: мобільні телефони та ноутбук із зарядним пристроєм.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на майно, послугувала наявність розумної підозри вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є речовими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження, тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, виходячи із завдань кримінального провадження, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) у кримінальному провадженні № 12022100000000953 від 15.12.2022.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.01.2024 (справа № 752/23870/23) у кримінальному провадженні № 12022100000000953 від 15.12.2022 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1